logo

Блоги

Можно ли побороть рейдеров в плоскости закона?

Можно ли побороть рейдеров в плоскости закона?

Блоги Александра Бортман 21 декабря 2020. 07:01 2572

Статистика рейдерских захватов, к сожалению, не уменьшается. Рейдеры, заприметив успешный бизнес, не проходят мимо. Однако, если раньше они чаще использовали методы захвата активов, сейчас большей «популярностью» пользуются легальные и полулегальные методы, например, перерегистрация земельного банка или предприятия на основании поддельных документов, захват урожая на основании судебного решения и т.п. Какие правовые инструменты эффективны в борьбе с такими рейдерскими захватами?

* Текст подається мовою оригіналу

Як діють рейдери?

Залежно від того, що є об’єктом інтересу зловмисників — підприємство, земельний банк чи врожай, відрізняються і методи «роботи» рейдерів.

Так, якщо ціллю рейдерів є компанія (бізнес), то скоріше за все вони спробують перереєструвати корпоративні права на підприємство на себе — внесуть до Єдиного державного реєстру юридичних осіб зміни в частині власників або керівників компанії на підставі підроблених документів або й взагалі за їх відсутності.

Якщо вони хочуть захопити земельний банк, то вноситимуть зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно — зареєструють право оренди в новому реєстрі «поверх» договорів оренди, що були укладені первинним орендарем до 2013 р., або зареєструють припинення оренди на підставі підроблених документів, або дочекаються завершення строку оренди та в дуже короткий термін зареєструють своє право оренди, незважаючи на переважне право на поновлення договору попереднього орендаря.

Що робити у таких ситуаціях добросовісним аграріям?

Якщо рейдери захопили вашу компанію

Якщо об’єктом рейдерського захоплення стала ваша компанія, є три юридичні шляхи протидії.

Якщо порушення кричуще, та незаконність дій реєстратора щодо зміни інформації про власників чи керівників компанії не залишає жодних сумнівів, є сенс звернутись до Мін’юсту з відповідною скаргою. З січня 2020 р. в складі останнього функціонує Офіс протидії рейдерству та Колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів. Строк розгляду скарги не може перевищувати 45 днів. Крім того, якщо порушення державного реєстратора було грубим, наприклад, реєстрація була здійснена всупереч забороні, встановленій судовим рішенням, або накладеному арешту, Мін’юст взагалі може розглянути скаргу одноособово за один день. У порівнянні з судовим розглядом це є досить швидко та ефективно.

Проте такий спосіб захисту не спрацює, якщо реєстраційна дія з першого погляду була проведена законно, тобто, для реєстрації було надано повний пакет документів, та в реєстратора не було підстав для відмови у здійсненні реєстраційної дії. Навіть якщо для реєстрації подавались підроблені документи, скоріше за все, це не стане причиною для Мін’юсту скасувати рішення державного реєстратора та запис у реєстрі, позаяк до повноважень державного реєстратора не належить встановлення достовірності даних, зазначених у документах.

Відтак, якщо є спірні моменти, повернути свій бізнес шляхом звернення до Мін’юсту не вийде, доведеться йти в суд.

Ситуації бувають дуже різноманітними, проте практика Верховного Суду підтверджує, якщо реєстраційна дія вчинена з порушеннями — на підставі підроблених документів або іншим незаконним шляхом, суд стане на сторону власника бізнесу.

Наприклад, у справі №910/6624/17 маємо класичний приклад рейдерства — поки власники компанії перебували в іншому місті, зловмисники на підставі підроблених рішень загальних зборів та договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі перереєстрували на себе компанію та внесли зміни до статуту товариства. Суди всіх інстанцій, в тому числі Верховний Суд (постанова від 17.04.2019 р.), стали на сторону власників бізнесу — визнали недійсними та скасували рішення загальних зборів, визнали недійсними нову редакцію статуту товариства та договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі. Несправжність підписів власників компанії на всіх цих документах суди встановили на підставі висновка експерта. Крім того, було з’ясовано, що власники компанії навіть не могли бути присутніми на загальних зборах, оскільки перебували в іншому місті.

А у справі №925/1147/18, наприклад, мала місце зовсім інакша ситуація, коли зловмисником виявився не хтось чужий, а керівник підприємства. Він самостійно скликав та провів загальні збори, на яких вирішив продати корпоративні права на підприємство третій особі. Після цього він сам і уклав договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі, на підставі якого до реєстру внесли відповідні записи. Власник компанії, дізнавшись про це, звісно, звернувся до суду та вказував, що директор діяв із перевищенням повноважень. Суди всіх інстанцій включно із Верховним Судом (постанова від 30.04.2020 р.) стали на сторону власника бізнесу та дійшли висновку, що прийняття директором товариства одноособово рішення про відчуження корпоративних прав товариства за відсутності рішення загальних зборів учасників цього товариства свідчить про те, що директор як виконавчий орган діяв недобросовісно та з перевищенням наданих йому статутом повноважень, а прийняте ним рішення не є таким, що прийняте в інтересах товариства.

