Чи здатний аграрій захистити себе і гарантувати якість і ринкову ціну?

20 жовтня 2018, 15:00 3340
Віталій Леончук

З кожним роком український агросектор стає все ближче до сучасної моделі роботи. Це помітно по тому, як активно поширюється практика використання інструментів точного землеробства, зростає виробництво органічних і нішевих культур, розвиваються невеликі агрогосподарства.

Держава переходить до європейської практики підтримки АПК через прямі дотації, а аграрії починають активно використовувати нові фінансові інструменти — аграрні розписки і страхування посівів. Звичайно, вся справа в рості конкуренції на ринку. З кожним роком стає все складніше працювати по-старому — «посіяв-зібрав-продав», коли твій сусід, застосовуючи нові технології і підходи, сіє краще, збирає більше, і продає по вищих цінах.

У 2017 році ринок агрострахування України виріс відразу на 30%, а за 9 місяців цього року, зростання склало ще 21%. За цей же період аграрії оформили аграрних розписок на суму 3,2 млрд грн., хоча такий інструмент став доступним тільки 4 роки тому. Ми потроху починаємо вчитись працювати в ринковому середовищі. Фермери в США перевіряють біржові котирування так само часто, як і прогноз погоди, оскільки в Штатах поширена практика біржової торгівлі аграріями.

Україна зараз десь на півдорозі до цього. Ф'ючерсами українські фермери поки не торгують, але активно освоюють торгівлю на онлайн маркетплейсах і товарних біржах. Це сформований тренд, який підживлюється зростанням проникнення інтернету і об'єктивним бажанням агровиробників мінімізувати свої ризики та торгувати за більш вигідними цінами.

Упевнений, кожен аграрій може розповісти не одну історію про те, як він кілька місяців чекав відвантаження добрив з заводу або поставку з-за кордону. В цьому плані купівля добрив через біржу має суттєві переваги. Наприклад, на товарній біржі Kyiv Mercantile Exchange | КМЕ до роботи допускаються тільки попередньо перевірені постачальники, в першу чергу виробники і імпортери.

По суті, біржа КМЕ це незалежний майданчик, що зводить в одному місці продавців і покупців. Головним завданням біржі є створення ідеальних умов для торгівлі. В першу чергу через зниження ризиків користувачів майданчика. Це поетапний процес, який починається з верифікації користувачів біржі, і закінчується перевіркою наявності та якості товарів у постачальника на складі. Наприклад, ТБ КМЕ співпрацює з сюрвейерами Агро Сіті Груп, компанія спеціалізується на моніторингу товарних запасів, аналізі якості продукції, сюрвею врожаю. Будучи незалежним суб'єктом, компанія має акредитацію багатьох українських банків і страхових компаніях. Фахівці Агро Сіті Груп виїжджають на об'єкти продавців біржі і проводять аудит товарних запасів, якості товарів, дотримання правил зберігання і т.п.

Це дозволяє покупцям на майданчику бути впевненими, що товар, який вони контрактують, точно є в наявності на складі продавця, і має заявлені показники якості. Завдяки цьому, контракти заключені на біржі КМЕ виконуються дуже оперативно, в середньому за 1-5 днів.

Інша, не менш важлива функція біржі, це страхування аграріїв від фінансових ризиків, в першу чергу через проведення скорингу постачальників. Скорингові моделі оцінки спочатку застосовувалися в банківському секторі, де дуже жорсткі вимоги до ризиків. Сьогодні модель успішно впроваджується і в торгівлі. Укладаючи форвардний контракт на біржі, наприклад, на поставку аміачної селітри, аграрій спочатку отримує добрива, після чого відбувається розрахунок за поставку. Фінансові гарантії закріплюються в біржових договорах, а майданчик стає третьою стороною в угоді, гарантуючи її виконання.

Така практика досить широко поширена в Європі і США, в Україні тільки набирає популярність. Оскільки біржові майданчики дозволяють вирішувати питання безпеки і знаходити контрагентів без ризику, ми впевнені в подальшому розвитку цього напрямку.

Віталій Леончук, CEO Товарної біржі Kyiv Mercantile Exchange

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.