logo

Думка експерта

Як держава може допомогти українському виноробству: три простих кроки

Як держава може допомогти українському виноробству: три простих кроки

Думка експерта Анна Горкун 17 серпня 2020. 09:58 835

Виноградарство та виноробство України, при загальному зростанні продажів у категорії «вино», стагнує. Сьогодні, як ніколи, необхідна програма розвитку галузі на найближчі 5-10 років.

Таку думку висловила власниця і CEO компанії 46 Parallel Wine Group, генеральний директор «Інкерман Україна» Анна Горкун.

Вона зазначає, що в цій сфері задіяно близько 200 тис. осіб. Вона також забезпечує зайнятість в логістиці, роздробі, HoReCa. З виноробної галуззю також нерозривно пов'язані скляне, паперове і картонне виробництва. При цьому в період з 2014 по 2018 рік, згідно з даними Держстатистики, загальна площа виноградників в Україні скоротилася на 6 тис. га (з 49 до 43 тис. га).

«Причина перш за все в тому, що, не дивлячись на зусилля українських виноробів, бренд «українське вино» поки ще не сформувався. За інших рівних умов споживач часом вибирає недорогі імпортні позиції, віддаючи їм перевагу перед українськими в тому ж ціновому сегменті. Відповідно, продажі українських вин не ростуть», — пояснює експерт.

Такі процеси, на думку Анни Горкун, не кращим чином впливають на галузь: викорчовуються виноградники, скорочуються робочі місця, зменшуються відрахування до державного бюджету.

«Якщо не змінити цю ситуацію, українському виноградарству і виноробству буде важко вижити. Уже зараз більшість виноробних підприємств в Україні збиткові й потребують державної підтримки: сьогодні, як ніколи, необхідна програма розвитку галузі на найближчі 5-10 років», — вважає вона.

Критичність ситуації в галузі підкреслює і аналіз ціноутворення: близько 90% тихого вина, яке вироблене в Україні, продається за ціною менше 100 грн за пляшку.

«Це та ціна, в рамках якої малий і середній виноробні бізнеси просто не зможуть отримати можливість інвестувати в розвиток і просування, отримати прибуток і зробити якісне вино, сплативши податки і рахунки постачальників, дистриб'юторів і мереж.

Отже, ситуація в галузі непроста. Для виробництва якісного вина (а такий потенціал у нас є) потрібні інвестиції та капітал, який самі винороби, на жаль, не можуть сформувати на такому низькомаржинальному продукті. Ми, як виробники, не чекаємо інвестицій і розуміємо, що рятувати треба в першу чергу великі підприємства, від яких залежить часом добробут цілих регіонів. Також ми розуміємо, що очікувати монетарної допомоги від держави — необґрунтовано», — пояснює експерт.

Анна Горкун вважає, що для порятунку галузі зараз необхідні три кроки.

«Дія №1: скасування акцизу на тихі та ігристі українські вина. Це дозволить наблизити Україну до норм і стандартів, за якими ЄС регулює свої виноробні ринки, а також зробить український продукт доступнішим для вітчизняного споживача», — зазначає вона.

Дія №2: відтворення спеціального фонду, до якого будуть здійснюватися відрахування від роздрібного продажу вин, як це раніше було із 1,5% збором. На даний момент фактично відбувається сплата двох акцизів: акцизного податку, підтвердженого акцизною маркою, і податку на роздріб. Замість того, щоб повністю відправляти ці відрахування до місцевих бюджетів, як це відбувається зараз, їх слід було б розділити: половину залишити в місцевих бюджетах, половину — відправляти у спецфонд, який буде фінансувати системний розвиток галузі: участь виноробів у експортних виставках, посадку нових виноградників, покупку засобів для їх обробки і української техніки, навчальні програми. З цього ж бюджету можна фінансувати розвиток і підтримку бренду «українське вино», який націлений на створення позитивного іміджу українського вина на внутрішньому ринку, пропонує експерт.

«Дія №3: допомога у виході на міжнародні ринки. Як цьому може посприяти держава? В першу чергу, завдяки створенню зон вільної торгівлі», — додає вона.

Анна Горкун зазначила, що Україна поки не реалізувала Договір про зону вільної торгівлі з Туреччиною. При тому, що українські громадяни навіть зараз, у період карантину, активно відвідують Туреччину, часто як туристи, і витрачають гроші в цій країні, ми поки не маємо можливості користуватися преференціями, які дає зона вільної торгівлі. Для порівняння, сусідня Молдова успішно реалізувала такий договір і, при значно меншому туристичному потоці, вже отримала можливість експортувати свої вина на турецький ринок з нульовим митом.

«Ці нескладні «вправи в три дії» дозволять бізнесу протриматися в період створення довгострокової стратегії розвитку галузі, не є конфліктами для всіх учасників ринку — від виробників до кінцевих точок продажів, імпортерів і дистриб'юторів, а також показують волю держави в питанні створення інвестиційно привабливого клімату в цьому секторі економіки», — підсумувала Анна Горкун.


AgroPortal.ua за матеріалами «НВ»


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги