logo

Блоги

Закон 466-IX: чи такий страшний КІК?

Закон 466-IX: чи такий страшний КІК?

Блоги Тетяна Федоренко 25 червня 2020. 08:41 1975

Закон України 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (Закон) оправдовує свою назву та дійсно змінює та доповнює багато норм Податкового кодексу України (ПКУ).

Законодавець вніс зміни не тільки до процесу адміністрування податків, а ще й імплементував в українське законодавство вимоги плану дій BEPS. Український бізнес зіштовхнувся з таким новим для нього поняттям як контрольовані іноземні компанії (КІК).

З моменту підписання Закону Президентом, бізнес середовище та юристи не перестають обговорювати нововведення по КІК, хоча насправді оподаткування КІК не є чимось кардинально новим для світової практики і подавши декілька звітів ми всі зрозуміємо як саме працювати з КІК, а що стосується оподаткування, то з часу як план BEPS закрокував планетою, можна вже було зрозуміти, що повного звільнення від оподаткування не буде, можливе тільки розумне планування згідно виду діяльності та основних завдань компанії.

Тому, пропоную остаточно розібратися в механізмі оподаткування КІК та знайти відповіді на питання які ще лишилися.

Визначення КІК звучить як будь-яка юридична особи, зареєстровано за кордоном і яка знаходиться під контролем фізичної/юридичної особи резидента України.

Для чого нам КІК? Щоб громадяни чи юридичні особи України, які володіють бізнесом за кордоном «ділилися» з державою і сплачували податки в Україні, так як дуже часто іноземні компанії зареєстровані в низько податкових юрисдикціях, де ставка податку набагато нижча, а то й нульова.

Контролююча особа

Важливим моментом щодо оподаткування КІК є встановлення контролюючої особи такої КІК, яка згідно Закону визначається як фізична/юридична особа, що є прямо чи опосередкованим власником контрольованої іноземної компанії.

При чому, законодавець визначає особу контролюючою, якщо остання володіє часткою в іноземній юрособі в розмірі більше 50% або в розмірі більше 10% якщо декілька резидентів України також володіють частками в такій іноземній особі і розмір їх сукупного володіння становить 50 і більше відсотків, або якщо така особа сама чи разом з іншими резидентами-пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Новим Законом також розписано, що таке фактичний контроль, тому якщо ви продовжуєте надавати вказівки директору закордонної компанії, бігаєте з довіреністю виданою на строк понад 1 рік чи, наприклад, керуєте банківським рахунком компанії-відхреститися від наявності КІК не вийде.

Оподаткування

Хто являється контролюючою особою КІК визначилися. Що по податках?

Об’єктом оподаткування для ПДФО чи податку на прибуток (в залежності від того фізичною чи юридичною особою є контролююча особа) є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці якою володіє контролююча особа на останній день звітного періоду. Скоригованим прибутком КІК являється прибуток до оподаткування відповідно до даних неконсолідованої фінансової звітності. Ставка для юридичних осіб -18%. Що стосується фізичних осіб- 18% + 1,5% військовий збір (можливо 5% або 9% при розподіленні прибутку КІК).

Не менш цікавим питанням є питання звільнення від оподаткування прибутку КІК.

Контролюючи КІК, обов’язково подаєте про неї звіт, але можете не сплачувати податок якщо між Україною та країною реєстрації КІК є договір про уникнення подвійного оподаткування і якщо виконується будь-яка з наступних умов: КІК сплачує податок за ставкою не менше 13% або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів. Зверніть увагу, що саме в даному пункті щодо звільнення від оподаткування КІК, важливе значення відводиться економічній присутності (substance), тож якщо частка пасивних доходів КІК буде більше 50%, то такі доходи можуть бути визнані активними, якщо КІК продемонструє належний сабстанс (несення ризиків, використання активів, наявність ресурсів для виконання заявленої діяльності тощо).

Якщо ваша КІК не відповідає умовам вище, не засмучуйтеся, так як скоригований прибуток КІК не оподатковується, якщо така іноземна компанія є публічною компанією, благодійною організацією не розподіляючою доходи засновникам,  або якщо сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує 2 млн євро на кінець звітного року.

Звітність

Звіти по КІК подаємо одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб), не забуваючи додати завірені копії  фінансової звітності КІК.

Тому, ще раз наголошую, навіть якщо ви звільнені від оподаткування КІК у зв’язку з переліченими вище обставинами або ваша КІК не має прибутку, звіти все одно подаються і повідомлення також.
Щодо повідомлень, зазначу наступне. Податкову службу потрібно тримати в курсі усіх новин, тому окрім звіту по КІК, також повідомляємо контролюючий орган про кожне набуття чи відчуження частки в іноземній компанії  протягом 60 днів з дати фактичної події. І це є важливо, тому що передбачені штрафні санкції за нехтування такої вимоги- 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, за кожен такий факт «непокори». Що стосується звітів, то неподання звіту- 100 розмірів прожиткового мінімуму, а несвоєчасне подання- 1 розмір прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання.
ДПС безсумнівно буде здійснювати контроль за особами які подали звіт про КІК так само і за тими, хто не подав такого звіту. Контроль буде здійснюватися шляхом направлення відповідних запитів та проведення перевірок. Зміни до ПКУ стосовно контрольованих іноземних компаній набувають чинності з 01 січня 2021 року.

Отже, КІК нове поняття для України, але насправді не являється чимось феноменальним, наприклад наші сусіди вже навчилися жити і працювати з правилами КІК. Після декількох тренувальних років, податкова, юристи та суди зможуть виробити чітку схему робити пов’язаної з КІК.

Компанії чи фізичні особи навчаться безпомилковому звітуванню по КІК, решта хто зрозуміє, що наявність іноземної компанія стає невигідним зможе скористатися однією з наступних опцій. Наприклад, заробляти на іноземні компанії дохід, який складатиме менше 2 млн євро, цілком можливо якщо використовувати механізм роялті чи позик в Україну, забезпечити частку пасивних доходів іноземної компанії в розмірі не більше 50% загального доходу (можливо є сенс об’єднати декілька компанії, наприклад холдингову та торгову). І ще, як варіант, не акумулювати прибуток на КІК, а розподіляти дивіденди в Україну, які будуть оподатковуватися по ставці 9% (+1,5% військовий збір).

Тому, враховуючи схеми аграрних груп компанії з іноземним елементом та українським власником, було б добре переглянути саму структуру та ліквідувати зайві елементи або об’єднати декілька одиниць в одну, щоб спростити як звітування по КІК та ТЦУ так і оптимізувати оподаткування. Ну і звичайно не забуваємо про такі нововведення як конструктивні дивіденди, місце ефективного управління, PPT тест та інше, але це вже тема інших статей.

Тетяна Федоренко, Адвокат практики міжнародного податкового права Avidbiz


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги