Хто і що має право сертифікувати як насіння в Україні?

10 січня 2019, 07:05 5229
Наталія Грюнвальд

Коли уже підняли келих із шампанським, проводжаючи старий 2018 рік, та зустрічаємо новий 2019-й з усім його різноманіттям, є у нас чудова звичка будувати плани на наступний рік. І це стосується як сучасного життя, так і бізнесу, в тому числі аграрного. Тож чого очікуємо у сертифікації насіння/садивного матеріалу та чим же відрізнятиметься посівна кампанія 2019 року?

Останніми роками в Україні кожна посівна кампанія особлива, не схожа на попередні. І при цьому, незважаючи, що про насіння і сертифікацію сьогодні дискутують, роз’яснюють і в ЗМІ, і в професійних та галузевих колах, все ж залишаються запитання:

- хто і що має право сертифікувати;

- органи сертифікації: хто вони, де їх шукати та чим підтверджуються їхні повноваження;

- атестат про акредитацію: що має бути вказано і чому це потрібно з’ясовувати;

- органи сертифікації vs. органи державного контролю у напрямку насінництва та розсадництва: чому це різні суб’єкти і хто на що отримав повноваження.На

N.B.: сертифікація-2019, внесемо ясність.

Органи сертифікації

На сьогодні в Україні є лише два органи сертифікації — ОС ТОВ «АГРОСЕРТ» (приватний) та ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції». Тобто це органи:

- які законно та офіційно проведуть комплекс дій з оцінки насіння — сертифікацію;

- офіційно акредитовані НААУ як орган сертифікації, що засвідчує атестат акредитації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065 (саме Атестат акредитації і виданий Національним агентством з питань акредитації. При цьому до 1 грудня 2020 року органам сертифікації потрібно підтвердити відповідність лабораторій до стандарту ISO/IEC 17025:2017 в діяльності);

- уповноважені наказом Мінагропроду та внесені до офіційного та відкритого Реєстру органів з оцінки відповідності.

Акредитація органу та акредитація лабораторії — принципово та законодавчо відмінні речі.

Для чіткості та розуміння процесу:

- органи мають у своєму складі акредитовані лабораторії;

- лабораторії в свою чергу акредитуються за ISO/IEC 17025;

- акредитація органу та акредитація лабораторії — різні дії та процедури оцінки і підтвердження компетентності.

Сама по собі акредитація лабораторії без акредитації та уповноваження органу не дає і не гарантує легальності процесу сертифікації, тому що випробування — тільки частина відповідального процесу сертифікації, і легітимність протоколу випробування як заключення про відповідність партії насіння/садивного матеріалу законодавчим вимогам не підтверджується вимогами постанови кабміну №97, де зазначено, що відповідність насіння/садивного матеріалу засвідчується сертифікатами встановленого зразка.

Протокол випробувань не є результатом і не створює юридичних наслідків, не є підтвердженням якості партії насіння, а лише стосується наданого зразка.

Відбір проб

Орган із сертифікації контролює та координує відбір проб виключно атестованими аудиторами з сертифікації (агрономи-інспектори), які: внесені до офіційного та відкритого Реєстру аудиторів із сертифікації Мінагропроду, можуть бути у штаті органів сертифікації та/або самозайняті особи).

Видача сертифікату

Орган із сертифікації здійснює інтерпретацію результатів випробування та відповідає за прийняття рішення про відповідність вимогам нормативних документів. Сертифікати видаються виключно органами сертифікації.

Орган із сертифікації здійснює контроль випробувальної діяльності власних та залучених випробувальних лабораторій (неупереджена координація міжлабораторних порівняльних випробувань), що дає змогу замовнику бути впевненим у достовірності результатів та компетентній діяльності з сертифікації.

Усі видані офіційно сертифікати вносяться до офіційного Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал. Держателем усіх реєстрів є виключно Мінагропрод.

Органи державного контролю у сертифікації

Державний контроль та сертифікація чітко диференційовані, та розділені процеси, що здійснюються різними органами.

Контроль здійснюється виключно як планові/позапланові перевірки Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на місцях.

Участь у сертифікації відділи на місцях та лабораторії не приймають.

Сфера акредитації лабораторій

Лабораторії на діяльність з оцінки відповідності насіння мають сферу акредитації, яка вказується у додатку до атестата акредитації НААУ, і тільки за умови такої акредитації видають Протокол випробувань, де зазначають результат випробування наданого на випробування зразка.

Якщо ми хочемо реальних змін, то маємо бути послідовними. Так, досі є розчарування виробників та оспорювання платності (сертифікати видаються на платній основі), та пошук чарівників, які обіцяють все відразу й дешевше, в результаті не приносить користі нікому.

Якість насіння — це реальні показники, а сертифікація — це інструмент не якогось там покарання, а інструмент для управління якістю, і кожен керівник повинен якнайглибше його розуміти та знати.

Система сертифікації — це сукупність учасників, правил і процедур, встановлених як для оцінки продукції, так і для функціонування самого насіннєвого співтовариства.

Ми живемо в ринковому суспільстві, і пропозиція визначається попитом. Якісне проходження сертифікації — це гарантія як постачальника продукції насіння під своїм іменем та/або маркою, тим паче, коли це брендоване насіння, так і вашого клієнта.

І до вибору того, хто і як вам проведе сертифікацію, застосовуються точно ті ж принципи, які уже є при виборі споживачем продукту.

Наталія Грюнвальд, керівник ОС компанії   «АГРОСЕРТ»

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.