Крім того, якщо рейдери підробили документи або вчинили інші злочинні дії, варто ініціювати кримінальне провадження. Як показує практика, кримінальне провадження може бути не тільки інструментом для покарання зловмисників, але й допомогти захистити активи. Наприклад, якщо власникам компанії стало відомо, що хтось намагається здійснити перереєстрацію корпоративних прав на підприємство на підставі підроблених документів, можна ініціювати кримінальне провадження та просити слідчого суддю заборонити будь-які реєстраційні дії щодо корпоративних прав компанії. Коли небезпека буде позаду, можна просити слідчого суддю про зняття заборони (арешту).

Якщо рейдери захопили землю

Нерідко ціллю рейдерів стає земельний банк аграрного підприємства. Якщо зловмисники здійснили незаконні реєстраційні дії, знову ж таки можна звернутись до Мін’юсту із відповідною скаргою. Проте цей спосіб захисту прав на земельні ділянки буде ефективним лише в разі відсутності спору. Йдеться про випадки, в яких рейдери навіть не намагались надати своїм діям вигляду законних.

Наприклад, типовим способом рейдерського захоплення землі є «подвійна» реєстрація оренди. У випадку, коли на державну реєстрацію приносять договори оренди, укладені після 01.01.2013 р., та просять зареєструвати права оренди, державний реєстратор відповідно до закону зобов’язаний перевірити відомості Державного земельного кадастру — чи наявні вже зареєстровані до 01.01.2013 р. права оренди (чи інші права користування) земельними ділянками. Якщо державний реєстратор цього не зробив та зареєстрував права оренди «поверх» вже зареєстрованих до 01.01.2013 р., Мін’юст, скоріше за все, швидко відреагує та скасує незаконні реєстрації.

Проте такий спосіб рейдерського захоплення земельного банку був найбільш актуальним, коли новий реєстр тільки почав працювати. З того часу і у Мін’юсті, і у судах стала усталеною практика боротьби з цим способом рейдерства. Так, у Мін’юсті скасовують такі рішення державних реєстраторів та блокують їм доступ до реєстру, а Велика Палата Верховного Суду врешті вирішила, в який суд потрібно йти, щоб оскаржити незаконні дії державних реєстраторів.

Так, у постанові від 04.09.2018 р. у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду після дев’яти місяців вагань та відступів від своїх попередніх позицій (більше про це можна прочитати тут) вирішила, що такі спори є спорами про право на земельну ділянку та мають вирішуватись у господарському чи загальному суді, а не адміністративному.

Тому зараз частіше рейдери для захоплення земельного банку шукають інші напівлегальні способи перереєстрації прав на земельні ділянки. Наприклад, досить поширеною є ситуація, коли недобросовісний конкурент аграрної компанії з метою захоплення земельного банку чекає дня, коли в агропідприємства закінчується строк оренди, та на наступний день реєструє своє право оренди.

В таких випадках захистити своє право оренди компанія може через суд, звернувшись із позовом про поновлення договорів оренди, визнання недійсними нових договорів оренди та скасування рішень державного реєстратора та записів про державну реєстрацію.

Варто знати, якщо звертаєшся в суд із позовом про поновлення договору оренди, треба одразу просити суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди та викладати її зміст в прохальній частині позову. Такого висновку нещодавно дійшла Велика Палата Верховного Суду (постанова від 26.05.2020 р. у справі № 908/299/18).

Також Велика Палата нарешті дала відповідь на запитання, чи обов’язково потрібно повідомляти власника земельної ділянки про свій намір поновити договір оренди (більше про це можна прочитати тут).

У постановах від 22.09.2020 р. у справі № 313/350/16-ц та у справі №159/5756/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що незважаючи на підстави позову про поновлення договору оренди (порушення переважного права орендаря на укладення договору на новий строк чи продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку оренди та, як наслідок, автоматичне поновлення договору) орендар повинен у строк, встановлений договором, повідомити орендодавця про свій намір поновити договір та направити йому проєкт додаткової угоди.

Якщо ж строк оренди закінчиться ще не скоро, для рейдерів це не проблема — вони можуть укласти угоди про розірвання договорів оренди з власниками земельних ділянок чи зареєструвати припинення права оренди на підставі підроблених документів. У таких випадках потрібно теж іти до суду і доводити, що угоди про розірвання договорів оренди є недійсними або, що припинення права оренди зареєстровано незаконно.

В усіх цих випадках важливо, щоб на час винесення судом рішення про задоволення позову позивач мав чинне право оренди. На цьому нещодавно наголосила Велика Палата Верховного Суду. У постанові від 26.05.2020 р. у справі №908/299/18 суд дійшов висновку, що захистити право первинного орендаря можна тільки тоді, коли на підставі відповідного судового рішення орендар зможе зареєструвати своє право оренди у новому Держреєстрі, тобто, тільки якщо на момент набрання судовим рішенням чинності позивач (первинний орендар) матиме чинне право оренди.

Олександра Бортман, адвокатка, юристка ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»


Мнение автора может не совпадать с мнением редакции. Ответственность за цитаты, факты и цифры, приведенные в тексте, несет автор.

Ключевые новости аграрного рынка в Telegram

Новости

Показать все

Блоги