logo

Події

«Доіллічева епоха» Агро-Регіону, або Як отримати рекордні врожаї Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака

«Доіллічева епоха» Агро-Регіону, або Як отримати рекордні врожаї

Події 19 червня 2019. 06:14 2014

Рекордні врожаї минулих 5 років практично по всіх культурах у холдингу «Агро-Регіон» його керівництво пояснює тим, що комплекс усіх відпрацьованих факторів нарешті зійшовся і «вистрілив». Скажімо, кукурудза, яку у 2008-2009 роках збирали по 3,4 т/га, дала уже в сухому заліку на круг понад 11 т/га. Порадувала і соя по 3,3 т/га.

Колись у компанії вирішили, що зроблять ставку на найнадійнішу технологію: найдорожчий посівний матеріал, плюс страховий від крутого виробника грунтовий гербіцид. Не сумнівалися, що двома універсальними якісними препаратами широкого спектру можна страхувати все і спокійно отримувати високий результат, суттєво знижуючи ризики, яких у сільському господарстві і без того достатньо.

«Але так було в «доіллічеву епоху». Потім все кардинально змінилося. Виявилося: коли розумієшся на процесах досконально, можна не закриватися одразу від усіх бур’янів на світі, але водночас отримувати рекордні врожаї за менші гроші», — постійно кидаючи дотепи розповідає операційний директор холдингу «Агро-Регіон» Володимир Кравцов.

«Іллічем» він поважно називає свого головного агронома Юрія Ілліча Лисака.

Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака
Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака

У полі під Борисполем AgroPortal.ua цілісінький день заряджався креативом від цих двох професіоналів.

Випитуємо секрети інноваційної агрономії на ділянці, яка готується до чергових Днів агротехнологій УКАБ. Сотні агропрактиків і науковців з’їдуться сюди, в село Велика Олександрівка, у серпні. А поки що тут все ретельно і глибоко досліджують спеціалісти «Агро-Регіону», який ось уже 3-й рік віддає майже 40 га своїх площ під загальний експеримент, де пробують свої сили виробники сівалок та іншої сільгосптехніки, фермери придивляються до нових технологій.

Без впевненого агронома — тупик

Українська команда холдингу на 38 тис. га із землями у 4-х областях (Київській, Чернігівській, Хмельницькій та Житомирській) змогла 10 років тому подолати кризу і врятувати компанію від банкрутства. «Стресу хапанули ого-го! Зате зрозуміли, що ми не слабаки», — згадує Кравцов. — Сподівання шведських власників виправдали. Вони нами щільно опікувалися спочатку, спостережна рада щомісяця тут працювала, а тепер приїздить тільки двічі на рік. Основні процеси налагодили, урожайність стабілізували і довели до рівня кращих результатів в країні, але потрібен був якісний стрибок. Потрібен був якісний стрибок. Бо раніше діяли на напруженості, ентузіазмі. Зрозуміли: нахрапом такий бізнес не візьмеш. Потрібно було обростати глибоким професіоналізмом.

Шукали генеральну концепцію. Векторів розвитку, сучасних технологій можна було обрати мільйон. Тільки без упевненого спеціаліста-агронома не рипнешся нікуди. З ніг збилися у пошуках спеціаліста».

Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака
Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака

Серед претендентів був і Юрій Лисак: говорив мало і просто, вирізнявся чітким баченням, рішучістю не грати у лояльність абсолютно ні з ким. Для нього один критерій — стан поля: тикне носом будь-кого. Ринку відомі його досвід і безкомпромісність.

«Він вже на той час собі ціну знав, — каже Кравцов. — Заправив незрівнянно більше за інших. Ми загальмували. Треба було рік прожити, усвідомити, що потрібний фахівець мусить відповідно й вартувати. Знов покликали і заплатили ще більше».

