logo

Думка експерта

Чи стане голландське «ні» європейським «так» для України? Джерело фото: uacrisis.org

Чи стане голландське «ні» європейським «так» для України?

Думка експерта Тарас Качка 24 жовтня 2016. 12:48 1617

Суспільство Нідерландів на квітневому референдумі висловило свої занепокоєння щодо ратифікації угоди про асоціацію Україна-ЄС. На перший погляд, ситуація виглядає патовою, оскільки прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте зазначив, що позиція суспільства буде взята до уваги при прийнятті остаточного рішення.

Рютте зробив досить раціональний крок, коли перевів загальне «ні» референдуму у перелік занепокоєнь, пов’язаних з Україною (питання перспективи членства, питання доступу до структурних фондів, питання міграції, питання співпраці в оборонній сфері, питання міграції та питання боротьби з корупцією). Але найгірша новина в тому, що ці занепокоєння досить складно вирішуються на технічному рівні мови угоди.

Таку думку на своїй сторінці и Facebook висловив керівник «Українського медіа центру реформ», член цільової команди з податкової реформи при Міністерстві фінансів Тарас Качка.

При цьому, вважає експерт, треба звернути увагу і на іншу суспільну позицію, яка йде далі змісту угоди. Для українського суспільства угода про асоціацію стала символом потреби в докорінних структурних реформах, які не обмежуються простим виконанням положень документу. І це значення угоди для нас врівноважує застереження, висловлені під час референдуму в Нідерландах. 

«Особливістю нинішнього виклику є те, на якій стадії виникла ця проблема і в рамках якого міжнародного договору. Мова йде про двосторонню угоду між Україною, з одного боку, та ЄС і його державами-членами, з іншого. Якби це була багатостороння угода, то великої біди би не було — угода би застосовувалася до ЄС (в тому числі і до Нідерландів в питаннях компетенції Союзу) і до 27 держав-членів, які її ратифікували. І всі спокійно могли би чекати часу коли Нідерланди таки би ратифікували угоду. Так трапляється з багатьма конвенціями Ради Європи чи конвенціями ООН, ратифікація одної з яких тривала в США більше сорока років. У нашому ж випадку ми маємо ситуацію, коли одна сторона ратифікувала угоду повністю, а інша — ЄС і держави-члени — ні», — пояснює Тарас Качка.

Саме тому це питання в першу чергу внутрішнє для ЄС і держав-членів — довести для себе і для світу, що вони можуть виступати однією стороною в міжнародних угодах.

«До того ж проблема з боку ЄС ще складніша — Нідерланди не блокували ратифікацію угоди інституціями ЄС, а отже взяли на себе зобов’язання щодо положень в рамках компетенції ЄС. Це дало сторонам можливість почати виконання угоди в режимі тимчасового застосування. Проте важко оцінити правові наслідки, якщо Нідерланди формально відмовляться ратифікувати угоду», — відмічає експерт, додаючи, що загалом формальне «ні» Нідерландів йде в розріз з принципом добросовісної співпраці, згідно якого держави не лише повинні допомагати досягати цілей Союзу, але і утримуватись від шкоди (частина 3 статті 4 Договору про ЄС).

Скоріш за все, говорить Тарас Качка, Нідерланди усвідомлюють, наскільки відмова від ратифікації руйнує ЄС зсередини. Тому Рютте заявив, що позитивне рішення парламенту Нідерландів по асоціації є, на його думку, найкращим виходом з ситуації. Питання полягає лише в тому як досягти цього позитивного рішення.

Також експерт звернув увагу на диспозицію, яка склалася на даний час:

  1. Угода є потрібною для всіх сторін;
  2. Україна не лише формально ратифікувала угоду, але надає їй особливого значення у внутрішніх і міжнародних відносинах;
  3. Більшість держав-членів ЄС і інституції ЄС ратифікували угоду, не вимагаючи внесення змін до тексту угоди, тому можливий перегляд тексту на вимогу Нідерландів йде всупереч позиції ЄС і держав-членів;
  4. Чіткі занепокоєння Нідерландів мають бути зафіксовані у контексті угоди. Саме таку задачу зараз вирішує уряд Нідерландів.

За словами Тараса Качки, Нідерланди пробують перенести вирішення цього питання за національний контекст. Можливо це і знімає питання всередині Нідерландів, але це фактично нав’язування позиції усім іншим державам-членам, які ратифікували угоду без застережень. Не йде це і на користь Україні.

«У цій ситуації усі дипломатичні зусилля мають бути спрямовані на звуження дискусії в Нідерландах до опцій позитивного завершення ратифікації. Україна повинна з повагою поставитись до результатів референдуму у форматі застережень, сформульованих урядом Нідерландів. Це дозволяє говорити про те що обидві сторони націлені на конструктивне вирішення цієї проблеми. При цьому ЄС повинен чітко висловитись щодо того, що питання позиції Нідерландів лишається не спільною позицією ЄС, а позицією саме Нідерландів. Відтак можна буде говорити про правильне масштабування проблеми. Зрештою, Нідерланди повинні досить чітко висловити свої занепокоєння у форматі, який дозволяє завершити ратифікацію. Технічно це могло би бути повідомлення, заяви чи декларація з боку Нідерландів», — підсумував він.


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги