logo

Блоги

Самовільне чи мимовільне зайняття земель?

Самовільне чи мимовільне зайняття земель?

Блоги Елліна Юрченко 17 лютого 2020. 07:01 1580

Уряд планує збільшити в 5 разів штрафи за самовільне зайняття земель.

Моніторинг земель буде здійснюватись з використанням супутникових зйомок. Звісно приємно дізнатися, що у сфері державного контролю впроваджують інноваційні технології. Але треба розібратися і з правовими аспектами. Чи завжди особа, яку притягують до відповідальності за самовільне захоплення землі, мала умисел, чи можливо вона мимоволі стала користуватися земельною ділянкою без достатніх правових підстав? Які зміни плануються у сфері контролю за самозахопленням землі розглянемо нижче.

За самовільне зайняття земельної ділянки передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність в залежності від розміру завданої шкоди її законному користувачу або власнику. Штрафи за таке адміністративне правопорушення залишаються мізерними — від 170 грн. Якщо завдана шкода у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто від 202 700 грн, то вона є значною, і винна особа притягається до кримінальної відповідальності. У такому разі, до винного може застосовуватися штраф або навіть арешт до 6 місяців, а якщо злочин вчинено особою, раніше судимою за самовільне захоплення земельної ділянки, передбачена санкція у вигляді обмеженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавленням волі на строк до 2 років.

Найцікавішим є те, що плануються зміни у розрахунку розміру завданої шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки, а саме збільшення у 5 разів. А тому, можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності значно зростає.

Наразі на сайті Держгеокадастру розміщений для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України, де передбачаються зміни у Методиці визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Передбачається, що розрахунок розміру заподіяної шкоди буде проводитись з новими показниками сум середньорічного доходу.

Востаннє показники дохідності від використання земель із відповідними місцем розташування та цільовим призначенням визначались в 2007 році. В результаті зростання загального рівня споживчих цін, внаслідок інфляції та зниження купівельної спроможності грошової одиниці, такі показники не відповідають сучасним рівням доходів від використання земель. Саме тому, проводиться індексація показників середньорічного доходу та середньорічного додаткового доходу із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за 2007-2018 роки.

До показників середньорічних доходів від використання земель застосовується коефіцієнт 4,6036. Як наслідок, розмір шкоди за самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу збільшиться майже у 5 разів. Це, на думку розробників проекту нормативно-правового акту, забезпечить виконання земельним законодавством своїх функцій, а саме: захист прав землевласників та землекористувачів; запобігання правопорушень у сфері використання та охорони земель; посилення захисту землі, як матеріальної основи національного суверенітету, від протиправних посягань.

Але для того, щоб земельне законодавство в повній мірі виконувало свої функції щодо захисту прав землевласників та землекористувачів, воно повинно належним чином врегулювати правовідносини землекористування. Існують законодавчі прогалини та колізії, за яких добросовісний землекористувач може бути визнаний винним у самозахопленні землі. Перш за все, це пов'язано з надмірною зарегульованістю орендних правовідносин та їх негнучкістю.

Все починається із встановлення 7-річного мінімального строку оренди землі. Особи не можуть взяти у користування земельні ділянки на менший строк та укладають із землевласниками понятійні угоди, за якими набувають права користування на короткий період. За такими угодами не здійснюється реєстрація прав землекористування, тому контролюючі органи не бачать підстав для законного землекористування і притягують землекористувача до відповідальності.

Також хитким моментом є етап закінчення строку дії договору оренди землі чи емфітевзису, коли землекористувач встиг посіяти, але не встиг зібрати врожай. Відповідно до законодавства плоди і доходи землекористувача отримані від господарської діяльності на земельній ділянці є його власністю. Водночас землекористувачі закріплюють у договорах оренди та емфітевзису своє право на збір врожаю, а також обов'язок землевласників надати їм право зібрати урожай після закінчення строку дії договору.

Навіть якщо сторони договору домовились про такі умови, контролюючі органи все одно можуть притягнути землекористувача за самовільне захоплення земельної ділянки або за її несвоєчасне повернення, оскільки за даними державних реєстрів строк права користування вже закінчився і землекористувач не має правових підстав продовжувати користуватися земельною ділянкою. Зважаючи на це, землекористувачі потребують законодавчих гарантій їх прав на врожай після закінчення строку дії договору. Наразі існують непоодинокі випадки, коли сторонні особи заїжджають в поле та збирають врожай, а землекористувач, строк користування землею у якого закінчився, не має доказів, що проти нього вчинено майновий злочин.

Враховуючи вищезазначені проблеми, можна прийти до висновку, що самозахоплення землі не завжди є умисним, а може бути наслідком низки недоліків у правовому регулюванні землекористування. Тому, щоб досягти поставленої мети у забезпеченні виконання земельним законодавством своїх функцій із запобігання правопорушень у сфері використання та охорони земель та посилення захисту землі, потрібно почати перш за все із захисту прав землевласників та землекористувачів. Необхідно передбачити у законодавстві наступні положення:

— право осіб на набуття у користування земельних ділянок на короткий строк;

— право землекористувача зібрати урожай після закінчення строку договору та обов«язок землевласника надати землекористувачу таку можливість. 

Елліна Юрченко, експерт із земельних питань УКАБ


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги