logo

Події

Зелена енергія від щасливої свинки Джерело фото: Даноша

Зелена енергія від щасливої свинки

Події 19 червня 2017. 06:36 3370

Вже другий біогазовий завод заклало на Івано-Франківщині товариство данських інвесторів «Даноша». Якщо у перше переробне підприємство в селі Копанки Калуського району інвестували €6 млн, то витрати на друге планують скоротити завдяки осучасненому обладнанню. Та й досвіду ефективнішої роботи встигли набути за 13 років, відколи «Даноша» господарює в Україні.

Безпечний сусід

«Ми гарні сусіди. Лише трошки рохкаємо», — жартують співробітники «Даноші». Корпус для відгодівлі молодняка називають «дитячим садочком», а власний комбікормовий завод — «9-поверховою кухнею». Найпривілейованішими вважаються свиноматки — вони завжди на вільному комфортному вигулі, щоб не були обмежені у русі і не набули пролежнів.   

У компанії «Даноша», яка входить до трійки найбільших підприємств за кількістю поголів’я та є лідером за масштабами реалізації свиней на забій, дуже скромний двоповерховий  офісний центр тут же, у господарстві в Копанках. Європейські інвестори, які всіх встигли заразити працелюбством, коли приїздять до України, зупиняються не у міських готелях, а у невеликих гостьових кімнатах просто в офісі, ближче до поголів’я і заводських потужностей.

Розповідаючи про данську технологію відгодівлі свиней, керівник виробництва Віктор Робейко нагадує, що вона вважається найефективнішою у світі. «Головне у ній — відповідальне ставлення до навколишнього середовища, — уточнює він. — Ми не хотіли повторювати систему радянського тваринницького комплексу, залишки якого отримали у спадщину. Раніше відходи з нього хаотично, шар за шаром викидалися на поля. Наш основний фактор розвитку —  ніколи не перевищувати норм. Ми могли б набудувати тут багато що і скільки завгодно. Але матимемо саме стільки свиней, скільки нам дозволяє земля. Біогазові заводи відкриватимуться, коли 4 наших комплекси досягнуть відповідних потужностей, щоб їх обслуговувати сировиною».

Перший біогазовий завод «Даноші» проектувався точно під ту кількість відходів, які виробляють місцеві стайні. Перевозити органічний матеріал не практикують з огляду на біобезпеку.

До речі, з тих самих міркувань і нас, як, власне, й будь-яких відвідувачів, безпосередньо на ферми до тварин суворо не допускають. Дисципліна у зв’язку із небезпекою АЧС дуже жорстка. Наприклад, співробітник, який зайшов на територію підприємства з бутербродом із м’ясом, вважай, підписав собі звільнення.

У доброго господаря ніщо не пропадає

У «Даноші» можна спостерігати справжній кругообіг органічного матеріалу, замкнений виробничий цикл, в якому із користю використовують буквально все.

Щоденні 350 кубічних метрів гноївки з місцевої ферми стають сировиною для біогазового заводу. Він виробляє електро- та теплову енергію. А от відпрацьована біомаса, розділена на рідкі та сухі компоненти, у вигляді легкозасвоюваного добрива відправляється на поля господарства.

До речі, урожайність, зокрема зернових культур на них, від початку господарювання «Даноші» зросла на 60-70% і зараз становить близько 60 ц/га.

У тому числі завдяки поліпшеним кормам компанія планує збільшити виробництво і цього року продати на 10 тис. свиней більше порівняно з минулим. Свинки ж дають не тільки м’ясо, але й енергію та добрива. Таке от замкнене коло, завершений цикл, який допомагає забезпечити якість на всіх етапах.

«На першому заводі ми тільки вчилися. На наступних вже буде легше», —  запевняє керівник біогазового заводу Іван Кальковець. Цього фахівця компанія покликала до себе, бо вже мав цінний досвід —  працював 5 років на подібних підприємствах у Данії, вчився у Польщі. Тепер Іван визнає: Європа геть змінила його світогляд, і переконаний, що найсучасніші технології треба впроваджувати саме у нас, в Україні, а не розбігатися світами. Що називається, справжній патріот-практик. Каже, у виробленні «зеленої енергії» найважливіше навіть не економія енергоресурсів та отримання прибутку, а збереження природи навколо.

У серці «зеленої енергії»

Іван Кальковець залюбки влаштовує нам екскурсію своїми біогазовими володіннями. Циліндричний зелений біореактор —  споруда, більш звична для європейських полів і поки що рідкість в Україні. Тут трьома шарами зберігається біосировина, яка постійно оновлюється і врешті утворює біогаз.

У технічному корпусі, де відбуваються виробництво і розподіл тепла, всі процеси автоматизовані. Керівник, здається, й із заплющеними очима  може показати, котра труба поставляє, скажімо, тепло у корпус із найменшенькими поросятками, що навіть влітку потребують додаткового підігріву.

На великому моніторі в операторській — схеми всіх процесів на комплексі. Чутлива апаратура моментально зреагує на найменше відхилення. Біля такого пульту управління відчуваєш себе справжнім володарем енергії. Вагомості додає гул потужних насосів тут же, за сусідніми дверима.

Біогазова економіка

Звісно, випитуємо про ключове: які ж можливості та економічна вигода від такого біогазового підприємства?

Виявляється, потужності заводу у Копанках могли б, скажімо, забезпечити світлом будинок на понад 800 квартир. Завод виробляє в середньому 1166 кВт/год електроенергії.

«Чистого економічного зиску спочатку не мали, — визнає керівник біогазового заводу. — Аж доки з минулого року не отримали можливість користуватися «зеленим тарифом». Власну електроенергію продаємо на ДП «Енергоринок». Крім того, 10-15% виробленої електроенергії завод використовує на власне споживання».

«Не забувайте, що завжди маємо безперебійне постачання тепла, отримуємо високоякісні органічні добрива та ефективно переробляємо відходи. Ось і головна вигода», — наголошує Іван Кальковець.

До речі, Іван переконаний, що навіть невеликі агропідприємства могли б облаштовувати у себе біогазові заводи. Для цього тільки необхідно, щоби відповідне обладнання, конкурентне за якістю та ціною, почали випускати в Україні.

«Відмовитися від газу цілком реально, — говорить спеціаліст. — Було би бажання. Фермери, які тримають свиней, корів, можуть користуватися власними переробними установками. У домашніх умовах вони не вимагають аж такої скрупульозності, як на великому підприємстві».

Свині не пахнуть, коли є сепаратор

Ще один свинокомплекс «Даноші» розташований у мальовничій місцині села Маріямпіль Галицького району. Як не принюхуємось, жодного характерного запаху не відчуваємо. Хоча тут утримуються на відгодівлі 12 тис. свиней і розташовані спеціальні лагуни для зберігання відходів.

Причина — правильна переробка відходів на сепараторі, пояснює керівник відділу зовнішніх зв’язків та розвитку компанії Любов Богачевська.

На цій виробничій локації «Даноша» зараз ще не вважає економічно вигідним  будівництво біогазового заводу — поки не досягли виробничих потужностей. Але традиційно створюють замкнений цикл виробництва і беруть на себе зобов’язання позитивно впливати на довкілля.

Щоби переробляти біовідходи на високоякісне добриво, знайшли альтернативне заводу рішення — запустили сепаратор. Завдяки йому гній зі свиноферм розділяється на рідку та суху фракції. Рідкі добрива трубами доставляються до надійних лагун для зберігання.

Суха фракція, зовні дуже схожа на пісок, — готове органічне добриво для полів. Підходимо якнайближче, переконуємося: жодного запаху. 

«Спочатку, коли тільки починали закладати у Маріямполі свинокомплекс, наштовхнулися на жорсткі та агресивні протести місцевої громади, — визнає Любов Богачевська. — Люди перекривали трасу, виходили на акції протесту. Чергова виборча кампанія підкинула традиційний набір гасел. Але ми докладно і терпляче пояснювали принцип, схему виробництва, облаштування усіх наших потужностей. Постійно водимо екскурсії на підприємство для усіх охочих. І поступово діалог налагодився. Тепер ми стали союзниками з громадою».

Аргументів додали науковці. У Маріямполі працює офіційна лабораторія Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, яка робить регулярні заміри повітря, ґрунтів, усіх об’єктів навколишнього середовища, досліджує та аналізує їх. Виробничники кажуть, що зацікавлені у тісній співпраці з ученими, чекають від них підказок, якщо раптом дослідження викличуть якісь сумніви.


Для довідки: природний газ має концентрацію СО2 98%, отриманий на біогазовому комплексі — 54%. Біогазове виробництво сприяє зменшенню викидів СО2 у природу, не забруднює довкілля, а утилізує відходи.


Ірина Садова, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги