Блоги

Коли 30 грудня 2025 року набуде чинності новий Регламент (ЄС) 2023/1115, відомий як EUDR (EU Deforestation Regulation), український агроекспорт зіткнеться з найбільшою регуляторною революцією за останні десятиліття. Але саме цей момент може стати переломним для нашої галузі — не як загроза, а як унікальна можливість переформатувати відносини з європейським ринком.

Сучасний агробізнес — це не лише про техніку і технології. Це насамперед про людей, від яких загалом залежить продовольча безпека країни. В умовах підвищеного кадрового апетиту ми зробили ставку на розвиток власних талантів через створення унікальної освітньої платформи — Агрошколи МХП.

Рішення Європейської комісії про впровадження прямих дотацій на бджолосім’ї є важливим кроком у підтримці бджолярів і захисті бджіл — ключових запилювачів, від яких залежить продовольча та екологічна безпека Європи.

Менш як місяць залишилося до збору перших партій урожаю 2025 року, але ринок досі не має визначеності щодо вартості, термінів та умов логістики для експорту українського зерна впродовж наступного маркетингового сезону. Вміння виробляти гарні врожаї та невміння організовувати їхнє сплановане й ощадливе перевезення залишається ключовою характеристикою України як учасника світового аграрного ринку.

Сучасне сільське господарство має відповідати не лише економічним реаліям, а й екологічним викликам часу. Україна, яка обрала курс на євроінтеграцію, бере на себе міжнародні зобов’язання щодо впровадження кліматично дружніх технологій. Одним із ключових напрямів цієї трансформації стає вуглецеве землеробство — не лише модна тенденція, а стратегічна відповідь на кліматичні ризики, які вже сьогодні впливають на аграрну сферу.

Весна цього року суттєво відрізняється від попередніх років. Початок весни (перша декада березня) для більшості пасічників був багатообіцяючим. Температура сягала +26°C. Розвиток бджолиних родин почався дуже активно, бджоли швидко увійшли у фазу свого активного розвитку — пасічники були задоволені й раділи стрімкому старту.

Сучасне сільське господарство потребує наукового підходу, і агрогрупа «Агрейн» доводить це на практиці. Дослідження тут — не просто експерименти, а інструмент для оптимізації витрат, підвищення продуктивності та адаптації до змін.

Голова наглядової ради «Укрзалізниці» Хафер Гепард закликав «припинити блокування запиту щодо індексації вантажних тарифів на залізничні перевезення», нагадавши, що індексація не проводилася з 2022 року, а її необхідність обумовлена актуальним рівнем промислової інфляції.

На українських полях уже квітує ріпак, який приваблює широкий спектр запилювачів. Корисні комахи забезпечують приріст урожайності культури до 25%, тому з кожним роком агровиробники дедалі більше зважають на їхню безпеку.

Традиційні засоби захисту рослин відігравали і продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні продовольчого виробництва. Однак фермери стикаються з новими викликами, такими як спека, посуха або інші стресові фактори для культур, і тому вони шукають нові рішення для захисту та покращення своєї продуктивності та здоров'я своїх полів.

Ми постійно акцентуємо: щоб вистояти у війні на виснаження, українська економіка має стати більш ефективною. Раціонально використовувати ресурси, збільшувати додану вартість, генерувати більше грошей на оборону і підтримку наших людей. На прикладі переробки олійних культур я доведу, що в нас все для цього є. Бракує тільки залученості з боку держави.

Успішний агробізнес сьогодні — це не лише технології та врожайність, а й повага до довкілля, партнерів і споживачів.

Ресторанний бізнес в Україні пройшов через справжнє випробування. Найскладніше вже, здається, позаду — ті, хто не витримав тиску, були змушені зачинити двері. Але водночас саме зараз ми бачимо перші ознаки відродження: бізнес починає підійматись із дна.

Після деокупації Херсонщини аграрії знову вийшли в поля. Хтось із останніх сил відновлює ферми, інші — починають з нуля. Усі ми чекаємо одного: конкретної підтримки. Не у вигляді гасел, а через реальні фінансові інструменти. Але що з цього сьогодні справді працює?

Утримання великої рогатої худоби вимагає комплексного підходу, особливо до харчування. Неправильно складений раціон може призвести не лише до зниження надоїв або приростів маси, але й спровокувати серйозні проблеми зі здоров’ям.

Чи можуть зміни до ветеринарного законодавства покращити доступ до якісних препаратів? Чи навпаки — створити нові бар’єри для ринку та ускладнити постачання ліків для тварин?