logo

Розслідування

Аграрний регрес: роки без агрохімічних інновацій уже дають результат

Аграрний регрес: роки без агрохімічних інновацій уже дають результат

Розслідування 13 липня 2018. 07:00 2719

Українським аграріям не перший рік обмежують доступ до новітніх досягнень у захисті рослин.

Наразі у світі впроваджують нову технологію ЗЗР, комбінуючи хімічні та біологічно діючі речовини, що покликані зменшити навантаження пестицидів на навколишнє середовище, резистентність у хвороб та шкідників, а також покращити захисну дію препарату.

Проте такі препарати потрапити до нашої країни одночасно із іншими поки що не зможуть.

Україна вже третій рік не може отримати інноваційні препарати через законодавство, яке унеможливлює завезення незареєстрованих у країні-виробнику засобів захисту рослин. Такі препарати не можуть завозитись на територію нашої країни для проходження державних випробувань. Це повністю унеможливлює їх подальшу реєстрацію та використання.

Власне ситуація створює антиконкурентні умови на ринку ЗЗР та зупинила розвиток вітчизняної науки в галузі засобів захисту рослин.

За оцінками представників Агрохімічного комітету асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», які представляють біля 90% ринку оригінальних ЗЗР, заблокованими залишаються близько 95% інноваційних препаратів, які за ступенем безпеки для навколишнього середовища значно безпечніші, ніж старіші препарати.

Використання препаратів, які були винайдені у 60-70 роках минулого сторіччя, завдає більше шкоди навколишньому середовищу, ніж якби застосовувалися новітні, більш екологічні та безпечніші ЗЗР. Новітні препарати мають набагато менші норми використання на гектар, від 0,1 до 0,01 літра на гектар, тоді як наразі в нас використовують препарати, які мають норму витрати до 6 літрів на гектар.

Як результат — більша кількість токсичної речовини потрапляє у навколишнє середовище.

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Кучер вважає заборону на ввезення інноваційних препаратів відкриттям дороги генеричним пестицидам, у яких інший ступень захисту — нижчий, нерідко вони менш ефективніші та небезпечніші.

«Із забороною ввозити сучасні європейські або американські препарати нового покоління, які мають більш високий рівень безпеки — вплив на навколишнє середовище яких суттєво мінімізовано і, залишаючи лише старі ЗЗР, винайдені ще у минулому сторіччі, але зареєстровані в Україні, страждає наша екологія», — вважає народний депутат.

Ще у 2017 році до Верховної Ради України був поданий законопроект № 6606, що пропонує дозволити ввезення препаратів незареєстрованих у країні-виробнику для проходження державних випробувань. Цей законопроект підтримало Міністерство аграрної політики та продовольства України, міжнародні організації, профільні аграрні асоціації.

Ще у вересні документ був схвалений Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України. Проте його і досі не розглянули в сесійні залі парламенту.

«Постійне використання одних і тих же препаратів викликає резистентність, стійкість шкодочинних організмів до препаратів, а відповідно і зменшує їх ефективність. З часом треба змінювати діючу речовину, комбінувати захист, аби зберегти врожайність», — зазначає головний агроном агрохолдингу ІМК Олександр Гірман.

Наразі в Україні можна зареєструвати новий препарат на 2-3 роки пізніше, ніж у ЄС. І це у оптимістичному варіанті. Скоріше за все він буде зареєстрований через 5 років.

«Чесно кажучи, я не знаю жодної країни, у якій би діяли подібні обмеження на випробування нових препаратів, — розповідає заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя Олександр Кравчук. — До того часу, як вступила в дію поправка, що обмежує випробування нових пестицидів, ми аналізували нові препарати одночасно із країною-виробником. І жодних проблем ніколи не виникало, адже в нашій країні достатньо засобів та наукового потенціалу задля того, аби оцінити, чи несе в собі шкоду новий препарат, чи ні».

Вчений вважає, що розмови про полігон для випробування нових препаратів в Україні є нічим іншим як маніпуляція та бажання виробників постпатентних, генеричних препаратів отримати більшу частку українського ринку ЗЗР, який оцінюють майже у $1 млрд.

«Самі випробування пестицидів не потребують великих площ. спочатку закладаються дрібноділянкові досліди площею у декілька соток, а потім, після опрацювання результатів цих дослідів, починається промислове випробування на площі до 5 гектарів, а це далеко не полігон. І у разі, якщо препарат буде нести в собі певну небезпеку — ми здатні це виявити», — запевняє Олександр Кравчук.  

Якщо не зняти обмеження доступу до інноваційних препаратів для українських аграріїв та гармонізувати наше законодавство до європейського, виробники можуть опинитися у ситуації, коли для захисту полів доведеться застосовувати фосфорорганіку, яка є не менш смертельною для бджіл і токсичною для людини, та піретроїди, тоді як у ЄС будуть використовувати новітні препарати, розробки яких наразі ведуться.

Це відкине наших агровиробників на декілька років назад та знизить конкурентоздатність української продукції на зовнішніх ринках.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги