logo

Блоги

Объединиться вокруг агрополитической идеи. Невозможное — возможно

Объединиться вокруг агрополитической идеи. Невозможное — возможно

Блоги Алекс Лисситса 04 сентября 2020. 08:53 3042

В Украине термин «аграрная политика» можно услышать часто и на разных уровнях: в дискуссиях между политиками, в учебных заведениях, в разговорах специалистов агропродовольственного рынка, среди простого украинского народа.

*текст подається мовою оригіналу

Чому так? Тому що з аграрною політикою у нашій країні пов’язують абсолютно все. І, думаю, толком ніхто і ніколи за останні 30 років не розбирався, що ж насправді включає в себе «аграрна політика».

Чому складається таке враження? Звернемося до історії: у 90-ті, одразу після розпаду Радянського Союзу, про аграрну політику ніхто не говорив. Мова йшла про приватизацію, розпаювання колгоспів і радгоспів, про інші більш знакові завдання для держави, які потребували термінового вирішення, ніж аграрна політика з її досить-таки складними засадами.

Лише у 2000 р. указом Президента Кучми було створене Міністерство аграрної політики. Був брак відповідних фахівців, тому багато аграрних і не лише аграрних вишів у оперативному режимі формували кафедри цього напрямку. Та база для вивчення аграрної політики була на низькому рівні, адже не було розуміння основ аграрної політики та яким чином вона має імплементуватися.

Міжнародні проєкти за кордоном, відповідна література та заходи зрушили процес від базової точки відліку, але розуміння толком і не прийшло. Не дивно, що у 2010 р. відомство було реорганізоване у Міністерство аграрної політики та продовольства.

Тут особисто у мене виникає ряд логічних запитань. Чи є продовольча політика частиною аграрної політики? Чому продовольства, а не лісу чи риби, які входили на той час до компетенції Мінагрополітики? Чому земельні відносини, професійна освіта, багато інших актуальних питань, наприклад, розвиток сільських територій, не виокремили, а лише продовольство? Питань, дійсно, багато. І повірте, ніхто конкретної відповіді не дасть, чому з’явилося слово «продовольство».

Та не пройшло й 10-ти років, а Міністерство аграрної політики та продовольства загалом зникло, увійшовши до складу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Тут аграрну політику загалом викреслено, знову забувши про переробку, професійну освіту, сільський розвиток тощо.

Зараз мова йде про те, щоб відновити профільне аграрне відомство. У мене виникає запитання, наскільки ми просунулися у підготовці відповідних фахівців, чи є у нас розуміння, які цілі та завдання має аграрна політика.

Кілька років тому до мене звернувся Фолькер Зассе, який є керівником проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД) із проханням укласти брошуру про аграрну політику України. Так виник новаторський підручник «50 питань і відповідей про агрополітику». Мене здивувало, що лише за перші місяці цю працю завантажило більше 3 тис. людей. Я отримав величезну кількість відгуків, що простою мовою виведено основні агрополітичні терміни, не заглиблюючись у макро- та мікроекономічні, торговельно-економічні нетрі.
 
Це мене надихнуло започаткувати загальноукраїнський конкурс «Перспективний агрополітик України» та відкритий курс лекцій про аграрну політику.

Конкурс показав, що молодь цікавиться сферою і готова занурюватися у питання. Із 65 заявок Експертна рада, до якої входять українські політики, відібрала 20 кращих робіт, що були представлені для фінального змагання. Не буває нічого ідеального: 5 учасників було дискваліфіковано. Та мені приємно відмітити і позитив: троє учасників показали ефективну роботу і значно відірвалися від інших. Приємно також, що учасники були представлені з різних регіонів України та мають різні спеціальності. Це, по суті, говорить про зацікавленість у аграрній політиці не лише у Києві.

  

Більше ніж 800 людей пройшли курс із 5-ти лекцій від українських аграрних політиків, які позитивно вплинули за останні роки на аграрну і не лише аграрну політику нашої держави. Порушені учасниками питання показали, що вони почали розбиратися у багатьох аспектах.

Щодо того, яка лекція викликала найбільший інтерес, мене здивувало, але приємно здивувало, що це — розвиток сільських територій від Олени Ковальової. Це свідчить про те, що нове покоління переймається майбутнім, і це правильний напрямок, на який потрібно звертати увагу. І я впевнений, що саме за цим поколінням — якісне політичне майбутнє.

Що далі?

Я запросив 10 фіналістів для особистого спілкування, а 10 вересня у ході конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) ми вручимо призи переможцям. Маємо лідера у онлайн-голосуванні — Юлію Олар і лідера за оцінками Експертної ради — Володимира Бужана.

Буду радий бачити і їх, і інших учасників у команді УКАБ зокрема та в аграрній політиці загалом. А я і надалі підтримуватиму обдаровану молодь, щоб сформувати клас якісних політиків, які розумітимуть, як реалізовувати аграрну політику в Україні.

Хто думає, що об’єднатися навколо ідеї розроблення та впровадження розумної аграрної політики в Україні неможливо, моя відповідь: можливо!

Алекс Ліссітса, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор ІМК


Мнение автора может не совпадать с мнением редакции. Ответственность за цитаты, факты и цифры, приведенные в тексте, несет автор.

Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги