Як віджати землю в одноосібників

26 травня 2020, 13:40 3893
Олег Нів'євський

Сьогодні почитав статтю про те, що потрібно боротись із тіньовим ринком землі, і як законопроєкти сімейства № 3131 будуть у цьому корисні.

Нагадаю, що законопроєкти сімейства № 3131 пропонують запровадити мінімальний податок з кожного гектару сільгоспземель на рівні 3% чи 5% від НГО, тобто до приблизно 1500 грн на га. Якщо сільгосппідприємець наразі сплачує більше цього мінімального податку, то додатково нічого не потрібно платити. Якщо ж менше, то потрібно буде сплатити різницю.

Якщо мета не викликає заперечень, то інструмент, який пропонується (мінімальний податок), — не витримує ніякої критики. І, що найцікавіше, цей інструмент з часом сам шкодитиме ініціаторам. Більш розлогу статтю з цього приводу я зроблю пізніше.

Наразі я зі своїми колегами з Київської школи економіки виконуємо дослідження, щоб розкласти проблему тінізації аграрного сектору по поличках і запропонувати та оцінити інструменти, які насправді можуть зменшити тінь.

Власне, це те, що законодавці мали б зробити з самого початку — замовити чи зробити дослідження із розрахунками наслідків, представити до широкої та відкритої дискусії. Але це вже культура нормотворчості в Україні, коли спокійно читати пояснювальні записки до переважної більшості законопроєктів просто неможливо.

В колонці, яку я сьогодні прочитав, я би хотів звернути увагу на декілька моментів, з якими важко погодитись, і мені вони скидаються просто на маніпуляцію. Більш розлога стаття буде згодом, а зараз хочу зазначити лише декілька моментів.

Де маніпуляції

- Автор стверджує, що єдина причина хвороби, тобто тіні в аграрному секторі, лежить в фіскальній площині: «...причиною його утворення є те, що працювати в тіні та ухилятися від сплати податків вигідніше, ніж працювати легально, у зв'язку з суттєвою різницею в податковому навантаженні». З цим вкрай важко погодитись, оскільки бажання працювати в тіні й не сплачувати податки — це наслідок хитросплетінь як мінімум 10 інших, більш фундаментальних причин, я про них більш детально писав у цій статті.

- Автор стверджує, що «...тіньовики сплачують близько 150 грн земельного податку за 1 га. У того ж, хто працює офіційно, мінімальне податкове навантаження на легально оброблюваний гектар становить щонайменше 2 тис. грн». Здається, звучить переконливо. АЛЕ, 2 тис. на га (навіть за цифрами самого автора — дивіться відповідний слайд в презентації), — це обсяг всіх-всіх податків, які сплачує сільгоспвиробник, в тому числі як і податковий агент. Це і ПДВ, ПДФО, ЄСВ, військовий збір, єдиний податок. Проблема в тому, що з усіх вищеперерахованих податків сільгоспвиробник насправді сплачує тільки єдиний податок, а в решті випадків він є лише податковим агентом. ПДВ сплачує споживач, ПДФО сплачують або працівники, або орендодавці тощо. І тут цікава річ виникає, оскільки єдиний податок складає всього лише близько 300 грн на га, в той час як ініціатори законопроєкту пропонують додатково навантажити одноосібників податком до 1500 грн/га. Чому одноосібників — про це нижче.

Ціль — одноосібники

- Автор не приховує, що основною ціллю законопроєкту є одноосібники, «хто виробляє найбільші обсяги тіньового зерна — близько 50% від обсягу легального ринку». Тобто сама ініціатива скидається більше на спробу віджати землю в одноосібників, ніж на реальну спробу вирішити проблему тіні. І це — в переддень запровадження ринку землі. Також це абсолютно протирічить заявленій політиці уряду на підтримку дрібних сільгоспвиробників.

Чому це нашкодить самим ініціаторам

- Законопроєкти створюють мотивацію до зловживань як з боку аграріїв, так і з боку податківців, але законопроєкти пропонують запровадити взаємозарахування одним податком у суму мінімального податку. Тобто замість спрощення оподаткування, пропонується ускладнення, де потрібно буде перевіряти правильність взаємозарахувань. Звичайно, більші виробники тут у більш вигідному становищі, оскільки мають свій штат бухгалтерів. Проте навіть їх можна буде податковій «покошмарити» за потреби.

Олег Нів'євський, Київська школа економіки

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.