logo

Блоги

Сорти рослин як бізнес-актив Джерело фото: з особистого архіву Сюзани Григоренко

Сорти рослин як бізнес-актив

Блоги Сюзана Григоренко 19 грудня 2017. 13:55 1492

Дивлячись на список найбагатших компаній та базу їх капіталізації, розумієш, що основа їх ринкової капіталізації — це захищена і належним чином зареєстрована інтелектуальна власність. Захищена інтелектуальна власність підприємства визначається наявністю патентів, ліцензій, прав користування тощо.

Сьогодні не можна ігнорувати факт, що об'єкти інтелектуальної власності є одним з найважливіших аспектів діяльності організації й запорукою успішного розвитку бізнесу. Ідентифікація таких об'єктів як активів підприємства — процес складний, який потребує професійного підходу.

Це безпосередньо залежить від галузі, у якій працює підприємство: що більш високотехнологічною є галузь, то більшою виявиться частка об’єктів інтелектуальної власності  (в обліку підприємства це нематеріальні активи/ необоротні активи),  у структурі активів вона може досягати до 40% для промислових підприємств і до 70% — для підприємств, що надають послуги.

Повноцінними об’єктами інтелектуальної власності у сільському господарстві України є сорти рослин та технології вирощування.

Сорти рослин – товар затребуваний і конкурентоспроможний, це реальність. Сьогодні в Україні придатні до комерційного розповсюдження більш ніж 10 тис. сортів рослин (за даними Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні).

Як же в Україні оцінюють вартість сорту?

Для того щоб бути об’єктом власності та приносити  дохід, сорт має набути правової охорони, яка засвідчується патентом. Комерційним носієм сорту є насіння/садивний матеріал. І саме власник патенту користується і розпоряджається майновими правами на сорт та насіннєвий матеріал сорту, а це:

  • виробництво або відтворення (з метою розмноження);
  • зберігання;
  • пропонування до продажу;
  • продаж або інший комерційний обіг;
  • вивезення за межі митної території України;
  • ввезення на митну територію України.

 Усі офіційні методи оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі щодо сортів, визначені Національним стандартом  № 4 (Постанова КМУ від 03.10.2007 № 1185).Найчастіше оцінка здійснюється із застосуванням дохідного підходу, а також може бути використаний витратний підхід або порівняльний (ринковий) підхід. Так, дохідний підхід полягає в тім, що вартість прав на сорт  визначають як функцію доходу. Тобто який дохід  може принести користування  та/або розпорядження цим об’єктом інтелектуальної власності у майбутньому. Витратний підхід заснований на припущенні, що вартість об'єкта інтелектуальної власності дорівнює вартості витрат на його створення, доведення до робочого стану й амортизацію. Умовно, якщо на виведення сорту у Європі витрачають €1-2 млн, то і дохід від  використання має скласти не менше, ніж витрати.

Порівняльний (ринковий) підхід полягає в порівнянні об'єкта, що оцінюється, з аналогічними за призначенням, якостями і корисністю об'єктами, які були продані за цей час на аналогічному ринку. Тобто ціна встановлюється ринком як справедлива  і влаштовує як продавця, так і покупця.

Сорт, як правило, ефективно використовується у господарській діяльності не менш ніж 5-6 років чи навіть протягом усього терміну чинності майнових прав – до 30 років.

Очевидно, що величина справедливої вартості залежить від рейтингу об’єкта, обсягу і терміну його використання та узгоджених відсотків винагороди (роялті).

Приклад. 1. Новий сорт пшениці: урожайність — 10 т/га; біржова ціна — 4000 грн/т, термін чинності охоронного документа — 30 років, термін використання згідно з ліцензійною угодою — 10 років в обсязі 1000 га щорічно, роялті — 10%.

Рейтинг сорту = 10 т/га на рік, х 4000 грн/т = 40 000 грн/га на рік.

Первісна вартість сорту: 40 000 грн/га х 30 років = 1 200 000 грн.

Справедлива вартість сорту: 40 000грн/га х 1000 га/рік х 10 років х 0,1 (ставка роялті)  = 40 000 000 грн = 40 млн грн.

Отже, рейтинг нового сорту пшениці становить 40 000 грн/га на рік; первісна вартість, що відображується в бух. Обліку, — 1,2 млн грн, а справедлива вартість за 10 років використання на площі 1000 га щорічно — 40 млн грн. Ліцензіат (той, хто купує право на патент) надає ліцензіарові (власник патенту)  винагороду за право використання нового сорту в розмірі 40 млн грн одночасно або по 4 млн грн у вигляді роялті щорічно протягом 10 років.

 Так, ринок інтелектуальної власності ще формується, тому встановлення об’єктивної ціни на сорт є складним процесом. Зафіксувати дані витрат на створення сорту досить просто, а от розрахувати дійсні переваги селекційних досягнень можна лише через певний період (збір урожаю чи отримання приплоду), коли формується репутація і дійсна ринкова ціна інтелектуального продукту.

Отже, у високотехнологічних галузях, до складу яких претендує потрапити АПК,  нематеріальні активи можуть бути визначальним ресурсом компанії в конкурентній боротьбі на локальному та світовому ринках.

 Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Новини

Показати все

Блоги