logo

Блоги

Quo vadis, агро? П’ять викликів, від яких залежить наше майбутнє

Quo vadis, агро? П’ять викликів, від яких залежить наше майбутнє

Блоги Алекс Ліссітса 07 лютого 2020. 12:15 2141

Жоден із секторів економіки у світі не стоїть сьогодні перед такими фундаментальними викликами, як стоїть агропродовольчий сектор. І питання не стільки про роль сільського господарства як галузі світової економіки, скільки про те, яким чином поєднати в майбутньому такі важливі напрямки для всього людства, як харчування здоровими продуктами, збереження екології, гальмування змін клімату, розвиток сільських територій, взаємовигідна міжнародна торгівля тощо.

Система традиційного сільського господарства, яка працювала останні декілька сотень років, очевидно, підходить до свого завершення. Виникає логічне запитання, куди далі рухатися, або, якщо можна перефразувати запитання Святого Петра до Ісуса: «Quo vadis, агро?».

На моє переконання, подальший сільськогосподарський шлях (не лише в Україні, а, наголошу, в усьому світі) буде пов'язаний з правильним вибором на кожному з основних п’яти домінуючих напрямків.

І цей шлях залежить не лише від держави чи бізнесу, але і від усіх споживачів.

Екологічність та зміна клімату

Перше питання, яке турбує від малого до великого виробника, від маленького українського села до міста Нью-Йорка — це екологічність та наслідки змін клімату. Яким чином врятувати навколишнє середовище та й усю нашу планету? Адже не велика таємниця, що сільське господарство завдає великої шкоди саме через вплив на навколишнє середовище, що спричинив зміни клімату. Надмірне використання добрив у багатьох багатих країнах світу, таких як Європейський союз, США, та неконтрольоване використання агрохімії у багатьох бідних країнах — в Азії, Латинській Америці, та й в Україні — призводить до глобальних змін у екологічній системі. Уже зараз ми маємо замислюватися, яким чином мінімізувати цей вплив за рахунок зменшення кількості і ЗЗР, і добрив, рештки яких залишаються у ґрунті. Гостро стоїть і питання щодо забруднення води тваринництвом. Таких питань насправді багато, і над їх вирішенням треба вже працювати. А для цього необхідно суттєво збільшити видатки на незалежну науку.  

Споживчі настрої

Другий виклик — це питання харчування. На сьогоднішній день суспільство очікує доступного продовольства або дешевих харчових продуктів, які при цьому мають найменший вплив на екологію. Чи взагалі можливо виробляти екологічно чисту продукцію — дешеву і у великій кількості? Чи, можливо, людство має зупинити надмірне споживання харчових продуктів, обмежившись лише тією кількістю, яка дійсно необхідна. Або, можливо, потрібно змінювати раціон споживання харчових продуктів, а це говорить про те, що в усьому світі йде величезна дискусія, чи треба людству споживати м'ясо та молоко тваринного походження, чи переходити на м'ясо-молочну продукцію рослинного походження. Кількість веганів, вегетаріанців, флексітаріанців у всьому світі з кожним роком лише збільшується. У багатьох країнах світу, таких як ЄС, США, їх вже 7-10%, а це величезна кількість людей, які вже визначилися: вони хочуть споживати продукти харчування в обмеженій кількості та лише ті, які не шкодять довкіллю. Чи готові наші споживачі до таких серйозних змін?

Міжнародна торгівля

Третє питання щодо подальшого розвитку сільського господарства стосується міжнародної торгівлі. Саме агросектор сприяє процвітанню міжнародної торгівлі в усьому світі. Але в той же час має і суттєві недоліки, починаючи від контролю за харчовими продуктами та їх споживанням в одних країнах, і в абсолютно їх безконтрольному виробництві в інших регіонах. Виникає багато запитань, яким чином контролювати і експорт, і імпорт агропродовольчої продукції, адже в більшості випадків виникають перекоси в той чи інший бік. Де, з одного боку, державні субсидії сприяють тому, щоб виробництво зростало, а з іншого, відповідно, бідніші країни не мають цих можливостей і не можуть вийти на зовнішні ринки, хоча власними продуктами харчування вони в принципі можуть заповнити полиці дуже багатьох країн світу.