«Упевнений, що наші агрономи на місцях і до приходу Юрія Лисака розуміли, що, приміром, дорогущий препарат не варто бабахати за погодних умов, коли вистачило б і середньої норми дешевого гербіциду, — докопується до суті Кравцов. — Але тоді ж треба брати на себе відповідальність! Перед усіма заявити: а давайте лише третину від бюджету ЗЗР використаємо, бо у мене на кількох полях взагалі немає певних шкідників і ніколи не було. Не кожен візьме на себе таку сміливість, перестраховується: а коли щось не так?»

Впевнений спеціаліст, якщо й помилився, може навести свої аргументи, визнати, що був неправий, і виправлятиме. Навіть його помилка обходиться значно дешевше господарству, аніж слухняність безініціативних людей.

Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака
Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака

Так само раніше чомусь, приміром, бездумно слухали продавців, які «авторитетно» рекомендували запаморочливу норму висіву кукурудзи без поправки на конкретне поле, регіон, погоду.

«Агро-Регіон» має плоску горизонтальну структуру, ключовою особливістю якої є культура делегування. Юрій Лисак передав повноваження на низи: «Дільничні агрономи самі приймають рішення, пропонують, а ми погоджуємо. До кожного поля індивідуальний підхід, немає стандарту. Робити все за одним стандартом, в принципі, можна. Але це дуже дорого.

Агроном має ставити кожне рішення, наказ під сумнів. Простим виконавцем точно не треба бути — це не переможна стратегія. Я категорично проти системи тупих виконавців.

«Звісно, його підлеглі сміливі, бо мають надійний «дах» головного агронома, стратега», — багатозначно посміхається Володимир Кравцов.

Людина поля — головний критерій

У «Агро-Регіоні» прийнято: найгірше покарання від Ілліча, це коли тебе перестають називати людиною поля. Навіть дуже грамотні спеціалісти, але котрі хочуть тільки сидіти в офісі, їм ліньки на колінках по полю лазити, сюди навіть не потрапляють.

Юрій Лисак визнає: «У різних компаніях різні вимоги до агрономів. Чим крупніший холдинг, тим більше офісної роботи — з бюджетами, статистикою, аналітикою. Бюрократія додається. Знаю компанії, де в агронома немає службового авто — на метро з дому в офіс доїжджає. У кожного свій вибір. Мені в такій атмосфері кайфу немає».

Свою роботу Ілліч вимірює не роками, а сезонами. Каже, так порядніше і перед людьми, і перед полем — треба дочекатися результату. В «Агро-Регіоні» цього року — його 4-й сезон.

Чи робив «чистку» кадрів? «Специ старої закваски пішли самі. Фактично, вони розписалися, що прогресувати не можуть. І мова не у віці, а у стереотипах».

Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака
Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака

Тест для тих, хто хоче працювати в агрослужбі у Юрія Лисака:

«Претендентові задаю параметри, тип ґрунту. Кажу: ось тобі 100 га, необмежені кошти і можливості — будь ласка, включай фантазію і вирости мені в таких умовах заданий врожай такої-то культури. Обговорюємо всі дії покроково, в деталях. Цього достатньо, щоби зрозуміти суть спеціаліста».

Тямущих початківців вчать усередині компанії, запровадили власну агрошколу. Набирають охочих студентів, і не тільки аграріїв. Достатньо, щоби хотіли стати людьми поля.

Сам Лисак впевнений, що основним азам агрономії навчився у технікумі, де було багато практики, виїздів у поля і господарства.

В університеті відшліфував теорію. Завжди любив фізику і математику. Їздив на фахові олімпіади.

Точно ніколи не готувався у виконавці, ще й у громадській роботі пробував себе як лідер.

Студентом практикувався на біодинамічній фермі у Швейцарії. Каже, пощастило з інтелектуальною роботою. Залишатися за кордоном не збирався, тому що вважав, що треба ґрунтовно довчитися.

Молодим: шукайте змін

Переконаний, молодим спеціалістам не варто боятися щось змінювати (в тому числі, і місця прописки), треба пробувати різні варіанти:

«Коли наді мною були менеджери, приймати власні рішення не доводилося. Не бачив, як мої дії впливають на кінцевий результат. Радо пішов агрономом у господарство на 2 тис. га на Вінниччині. Інвестори дали карт-бланш. Відвойовували цілину у заростей, лісу. Від мене залежало повне коло розвитку. Це був гарний живий досвід, успішний», — додає головний агроном «Агро-Регіон».

Різким викликом для нього стало запрошення стати агрономом одразу на 22 тис. га у Харківській області: «На кластерах сиділи поважні дядьки з колишніх колгоспів, а тут я, незрозуміло молодий, ще й україномовний. Насторожилися. Чи боявся? А що молодому боятися? Працювати треба. Поступово витягував із колгоспного мислення».

Виявив, хто готовий змінюватись і не боїться освоювати нове, а не стає у позу: «Хлопчику, не вчи мене, я сам все знаю».

Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака
Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака

«Найбільше не люблю, коли хитрують, маніпулюють: щоби приховати проблему, везуть десь манівцями, чужими полями. З такими розстаюся. Я ж не ревізором центрального офісу на поле приїжджаю, а колегою, щоби проблеми разом позбутися, виконати те, про що спільно домовилися. Така стратегія», — додає Юрій Лисак.

Він встиг спробувати і крупніші господарства, зокрема й на заході України. Визначив для себе зону комфорту: оптимально може впливати на процеси, коли виробничі поля сягають 40 тис. га. Тоді і цікаво, і ефективно.

Правда, зізнається, в сезон практично не буває вдома, із сім’єю — об’їжджає регіони. Перевіряє свої «сигнальні точки».

AgroPortal.ua натрапив на процес, коли головний агроном узгоджував із колегою отакі критичні точки. Біля екрану комп’ютера звірили координати кожного поля, які потребують особливої уваги саме зараз:

«Орієнтуємось на критичні фази для кожної культури — програма нагадує спеціальними маркерами, де і у який час треба не проґавити ризики. У таких точках треба бути і переконатися, що усе гаразд, або ж стрімко діяти», — розповідає детально агроном.

Хочеш більшу врожайність — замислюєшся над кожною дрібничкою

Командам на місцях довіряє, але враховує і психологію кожної окремої людини. Один панікує через дрібниці, інший може недооцінювати наслідки проблеми. До першого приїдеш задарма, а з другим можеш запізнитися.

«Нас раніше не вчили особливостям управління, тому доводиться постійно доучуватись книжками, курсами. Вникаю і у психологію: як навчитися правильним діалогам, результативно похвалити чи покарати людину, щоби вона адекватно зрозуміла», — каже Лисак.

З досвідченими агрономами просто обговорюєш ситуацію в полі, а слабшим приділяєш більше часу, уточнюєш дії.

Зараз в агрономічній службі «Агро-Регіону» працює 21 агроном.

З появою Лисака в «Агро-Регіоні» з’явилася насіннєва лабораторія. Він сказав: без варіантів. Усі дії мають бути обґрунтованими. Вивчають кожнісінький фактор, який впливає на якісний посів.

Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака
Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака

Супернасіннєвий матеріал готують за допомогою каліброваного обладнання плюс застосовують ще й фотосепаратор — так як прискіпливі неймовірно. У підсумку, досягли саме таких фракцій, які замовили, прибрали бите зерно, сміття, домішки.

Тепер на полі перевіряють: що впливає на реальну схожість. Постійно партнерствують з компаніями, які за допомогою новітніх методів заглиблюються в ґрунт і піднімаються в небо, щоби досконало оцінити кожну локацію і стан посівів.

«Чим більший облік на кожному гектарі, тим краще, — нахиляються над черговим рядком. — Хочемо результат — треба розуміти. Якщо раніше для аналізу рахували тільки густоту, то зараз — і фазу розвитку рослини, і двійники, і пропуски. Більше даних — точніший результат.

Є можливість оцінити все в комплексі: чи проявило себе максимально насіння, чи весь потенціал показала техніка? Змінимо підхід до посіву, якщо дізнаємось, у чому проблема. Був приклад із соняшником: найурожайнішими виявилися поля з густотою у 44 тисяч, а на загущених дротяник половину з’їв. Минулого сезону сівалку придбали саме ту, яка показала на дослідному полі оптимальні результати за всіма параметрами».

Операційний директор називає Юрія Лисака диф-агрономом. Бо, вникаючи в деталі, постановили все робити диференційовано. У тому числі, вносити препарати, окремо комбінувати бакові суміші.

Спеціалісти «Агро-Регіону» круто «запаковані» різноформатними дронами та іншою інноваційною технікою. Зокрема, літальними апаратами можуть користуватися агрономи в кожному підрозділі. Операційний директор твердить, що їх застосування цілком виправдовує себе економічно.

«Ми «полетіли» у 2016 році й відтоді категорично не сідаємо», — говорить Володимир Кравцов. Літаючі гаджети фахівці тепер фактично не випускають з рук. Деякі виявлені ними проблеми вирішують одразу, інші стають досвідом на наступний рік.

Батл для професіоналів

«Звісно, агроном — це в першу чергу технолог, — підсумовує Юрій Ілліч. — Але водночас мусить розбиратися у ринку, у цінах. Розуміти, які культури стають вигіднішими, не боятися пробувати. Мусиш бути й дослідником-експериментатором. Інакше не рухатимешся вперед».

Кон’юнктуру ринку надсучасної техніки «Агро-Регіон» перевіряє просто-таки у себе вдома. 3-й рік поспіль приймає на своїх полях справжнісінький батл кращих агрегатів Днів агротехнологій, який організовує асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). Кажуть, оцінюють не лише технології та «залізо», а головне — сервіс, роботу команд, чи спроможні точно і злагоджено налаштувати агрегати на оптимальну роботу і максимальний результат.

Це так само, як із крутими гаджетами: можеш на них у примітивну гру бавитися, а можеш фантастично керувати агропроцесом. «Під час Днів агротехнологій видно справжніх агрономів, — зауважує Юрій Лисак. — Це ж унікальна можливість масу технологій спробувати буквально на дотик. Завжди кажу своїм агрономам: як ти можеш проконтролювати якість операції, якщо сам не вмієш її робити, не відчуваєш справжнього?»

Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака
Джерело фото: з особистого архіву Юрія Лисака

Принагідно записуємо і улюблений Іллічевий гіркий анекдот про теорію і практику:

«Практика — це коли все працює, але нічого не зрозуміло. Теорія — це коли все зрозуміло, але нічого не працює. Але інколи теорія з практикою поєднуються: нічого не працює і нічого не зрозуміло».

P.S. Володимир Кравцов по секрету поділився з нами ще одним маркером успішності. Каже, минулими роками Іллічу, заядлому рибалці, лише один, максимум два рази за цілий сезон вдавалося вибратися на його улюблене тихе полювання. А от цьогоріч вже тричі лише за період посіву тішив себе виїздами з сином на річку. «Значить, у нас дуже позитивна динаміка, якщо головний агроном вже так налагодив успішний процес, що може зарядитися релаксом на природі», — резюмує він. 


Для довідки: Онлайн-видання AgroPortal.ua в партнерстві з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з агентством UCABevent 14 серпня 2019 року в рамках масштабної польового події - УКАБ Агротехнології - проведуть нагородження переможців премії Агро Champions. У лонг-лист рейтингу увійдуть топ-менеджери компаній, земельний банк яких перевищує 10 тис. га. Разом з тим, в рейтинг не будуть включені нещодавно призначені топ-менеджери. Серед номінацій є і головний агроном.

Подавайте колег на участь в рейтингу, заповнивши Google Форму.

Відвідати захід можна безкоштовно, тільки напишіть нам про своє бажання [email protected]


Ірина Садова, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги