logo

Блоги

Як в Україні формують «політику» за сортами рослин як об’єктами інтелектуальної власності? Джерело фото: з особистого архіву Сюзани Григоренко

Як в Україні формують «політику» за сортами рослин як об’єктами інтелектуальної власності?

Блоги Сюзана Григоренко 19 вересня 2017. 08:00 2428

Упродовж 2016-2017 рр. ключовим пунктом у програмних документах та схвалених стратегіях розвитку значиться, що Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими інноваціями (вектор розвитку).

Один із аргументів — основою побудови інноваційної економіки, заснованої на знаннях, є визнання інтелектуальної власності товаром і забезпечення належної охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Як відомо, у США інтелектуальні індустрії створюють 34,3% ВВП, у країнах ЄС — 39% ВВП, тоді як у структурі економіки України домінують продукція як сировина та продукція обробки з низькою часткою доданої вартості.

В АПК ми послідовно фіксуємо щорічні «рекорди» у сільському господарстві,  оголошуємо курс на інтенсифікацію сільського господарства та впровадження інноваційних продуктів і селекційних досягнень.

При цьому щороку стоїть питання конкурентності сортів української селекції та їх комерційного поширення. Останнє, своєю чергою, неабияк хвилює Національну академію аграрних наук та наукові інститути в галузі її управління.

Що маємо на сьогодні:

з 1995 р. Україна  — постійний член Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV); у 2006 р. — ратифікація Акту UPOV;

з 2016 р. — формує та одночасно реалізує державну політику з охорони прав на сорти рослин Мінагропроду, у структурі — сектор охорони прав на сорти рослин (у кількості 2 осіб) у Департаменті землеробства та технічної політики в АПК;

у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні (Реєстр сортів), — 10 тис. сортів.

Маємо гарні цифри, але високим попитом продовжує користуватися насіння сортів іноземної селекції та зберігається тенденція до збільшення їх частки у структурі с/г посівів.

Аналіз Реєстру сортів (публікується на сайті Мінагропроду)  свідчить про наступне:

З 10 тис. сортів/гібридів   60% — сорти іноземної селекції (близько 5811 ін.; 4200 — укр.);

Реєстр формується за накопиченням та містить сорти, зареєстровані ще з 1980 року;

у період 2010-2017 рр. оновлення сортів іноземної селекції відбувається удвічі швидше, ніж вітчизняних;

кількісний показник у кілька тисяч сортів української селекції формується завдяки довготривалій підтримці сортів у Реєстрі, так, із 4200 укр. сортів 1830 — зареєстровано у період 2010-2017; 1378 сортів — 2005-2010; 443 — 2000-2005 рр.; 575 — до 2000 р.;

при цьому у розрізі вказаних періодів по сортах іноземної селекції: 3530 сортів зареєстровано у період 2010-2017; 1800 сортів – 2005-2010; 231— 2000-2005 рр.; 191 — до 2000 р.

Щодо озимих культур, які є гордістю України, пропозиція збільшується щорічно від іноземних компаній.

 

Ринок  насичений і конкурентний, і вимоги виробника с/г продукції до сорту та його насіння постійно зростають, плюс зміна агрокліматичних умов та постійний запит на високу продуктивність — показник урожайності.

Виходячи з реформування державного управління, яке відбувається і в Мінагропроді, та заявленої мети реформи міністерств, а саме — формування сучасних та спроможних міністерств як аналітично-владних центрів, важливо, щоб усі реформи, які ми прагнемо зробити, базувалися на розумінні, що відбувається в галузі.

Для довідки: наразі у Мінагропроді передбачено такі директорати:

Директорат безпечності та якості харчової продукції;

Директорат стратегічного планування та євроінтеграції. 

Маємо надію, що галузь охорони прав на сорти рослин не буде винесена за «дужки».

Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Новини

Показати все

Блоги