Ринок землі в Україні: що стримує його активізацію

По-перше, невідповідність ціни попиту ціні пропозиції на ринку, і величезний розрив між ними. 

Власники землі переконані, що земельна ділянка має коштувати $5-10 тис. за гектар. Це все виникло на основі порівняння до значно вищих цін на землю в Європі і популярної аргументації «хіба наша земля гірша». Як результат, власники оцінюють свою землю вище, ніж її готові купувати інвестори. 

По-друге, трансакційні витрати на укладення угод купівлі/продажу: дороговартісні нотаріальні послуги посвідчення угод, експертна оцінка землі. Витрати на оформлення угод купівлі-продажу землі — як фінансові, так і часові — є занадто високими, тому наразі склалась ситуація, коли власникам землі вигідніше продовжувати купівлю-продаж де-факто через договори емфітевзису і оренди на 49 років.

Необхідно поліпшувати та автоматизовувати процедури, які має виконувати нотаріус при проведенні угоди, а також послаблювати конкурентні бар’єри в сфері нотаріальних послуг шляхом розширення екстериторіальності нотаріусів, які можуть посвідчувати угоди, з меж району до межі області.

По-третє, обмеженість кредитування під придбання сільгоспземель. Юридичні особи безпосередньо під купівлю землі взяти кредит не можуть, для фізичних осіб таке придбання також вкрай обмежене. Коефіцієнт ліквідності НБУ по сільгоспземлі залишається на рівні 0,35. Фонд гарантування кредитів під купівлю землі теж залишається на рівні законопроекту в Верховній Раді. Тому тут також є над чим працювати для поліпшення ліквідності на ринку.

Загалом, переконаний, що незабаром ринок землі активізується і через іншу більш прагматичну причину — очікуване зростання вартості оренди, яке є побічним ефектом високих поточних цін на зернові та олійні культури. Деякі орендарі вже пішли ва-банк, не надто замислюючись над тим, як  довго ми матимемо таку сприятливу ринкову кон’юнктуру.

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»