Інше питання в галузі міжнародної торгівлі полягає в тому, яким чином контролювати глобальне пересування тих захворювань, які на сьогоднішній день домінують у всьому світі, починаючи від сказу ВРХ, АЧС, пташиного грипу і нинішньої загрози, так званого коронавірусу. Останній, який виник у Китаї, вже практично «поклав на лопатки» усю його економіку і має конкретний вплив на багато країн світу, насамперед, що стосується харчових продуктів. Яким чином ми будемо рухатися далі у міжнародній торгівлі, чи будуть запроваджені певні обмеження? Тут потрібно включатися міжнародним організаціям, урядам різних країн, щоби більш зосереджено організувати роботу міжнародної торгівлі, адже вже очевидно, що на сьогодні СОТ так, як би мала працювати, не працює, відповідно потрібні замінники, щоб адекватно реагувати на виклики, які виникають у міжнародній торгівлі.

Розвиток сільської місцевості

Четвертий виклик полягає у тому, яким чином буде розвиватися сільська місцевість. У всьому світі існує проблема, за виключенням, можливо, декількох країн, таких як Швейцарія, що сільські регіони характеризуються набагато гіршою інфраструктурою, ніж міста, характеризуються набагато меншими можливостями в плані розваг, доступності до медичних послуг, харчових продуктів тощо. Але і це не основна проблема. Основна проблема пов’язана з тим, що сільські райони характеризуються скороченням населення, і це скорочення відбувається абсолютно по всьому світу, незважаючи, чи це багата країна, така як Німеччина, чи бідна, як Україна. Як політикам розробити нову універсальну модель для сільських територій, яка би включала, насамперед, можливості розвитку сільської місцевості, не пов’язані з сільським господарством? Вже очевидно, що на сьогодні сільське господарство, як сектор, не може врятувати сільську місцевість від депопуляції й не зможе це зробити у наступні десятиліття. На жаль, дуже багато країн, і Україна у тому числі, не запропонували жодного рішення з метою майбутнього розвитку сільських територій.

Діджиталізація

Останній виклик, який надзвичайно важливий і матиме, та й вже, по суті, має вплив на весь сектор сільського господарства напряму — це подальше підвищення ефективності та продуктивності самого аграрного виробництва. Мова йде про цифрову трансформацію, або так звану діджиталізацію. Більшість бізнес-процесів через 5-7 років перейдуть у цифрову форму або будуть роботизовані, чи автоматизовані, починаючи від дронів, які замінять класичне використання обприскувачів або ж інших видів техніки, і закінчуючи автоматичним керівництвом безпілотних тракторів, що дозволить суттєво скоротити кількість працюючих у сільському господарстві.

Що робити з тими людьми, які не зможуть надалі знайти собі місце у класичних аграрних професіях, яким чином їх перекваліфікувати? Чи можуть на сьогодні освіта та наука дати конкретні рішення, щоб задовольнити ті потреби, які уже стоять перед сільським господарством і лише загостряться через 5-7 років? Чи зможе держава адекватно профінансувати або посприяти в фінансуванні нових навчальних програм, які потребує сектор? Чи може бізнес дати відповідь, що буде через 5-7 років, і яким чином ми матимемо можливість впливати на ці процеси, які надшвидкими темпами сьогодні розвиваються і пов’язані якраз із оцифровуванням усіх бізнес-процесів у сільському господарстві?

Окресливши ці п’ять пунктів, які на сьогоднішній день є, як на мене, дуже важливими, і на які шукають відповіді усі без виключення, запрошуємо на конференцію «Quo vadis, АГРО?», яка відбудеться 12 березня за організації асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Саме там будемо шукати відповіді на ці надзвичайно важливі запитання.

Якраз готую презентацію на цей захід і буду дуже радий саме вашим думкам і можливим рішенням з вищезгаданих питань. Ви можете направити їх на адресу: [email protected]

Алекс Ліссітса, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор ІМК


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги