logo

Блоги

Чому держава має подолати бар’єри у свідомості українців?

Чому держава має подолати бар’єри у свідомості українців?

Блоги Тарас Гагалюк 04 грудня 2019. 11:30 2456

Різноманітні опитування* щодо ставлення українців до земельної реформи свідчать про те, що держава наразі програє інформаційну кампанію за впровадження повноцінного ринку сільськогосподарських земель.

*Опитування

Таке становище, напевно, не є дивним, якщо вести мову про результати загальнонаціональних опитувань, адже в них, окрім селян, беруть участь і міські жителі, які, можливо, не повністю володіють питанням. Однак схожі результати отримують і дослідження, що проводяться на регіональному рівні серед сільських жителів.

Так, мої колеги з Житомирського національного агроекологічного університету в 2018 році за підтримки Міністерства освіти і науки України провели опитування 1200 сільських жителів Житомирської області щодо проблем сталого розвитку сільської місцевості. Дослідження ставило за мету проаналізувати взаємозв’язок між соціально-демографічними показниками сільських жителів, їхньою оцінкою рівня власного добробуту та сприйняттям стану вирішення соціальних, економічних і екологічних проблем села. Окремо у респондентів запитували про їхнє ставлення та можливу поведінку в умовах реформ, що впроваджуються, а саме земельної та децентралізаційної. При цьому дослідники робили диференціацію між відповідями тих, хто володіє та не володіє земельними паями. Співвідношення між респондентами-пайовиками та непайовиками у вибірці було приблизно рівне — відповідно 53,9% та 46,1%. Похибка вибірки становила 2,8%. Дозволю собі зосередитись на тих результатах опитування, що стосуються відповідей селян на запитання про впровадження реформ.

Результати опитування показали, що 32% власників паїв готові чи радше готові продати свій пай після зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. 40,7% власників свої паї продавати не готові чи радше не готові. Решта респондентів (17,3%), що мають у власності земельні паї, не змогли чітко відповісти на це запитання. В той же час із 32% пайовиків, що схильні продати свій пай із запровадженням повноцінного ринку землі, 79,8% активно чи помірно залучаються до вирішення проблем на рівні власного села. Участь у вирішенні проблем села серед тих, хто не готовий чи радше не готовий продавати свій пай, відчутно нижча — 59,7%. Скоріше за все, такий результат свідчить про те, що соціально активніші громадяни більш позитивно ставляться до впровадження ринку сільгоспземель.

Для довідки. Серед непайовиків активно залучаються до вирішення проблем села 55% громадян, 45% — менш активно.

Діаметрально протилежні результати були отримані щодо ставлення пайовиків та непайовиків до реформи децентралізації. Так, серед власників паїв 38,5% вважають, що створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) сприятиме розвитку села, а 61,5% — переконані, що ні. З іншого боку, серед людей, що не володіють земельними паями, 71,9% вважає, що створення ОТГ сприятиме розвитку села, решта — що ні. Ці результати свідчать про те, що серед власників паїв, тобто соціально активнішої групи селян, впроваджувана реформа децентралізації користується меншою популярністю, ніж серед невласників.

Для довідки. Результати опитування серед пайовиків показують, що свої паї готові продавати власники із найменшим (до 3 тис. грн) і найбільшим (понад 10 тис. грн) щомісячним доходом на одну особу в домогосподарстві — відповідно 30,9% і 23,0% респондентів-пайовиків. Перші, напевно, бажають через продаж паю покращити свій економічний стан, а другі — відчувають себе комфортно в умовах, що склалися.

Загалом вищенаведені результати показують, що успіх у впровадженні реформ залежить від сприйняття людьми здатності цих реформ до формування міцних інституцій. А що таке міцні інституції? Це інституції, які уможливлюють стабільний та тривалий економічний розвиток, причому вони формуються з одного боку за допомогою забезпечення дії закону державою (law enforcement), а з іншого — законослухняністю громадян (compliance). Звідси запитання: чи вважають громадяни, що із впровадженням ринку землі держава буде спроможна захистити їхні права? З огляду на результати вищезазначеного опитування, так вважають далеко не всі. Наскільки держава готова забезпечувати дію законів, залежить в першу чергу від того, чи є в держави а) інтерес і б) достатньо ресурсів для такого забезпечення. У громадян є сумніви щодо цього.

У той же час законослухняність громадян значним чином залежить саме від здатності держави забезпечувати виконання законів, однак вона також базується і на тому, наскільки легітимною та ефективною вважають відповідну інституцію громадяни. Результати вищезазначеного дослідження прямо і непрямо свідчать, що великою кількістю громадян земельна та децентралізаційна реформи все ще не сприймаються як такі, що здатні сформувати легітимні та ефективні інституції, за яких всі учасники будуть вести себе законослухняно. І тому перевага надається збереженню статусу-кво — відсутності ОТГ, можливості здавати паї в оренду, а не продавати їх тощо.

Зрозуміло, що задля успішності реформ необхідно долати такі бар’єри в свідомості громадян. Однак подолати їх не вдасться лише шляхом проведення роз’яснювальної роботи. Потрібно доводити на ділі, що держава спроможна створити рівні правила гри і захистити права та інтереси своїх громадян.

Тарас Гагалюк, старший науковий співробітник ІАМО (Німеччина), член Експертної ради УКАБ


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги