logo

Блоги

Аграрний бюджет-2021: більше, ніж минулоріч, але менше, ніж потрібно

Аграрний бюджет-2021: більше, ніж минулоріч, але менше, ніж потрібно

Блоги Олег Кулініч 10 грудня 2020. 12:24 3018

Перш за все, треба зазначити, що оцінки запланованих обсягів держпідтримки сектору АПК на наступний рік поки що перебувають в дещо теоретичній площині. Наразі ще не маємо остаточних цифр бюджету-2021, але у першому читанні цей показник був зафіксований на рівні 4,5 млрд грн.

Це лише на 0,3 млрд більше, ніж у нинішньому році, коли було передбачено 4,2 млрд грн. Та, власне, враховуючи економічні реалії, навряд чи хтось сподівався на багатократне збільшення цих видатків. Адже бюджет й так дефіцитний, і видатки держказни перевищують доходи на 246,6 млрд грн, або 5,5% ВВП. Хоча необхідно зазначити, що я разом з колегами по депутатській групі «Довіра» неодноразово зазначав, що допомога агровиробникам повинна становити не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві, і відштовхуватися ми повинні якраз від цієї цифри.  

Ще в січні цього року нами було зареєстровано відповідний законопроект №2825, адже минулого року до Бюджетного кодексу були внесені зміни, якими обсяг держпідтримки сільськогосподарських товаровиробників несправедливо обмежили на рівні не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Тож на прикладі бюджету-2021 можемо «відчути різницю»: 1% на підтримку АПК — має бути не менше 8,8 млрд грн, водночас вона передбачена на рівні — 4,5 млрд грн (або лише 51%).

Відповідна поправка також була подана нами з колегами під час бюджетного процесу, аби повернути справедливий «статус-кво» і забезпечити виконання вимог пункту 42 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу у повному обсязі.

Хоча, як на мене, тут питання навіть не лише в самій цифрі, закладеній до держбюджету, а також і в тому, щоб держпідтримка вибиралась і ефективно використовувалась, щоб доступ до неї був спрощений і її отримували саме ті підприємства, які дійсно цього потребують. Бо ж ми знаємо, що за багатьма напрямами держпідтримка в попередні роки просто не вибиралась, і це свідчить зовсім не про те, що вона нашим аграріям не потрібна, а якраз про зарегульованість і складність процедури, а також про те, що дуже велика кількість агровиробників, на жаль, працюють в тіні, а отже, на держпідтримку розраховувати зі зрозумілих причин просто не можуть.

До речі, в контексті держпідтримки аграріїв варто сказати кілька слів про формат роботи аграрного міністерства в наступному році, який поки лишається не до кінця зрозумілим. Чи працюватиме МінАПК в новому-2021 році як частина об'єднаного міністерства (адже розпорядником коштів за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» вказане якраз Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства), чи все-таки це буде МінАПК у відокремленому форматі, адже саме про такі плани заново відділити аграрне міністерство в окремий держорган чітко заявляє уряд?

Цікаво лише те, наскільки швидко це вдасться зробити. Не всі про це знають, але юридично ще навіть не завершена ліквідація попереднього МінАПК, яке на папері все ще продовжує існувати, адже там до сих пір працює ліквідаційна комісія і її робота не закінчена. А заново створювати те саме міністерство, коли, фактично, ще триває його ж ліквідація — це виглядає як абсурдна юридична колізія. У цьому контексті можемо згадати сумнозвісну Держсільгоспінспекцію, яка вже начебто давно ліквідована, але до сих пір перебуває у стадії ліквідації, адже орган перестає існувати лише тоді, як з реєстру юридичних осіб зникає його код ЄДРПОУ.  

Але як би там не завершилася історія ліквідації-відновлення МінАПК, маємо приблизне розуміння напрямків, на які наступного року буде передбачена держпідтримка. Однозначно окрема держпідтримка повинна бути направлена на органічне виробництво, як це передбачено законом «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції», який на початку грудня був підписаний Президентом.

Також обов'язково має бути передбачена підтримка тваринництва «на голову» для фізичних і юридичних осіб за утримання великої рогатої худоби, а також окремо — підтримка племінної справи. І саме підтримка тваринництва має бути пріоритетом в кожному держбюджеті, бо тваринницька галузь забезпечує людей роботою на цілий рік і має величезне значення для розвитку сільських територій. 

Планується і підтримка фермерів — це і допомога молодим фермерам віком до 30 років, і допомога сімейним фермерам, хоча обсяги самої підтримки за кожним з напрямків поки, знову ж таки, лишаються невідомими.

Ще однією новою статтею видатків у аграрному бюджеті має стати функціонування Державного аграрного реєстру. Нагадаю, що відповідний закон щодо нього якраз нещодавно набув чинності.

Всі аграрії, які отримували державну підтримку з бюджету, дуже добре знають, наскільки проблематичним і тривалим є процес збору документів, які необхідно подати для підтвердження права на неї. Гори паперів — у цьому випадку це навіть не було перебільшенням, бо це дійсно були тисячі сторінок документів. Завдання Аграрного держреєстру якраз і полягатиме в тому, аби централізувати всю необхідну інформацію про агровиробників у одному місці, і, як наслідок, позбавити аграріїв необхідності бігати по десяткам установ. Це Податкова, Державний земельний кадастр, Реєстр юридичних осіб і фізосіб-підприємців та інші реєстри.

Приміром, якщо мова йде про держпідтримку на будівництво корівників, то в такому випадку автоматично підтягуватиметься й інформація з реєстру ДАБІ. Тобто, Аграрний держреєстр має стати своєрідним агрегатором всієї  інформації, потрібної для врегулювання з агровиробниками питання надання держпідтримки, притому паралельно мінімізувавши їх контакти з чиновниками. Зважаючи, що для його функціонування потрібно ще розробити підзаконку, фізично запущений він може бути, за моїми очікуваннями, не раніше ніж в другій половині наступного року. Тим не менше, пілотний проект, який реалізовувався у двох областях, в цілому показав свою успішність і це дає надію на успішну реалізацію цього проекту на всеукраїнському рівні. 

Ще раз хочу акцентувати увагу, що зважаючи на тяжкий рік, який обернувся великою посухою на півдні України та загальним зменшенням економічної активності у зв'язку з коронакризою, а також негативними світовими тенденціями в економіці, варто сконцентруватися на створенні робочих місць у сільській місцевості, всебічній підтримці агросектору, особливо що стосується «органіки», нішевих культур, багаторічних насаджень та тваринництва, та забезпеченні таких умов, за яких агровиробники б могли планувати свою діяльність наперед, а не постійно «гасити пожежі» і рятуватися від перманентної кризи.     

Олег Кулініч, голова депутатської групи «Довіра», член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги