П’ятирічка без інноваційних ЗЗР: час бити на сполох

10 лютого 2021, 07:45 4378
Віктор Погорілий

Із року в рік обсяг глобального ринку засобів захисту рослин зростає приблизно на 4-5%, і у 2021 році він сягатиме приблизно $60 млрд. Таке зростання зумовлене не лише інтенсифікацією вирощування, але й впровадженням більш технологічних рішень. Для цього світові виробники невпинно працюють над розробкою інноваційних продуктів, що здатні забезпечити високу врожайність із мінімальним впливом на навколишнє середовище.

Всупереч глобальним трендам, останніми роками український ринок ЗЗР дещо сповільнився у розвитку, не в останню чергу  через те, що наші аграрії не отримували належного доступу до засобів захисту рослин нового покоління. Все це через обмеження, накладені дискримінаційною нормою п’ятирічної давності, яка не відповідає жодним європейським стандартам. Але ситуація може змінитися вже наступного тижня, якщо Верховна Рада проголосує за прийняття законопроєкту №2289.

Що саме сталося та чому це важливо?

Законопроєкт №2289 пропонує удосконалення процедури завезення зразків ЗЗР для цілей державних випробувань і наукових досліджень. Йдеться про вилучення норми, яка була введена у 2015 році до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» №86/95-ВР від 2 березня 1995 року. Відповідно до неї, обов’язковою умовою завезення та застосування в Україні зразків незареєстрованих засобів захисту рослин, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються, яку  фактично  виконати  неможливо.

Цінність цієї норми для аграрного сектору є досить сумнівною. Слід  зазначити, що  такої  норми не  існує  в  законодавстві Європейського Союзу та розвинутих країн. У більшості випадків виробники фізично не можуть проводити  дослідження своїх препаратів в країні виробництва, адже часто там взагалі інші кліматичні та географічні умови для ведення аграрного господарства, відсутні шкідники або цільові культури. І навіть у випадку проведення, результати таких досліджень не мали б актуальності для України, бо враховують зовсім інші типи ґрунтів, шкідників та хвороб сільськогосподарських культур.

Тож, фактично, із появою нової вимоги компанії-виробники були позбавлені можливості проводити наукові дослідження та державні випробування, та, в подальшому, реєструвати нові ЗЗР в Україні. Це призвело до того, що українські сільгоспвиробники в кращому випадку отримують доступ до інноваційних технологій захисту рослин із затримкою у 5-7 років, аніж їхні колеги в інших країнах, або ж не отримують взагалі.

Невр(о)ажаючі результати п’ятирічки

Поки що наслідки такого відставання є відворотними, але  із розвитком нових інноваційних засобів захисту рослин, Україна ризикує поступитися своїми позиціями на світовому аграрному ринку.

Протягом 2016-2019 років кількість успішних реєстрацій інноваційних ЗЗР скоротилася в три рази. Тож у 2018 році провідні виробники оригінальних ЗЗР були змушені скоротити обсяг інвестицій в науково-дослідну діяльність в Україні на 60%, а у 2019 році – більше ніж на 80%. Заблокованими залишаються близько 95% інноваційних препаратів. Ця негативна тенденція також мала місце у 2020 році і продовжуватиметься у 2021, якщо не будуть прийняті необхідні кроки.

Чому саме зараз час все виправити?

Світова аграрна спільнота рухається в напрямку зменшення пестицидного навантаження на сільськогосподарські угіддя. Тож рано чи пізно Україні все ж доведеться вступити на шлях сталого розвитку сільського господарства, за яким стоїть майбутнє сектору.

Так, минулого року  ЄС впровадив нові вимоги щодо вмісту залишкових кількостей для деяких діючих речовин, що змусило українських аграріїв посеред сезону пристосовуватися до нових реалій та шукати альтернативи.  І саме інноваційні ЗЗР нового покоління могли б суттєво посилити рівень екологізації та забезпечити сталий розвиток сільського господарства. Високотехнологічні засоби дозволяють зменшити як обсяги внесення ЗЗР (на 30-40%), так і кратність обробок. Це, у свою чергу, призведе до зниження використання пального та води сільськогосподарською технікою та, відповідно, зниження викидів вуглекислого газу та інших шкідливих речовин у навколишнє середовище. Тому у випадку прийняття законопроєкту №2289, Україна зможе відчути не тільки позитивний економічний ефект, а й екологічний.

Крім того, позитивні наслідки від такого рішення будуть посилені перспективами відкриття ринку землі у 2021 році. В результаті земельної реформи очікується кардинальне зростання площі зрошуваних земель в Україні. Ефективна, безпечна та екологічна обробка цих територій залежатиме від наявності в українських аграріїв доступу до інноваційних засобів захисту рослин.

Ситуація потребує негайного врегулювання, щоб якнайшвидше розблокувати ринок та прискорити розвиток сільського господарства України. Без швидкого та масового доступу до інновацій наш «локомотив економіки» буде все сильніше гальмувати. Відповідно, прийняття законопроєкту №2289 – це не тільки питання розвитку агрохімічного сектору, а й наріжний камінь стабільності усього сільського господарства, а також продовольчої й фінансової стабільності держави. 

Віктор Погорілий, керівник агрохімічного напрямку ЄБА

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.