На зламі влади. Що чекає ОТГ в Україні?

16 травня 2019, 07:03 3536
Ігор Миклащук

Процес децентралізації досі триває. Проте формування об’єднаних територіальних громад має завершитися у наступні декілька років. Як надалі буде розвиватися децентралізація, враховуючи зміну влади?

Громади та гроші через нову НГО

Нормативно-грошову оцінку земель в нашій країні чекали вже давно. В ідеальному випадку вона має проводитися раз на 5-7 років. В Україні ж на загальнонаціональному рівні, вона востаннє проводилася у 1995 році. Зважаючи на заявлену політику держави щодо посилення фінансової спроможності місцевого самоврядування громади очікували, що нова НГО дасть можливість збільшити надходження до місцевого бюджету за рахунок зростання відрахувань від земельного податку.

На практиці ж вартісні показники нормативно-грошової оцінки земель зменшилися на 20-30%. У результаті цього року надходження до місцевого бюджету від сплати земельного податку будуть нижчими за минулорічний. У зв«язку зі зміною показників НГО громади на місцевому рівні мають займати активнішу позицію. Як варіант виходу із ситуації є проведення перемовин із сільгоспвиробниками для перегляду договорів у сторону збільшення орендних відсоткових ставок.

Вибори та закінчення процесу децентралізації

Осінь 2020 року — запланована дата місцевих виборів. До того часу вся територія держави має бути покрита базовими територіальними одиницями — об»єднаними територіальними громадами. На сьогоднішній день вони займають трохи більше третини держави. Тож для повноцінно завершення реформи децентралізації необхідним є збільшення стимулів для громад або перехід до адміністративного об«єднання у громади населених пунктів, які ще не об'єдналися. Разом з тим маємо пам«ятати, що новообраний Президент України Володимир Зеленський під час передвиборчої кампанії наголошував на необхідності збільшення повноважень на місцях. Як це буде співвідноситися з централізованим творенням громад — велике питання. Тож маємо чекати перших кроків щодо реформи децентралізації від новообраного глави держави.

Іншим важливим чинником, який впливатиме на перебіг реформи децентралізації є майбутня зміна сил у Верховній Раді за результатами наступних парламентських виборів. Сьогодні видається малоймовірним, що новообраний Президент матиме підтримку стабільної більшості. Навряд чи якась партія зможе набрати навіть 20% голосів, що призведе до довгих перемовин та компромісів по багатьом законопроектам. Ця доля не омине і необхідні законопроекти по децентралізації. Звернемо увагу, що навіть нинішній парламент, за умови наявної більшості не міг прийняти велику кількість законопроектів необхідних для завершення реформи децентралізації. Та ж сама передача земель сільськогосподарського призначення у комунальну власність ОТГ затверджувалася не законом, а розпорядженням Кабінету Міністрів.

І про проблеми, що залишаються

Основними проблемами при формуванні ОТГ є нерозуміння її суті, і як наслідок страх перед змінами, низька фінансова спроможність, протидія опонентів реформ. Вказані проблеми не змінилися від старту реформи. Зараз до них додалася ще одна: невизначеність її майбутнього. Через зміну Президента і переформатування Верховної Ради восени 2019 року, опоненти реформ можуть чекати згортання процесу децентралізації. Я не вірю, що це може статися. Адже в Україні вже сформувалася критична маса спроможних громад, які уміло розпоряджаються наданими повноваженнями для свого розвитку. За багатьма соціологічними опитуваннями сьогодні близько 40% населення ОТГ схвально ставляться до децентралізації та визнають покращення свого життя.

Ігор Миклащук, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад «Інститут кооперації і місцевого самоврядування»

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.