Трішки приорали, або Межа відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки

І саме за такими принципами в другому півріччі 2017 року розпочали свою роботу інспектори новостворених управлінь у галузі державного контролю за використанням та охороною земель при головних територіальних управліннях Держгеокадастру. Чому новостворені управління, а тому, що стара так звана сільхозінспекція була ліквідована ще в кінці 2014 року, а відповідні управління Держгеокадастру були створені при обласних управліннях в листопаді-грудні 2016 року і, врешті-решт, почали працювати лише з другої половини 2017 року.

І тут виникає закономірне питання: чому так довго, більш як півроку, ми не відчували уваги нових інспекторів. А все тому, що нікому не цікаво приходити до вас тоді, коли поля лише зорані чи тільки-но засіяні. Справжній інспекційний інтерес, як і склад правопорушення, за їхніми словами, з’являється тоді, коли засіяне збіжжя вже ось-ось потрібно збирати. Саме в цей період ваше підприємство отримує «лист щастя» з вимогою якомога швидше з’явитись до головного управління за вказаною в повідомленні адресою на чітко призначений час для надання пояснень щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території тієї чи іншої сільської ради.

Я впевнений, що майже кожне господарство чи компанія, що обробляють 200 та більше гектарів землі, тобто хоча б декілька окремих полів, можуть бути порушниками земельного законодавства. Так, відповідно до діючих нормативних актів, ми маємо право обробляти лише ті земельні ділянки, які використовуємо офіційно, тобто маємо зареєстровані договори оренди, емфітевзису. Все інше є приорюванням або самовільним зайняттям землі і підлягає кваліфікації відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення України або Кримінального кодексу України залежно від розміру приорюваної землі та суми шкоди.

Санкцій за неявку до інспектора в призначений час може бути досить багато.

По-перше, вас як фізичну особу або як керівника юридичної особи може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 153 до 680 грн.

По-друге, неявка може бути розцінене як відмова від урожаю, і в такому разі інспектор має право передати інформацію до Головного управління ДФС щодо визнання виявленого урожаю сільськогосподарських культур безхазяйним майном та вжиття із продажу такого майна через аукціон, звичайно, своїм же людям.

Ну і, по-третє, інформація щодо самозахоплених земель може бути передана до органів прокуратури з метою порушення кримінальної справи в разі, якщо розрахований тим же інспектором розмір шкоди перевищить межу у 80 000 грн (сума вказана для 2017 року). І ось тоді вами вже займуться правоохоронні органи в межах кримінального провадження з миттєвим накладенням арешту на урожай та проведенням всіх необхідних слідчих дій. Чому дії слідчих будуть миттєвими?! А тому, що вони прекрасно розуміють, що такі справи є доволі нескладними, а для їх успіху потрібно лише накласти арешт на урожай і чекати. Чекати, або власник урожаю прийде з повинною, або піде у відмову — і тоді урожай буде продано через аукціон.

За що ж настає відповідальність та яка?

Ми розглядаємо лише відповідальність за самовільне захоплення земельних ділянок. За цей вид правопорушення передбачена як адміністративна (ст. 53-1 КУпАП), так і кримінальна (ст. 197-1 ККУ) відповідальність, яка залежить від розмірів шкоди.

Отже, кваліфікація вказаних діянь залежить, в першу чергу, від розміру захоплених (приораних) земельних ділянок, який є базою для розрахунку шкоди.

Шкода, своєю чергою, розраховується відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року «Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу». Так, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначанням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміри шкоди, заподіяної юридичними та фізичними особами, — територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстеження земельних ділянок.

Тобто при сьогоднішній межі шкоди у розмірі 80 000 грн площа приораних земельних ділянок, за яку може наставати кримінальна відповідальність, залежно від регіону, становить від 42 га у Черкаській області до 72 га у Чернігівській.

А що таке 42 га для господарства у 2000 і більше гектар?! Це крапля в морі або трішки більше за 2%. Таку кількість можна спокійно захопити, приорюючи по 30-50 сантиметрів з кожної сторони поля. А якщо ще взяти розорювання колишніх боліт, пагорбів та інших ділянок, які не включались при проведенні паювання, то така кількість гектарів може спокійно перевалити за 100 і більше.

Вказана вище інформація не стосується приватних земель і має місце переважно щодо земель державної та комунальної власності, більшість яких в порядку проведеної в 2013-2016 роках земельної інвентаризації з’явилась в державних реєстрах та моніториться інспекторами. Проте такий моніторинг відсутній у більшості землекористувачів, які вважають, що більше, ніж вони, на цій території не знає ніхто.

Крім проінвентаризованих земель, які внесені в публічну кадастрову карту та незаконно обробляються, додатково можуть бути інкриміновані і площі земельних ділянок, які ще не сформовані. Така кваліфікація зі сторони інспекторів є досить сумнівною, проте це вже буде ваша проблема або завдання вашим юристам, як її спростувати.

Найчастіше джерелом інформації щодо незаконного розорювання земель є саме незадоволені представники органів місцевого самоврядування, тобто сільські селищні голови та землевпорядники, які на запити новоспечених інспекторів надають інформацію щодо кількості земель, що знаходяться в офіційному обробітку, та кількості земель, які використовуються незаконно або напівзаконно.

Таким чином, аналізуючи наявну тенденцію, аграріям варто бути дуже уважними та обережними, випускаючи в новому сезоні техніку в поля. Оскільки вчасно не проведена перевірка або так званий аудит земельних відносин перед черговою посівною може «вилитись» в кримінальну справу та новий головний біль.

Віталій Янкович, адвокат, асоційований партнер адвокатського об’єднання IMG Partners