logo

Блоги

Земельна реформа 2017: провал чи успіх і чого очікувати? Джерело фото: Джерело фото: з особистого архіву Олега Нів'євського

Земельна реформа 2017: провал чи успіх і чого очікувати?

Блоги Олег Нів'євський 26 грудня 2017. 09:59 2944

Земельна реформа в 2017 році вже вкотре за традицією закінчилась продовженням мораторію на купівлю та продаж земель сільгосппризначення. Але, незважаючи на це ганебне для України явище, «знизу» відбуваються процеси консолідації позицій, які врешті-решт примусять керівництво країни перейти до більш рішучих дій. Крім того, хотілось би трішечки торкнутись питання якості експертної дискусії та ролі наукового середовища.

Скасування мораторію — рішення, яке залежить від керівництва країни. Те, що політичне керівництво країни (президент та прем’єр-міністр) взяло курс на продовження мораторію, стало зрозуміло ще на початку літа, після зустрічі президента та голови МВФ, і тим більше після звернення президента  до Верховної Ради, в якому він висловився за скасування мораторію, проте «витискувати» це рішення із Верховної Ради він не збирався. Як наслідок — мораторій продовжили до 2019 року, хоча цього року ще більше народних депутатів висловилось проти.

Мотиви такого рішення керівництва країни невідомі, але мені особисто важко повірити в думку, що Верховна Рада була на заваді, адже керівництво країни неодноразово демонструвало, що нема такого рішення, яке б воно не змогло провести через Раду, було б тільки бажання. Швидше за все, наближення парламентських та президентських виборів змусило президента та прем’єра взяти паузу, проте якщо це дійсно так, то ця пауза ризикує затягнутись до початку 2020 року, поки не закінчаться обидва виборчі перегони. Це — щодо провалів 2017 року та можливих очікувань на 2018 та 2019 роки.

З іншого боку, і що є неабияким позитивом 2017 року, між землевласниками, землекористувачами, асоціаціями сільгоспвиробників, депутатами парламенту та урядовцями існує широкий консенсус щодо того, що без земельної реформи Україна так і залишиться на теперішній доволі низькій траєкторії розвитку. Проте певні розбіжності існують щодо модальностей законопроекту «Про обіг земель сільгосппризначення». Але продовження мораторію зовсім не означає, що можна сісти і чекати грудня 2018 чи 2019 року, потрібно вже зараз з ще більшими зусиллями працювати та обговорити основні положення Закону «Про обіг земель»; а для формування прозорого і повноцінного ринку землі, своєю чергою, необхідно виконати три передумови, а саме:

а) захистити права землевласників та землекористувачів у прозорому середовищі на основі верховенства права;

б) гарантувати те, щоб державні та комунальні землі використовувалися для суспільного блага;

в) створити умови, за яких банки зможуть підтримувати сталий приплив капіталу до сільської місцевості, для залучення вкрай необхідних інвестицій у соціально-економічну інфраструктуру, сільськогосподарське виробництво та розвиток ланцюжків створення доданої вартості та збуту (див. більш розгорнуту статтю про передумови).

Експертів не бракує, чого не скажеш про якісну та надійну аналітику та дослідження. Від критики політиків хотів би перейти до питання якості дискусії в експертному середовищі, яка певним чином віддзеркалює рівень економічної освіти та науки в Україні. Якщо проглянути статті в провідних наукових журналах, то найбільше вражає «бідність» матеріалів на економетричні розрахунки, без чого важко уявити подібні статті в західних наукових журналах та генерувати новий контент. Іншими словами, українські економісти вміють розмовляти, а от із вмінням щось порахувати не зовсім склалось.

Так і з експертною дискусією щодо земельної реформи — багато поважних і не дуже експертів продукують масу публікацій та блогів на тему втрат та вигод від скасування мораторію, міфів про мораторій тощо, а от цифр чи розрахунків в них днем з вогнем не знайдеш. А оскільки без цифр важко сказати щось нове, от і виходить ефект дежавю, коли відкриваєш нову статтю на тематику мораторію. Я наразі знаю лише два дослідження (за винятком, звичайно, нашого Проекту) на тему наслідків скасування мораторію, які виконали колеги з EasyBusiness та Українського інституту майбутнього.

Перше, що хочу зазначити: ці дослідження виконали представники недержавного сектору, тоді як жоден з державних науково-дослідних установ в Україні не провів дослідження на таку архіважливу тему. На теренах Інтернету знайшов інформацію, що нібито Інститут аграрної економіки НААН робив якесь дослідження на тематику мораторію, проте, напевно, працівники інституту отримали вкрай секретні результати, оскільки самого дослідження ніде неможливо знайти.  

Друге — власне про самі дослідження. Ці два дослідження мають спільну рису — автори не бажають віддавати свої дослідження на ретельне вивчення «колегам по цеху». Така поведінка щонайменше зменшує довіру до отриманих результатів, адже навіть поверхневе вивчення результатів викликає багато запитань. Наприклад, якщо абстрагуватись від деталей, то обидва дослідження за ліберального сценарію роблять висновок, що у разі скасування мораторію українська економіка може отримати щорічно додаткових 7 відсоткових пункти зростання!

Як на мене, без детального вивчення розрахунків такий результат виглядає фантастично, чим можуть неодмінно скористатись противники скасування мораторію. Думаю, на нас очікують два цікавих роки дебатів навколо земельної реформи, і хотілось би побачити в дискусіях та публікаціях все більше відкритого, нового та якісного з наукової точки зору контенту, який був би підкріплений розрахунками.

Олег Нів'євський, старший економіст проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки, член Експертної ради УКАБ


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги