logo

Думка експерта

Переробка часнику: додана вартість чи пастка для фермера Джерело фото: Facebook // Вадим Мереженюк

Переробка часнику: додана вартість чи пастка для фермера

Думка експерта Вадим Мереженюк 22 вересня 2021. 10:15 493

Часникова продукція користується попитом на фоні пандемії. Аграрії ж мають надію отримати додану вартість, взявшись за переробку. Однак слід розуміти та об'єктивно оцінювати пов'язані з цим ризики.

Таку думку висловив співзасновник компанії «Інститут Часниківництва» Вадим Мереженюк.

«Виробництво будь-якого виду часникової продукції — хай то буде сушений мелений часник, часникова паста, екстракт часнику, капсульований часник чи фармакологічна сировина — передбачає застосування відповідних технологій і обладнання. Часто наші фермери, вважаючи, що разом із вирощуванням часнику їм треба займатися і його переробкою, зазнають невдачі, бо розпилюють свої сили і фінансові та людські ресурси. Я думаю, варто спочатку навчитися вирощувати якісний товарний часник, а переробне виробництво якщо й освоювати, то поетапно», — зазначив він.

Експерт уточнив, що більшість видів переробки спирається на очищений зубок часнику, який може бути як окремим товаром, так і основною проміжною сировиною для подальших виробів. До його якості вимоги навіть вищі, ніж до звичайного товарного часнику, оскільки після очищення виявляються приховані пошкодження, які не помітиш на полиці в супермаркеті.

«Щоб мати стабільний ринок збуту, треба працювати у правовому полі, мати всі необхідні документи. Постачальник має бути надійним, працювати 365 днів на рік. Тому для малих господарств, які не в змозі забезпечити цілорічне виробництво, переробка може стати своєрідною пасткою. З огляду на це, я б рекомендував малим виробникам об'єднуватися навколо одного торгового бренду, який уже знають на ринку, який має потужні канали збуту, і під цим брендом реалізувати свою продукцію, дотримуючись необхідних вимог», — рекомендував Мереженюк.

На його думку, проблема розпорошення ресурсів існує і для великих господарств. Тому, можливо, комусь краще зосередитися на вирощуванні та реалізації товарного часнику, а часник, який іде для переробки, — продавати на переробні підприємства, не намагатися з нього зробити кінцевий продукт.

«Займатися переробкою часнику десь у сараї чи гаражі не вийде — якщо ми говоримо про переробку як бізнес. Доведеться впроваджувати систему харчової безпеки, яка сьогодні регулюється законодавством, її не оминути. Доведеться проходити реєстрацію своїх виробничих потужностей у Держпродспоживслужбі, виконувати санітарні вимоги», — пояснив він, зазначивши, що споживачі зараз схильні купувати товарний часник у торговельних мережах, а не на ринках. Підприємства ж купують часник у сертифікованих перевірених виробників.

Експерт додав, що вимоги до експорту часнику в рази вищі, ніж вимоги внутрішнього ринку.

«Хоча і вимоги ринку в Україні останні 7–8 років за своїми критеріями теж підвищилися і підвищуються постійно. Отже, варто навчитися працювати на внутрішньому ринку, а потім уже рухатися на закордонні», — підсумував Вадим Мереженюк.


AgroPortal.ua за матеріалами AgroTimes


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги