logo

Особистий погляд

Яблучний шлях: українські виробники йдуть за кращою ціною в Азію

Яблучний шлях: українські виробники йдуть за кращою ціною в Азію

Особистий погляд 08 жовтня 2018. 06:05 1422

В Україні продовжують збирати врожай яблук пізніх сортів і реалізовувати осінні яблука, які не призначені для тривалого зберігання. Через перевиробництво цього фрукту в Україні та Польщі в країнах ЄС ціни знизились удвічі. Тож українські виробники вирішили освоювати далекі, але привабливі за ціною азійські ринки.

Обмежений імпорт і своєрідні вподобання

Розповідаючи про досвід дослідження ринків різних азійських країн, директор Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Федір Рибалко відмічає, що у кожної з них є свої вподобання. Наприклад, Гонконг має високий рівень споживання яблук, і цей індекс споживання продукції підтверджений високим доходом населення.

«Гонконг має певну незалежність від Китаю в частині митниці, і така автономність щороку дає змогу імпортувати туди 160 тис. т яблук. Звісно, більша частина — китайське яблуко. В свою чергу Китай, незважаючи на той факт, що є найбільшим експортером яблука в світі, експортуючи 1,2-1,5 млн т в рік, теж імпортує яблуко, але невеликими обсягами і виключно преміального ґатунку — до 60 тис. т в рік», — розповідає Федір Рибалко.

За його словами, між Китаєм і Індією величезна різниця, і неформально ці країни конкурують між собою. Окрім того, вони мають дуже суттєві споживчі відмінності.

«Для китайців найважливішою кондицією в яблуці є хрусткість і соковитість, а от індусам найголовніше — солодкість фрукту. Індія імпортує 330 тис. т яблук в рік, і ціна за 1 кг яблук становить $4-5. Хоча Індія і підвищує ввізне мито на окремі види товарів, але в найближчі 5 років ця країна буде найбільшим ринком для експорту яблук», — констатує Федір Рибалко.

Серед країн, на які можна орієнтуватися українським виробникам, може бути В’єтнам, який імпортує 153 тис. т яблук в рік, і Бангладеш з обсягом ринку імпортованого яблука в 234 тис. т на рік. До речі, в Бангладеш імпортують найменше за розміром яблуко, яке в Україні віддають на переробку. Вартість на ринку — $0,7-0,8 за 1 кг яблук.

Загалом в УПОА радять українським виробникам яблук задумуватись над збільшенням експорту і розширенням географії ринків, адже рівень внутрішнього споживання буде знижуватися.

«Зараз виробники отримують 70% від роздрібних цін, але можливо, що в Україні стане як у Європі — закупівельні ціни від роздрібних різнитимуться в три рази», — зазначає Федір Рибалко.

Як потрійний ефект вплине на яблука

Економіст інвестиційного центру ФАО Андрій Ярмак зазначає, що на продовольчі ринки впливає так званий «потрійний ефект», який полягає в тому, що в країнах, які розвиваються, є три фактори: нові споживачі (чисельність населення у світі зростає); урбанізація (більше людей переїзжають жити в міста); зменшуються обсяги виробництва і збільшується споживання. Зважаючи на це, темпи зростання в країнах, що розвиваються, потрібно множити на три, враховуючи не лише рівень демографічного зростання, але й рівень доходів населення.

«До 2050 року населення Землі зросте на 2,3 млрд, і найшвидше зростання очікується в Африці. Однак саме Південно-Східна Азія забезпечить найвищий приріст імпорту продовольства, тому що там практично немає можливостей для розширення власного виробництва, але при цьому рівень життя і рівень економічного розвитку значно вище, ніж в Африці. Саме тому пріоритетним напрямком для тих компаній, які націлені на динамічний розвиток, повинен стати цей регіон. Нам підходить Південна Азія. При цьому Центральна Азія буде для України найближчим часом одним із найбільших конкурентів з точки зору постачання плодоовочевої продукції», — пояснює Андрій Ярмак.

                                          Де народжуються нові споживачі

 

Сьогодні ж для української плодоовочевої продукції найбільшим ринком збуту є Європа. Експерт відзначає, що ЄС залишається потужним гравцем, але його частка зменшується за рахунок зростання споживання в країнах Азії.

За інформацією Андрія Ярмака, середньорічні темпи зростання імпорту фруктів та овочів у Африці складають 8%, в Азії — 11,4%.

«Якщо ці показники перекласти на обсяги, то щороку Азія споживає на $3,8 млрд більше плодоовочевої продукції. А з України експортується цієї продукції приблизно на $100 млн. Наприклад, один з найбільших імпортерів в Індонезії протягом тижня купує більше яблук, ніж Україна експортує за рік. В Індонезії навіть є квоти на імпорт яблук, адже цей фрукт там дуже популярний. Якби цій країні дозволили купувати без обмежень яблука, то за кілька років Індонезія стала би найбільшим його імпортером у світі», — зазначає Андрій Ярмак.

Учасники торговельних місій в країни Азії, яких у цьому році вже було три, розповідають, що в Індонезії навіть у віддалених невеликих поселеннях в місцевих магазинах є холодильники з охолодженими яблуками виробництва Китаю і вартістю $10 за 1 кг.

              Темпи зростання імпорту фруктів та овочів в розрізі частин світу в середньому за рік, %

 

Щодо цін, то Андрій Ярмак розповів, що роздрібні ціни на яблуко в Азії в середньому в 5 разів вищі, ніж в ЄС, і в 20-30 разів вищі, ніж в Україні. Але при цьому формування ціни відбувається по-іншому. В Сінгапурі, наприклад, є цілком нормальною ситуація, коли виробник отримує 10% від роздрібної ціни.

Експерти переконані, що Україна не зможе швидко — протягом найближчих 2-3 років — наростити експорт яблук в Азію, але це стратегічно перспективний ринок для українських виробників.

                               Темпи зростання імпорту фруктів та овочів в розрізі частин світу

Польське яблуко в Азії українському не конкурент

Цьогоріч у Польщі, внаслідок рекордного виробництва яблук, вони реалізуються за критично низькою ціною, а попит на них на зовнішньому ринку продовжує падати. За словами експерта Департаменту економічного аналізу банку PKO BP Маріуша Дзивульського, польські експортери перестали розвивати канали збуту, і експорт польських яблук до Китаю в сезоні 2017/18 склав лише 1 тис. тонн.

За інформацією експерта, у вересні 2018 року ціна на десертне яблуко в Польщі знизилась більш ніж наполовину в порівнянні з 2017 роком і побила рекорд за останні 15 років середньої позначки — 0,81 zl/kg (0,19 EUR/кг). А вже на кінець вересня у деяких регіонах Польщі можна було знайти пропозиції десертного яблука за ціною 0,4 zl/kg (0,09 EUR/кг).

Маріуш Дзивульський скептично налаштований щодо можливостей польського яблука на ринках Далекого Сходу.

«Незважаючи на зниження врожаю яблука в Китаї, у цьому сезоні я не вважаю, що експорт польського яблука може суттєво зрости за рахунок ринків Далекого Сходу. Перш за все тому, що ми так і не напрацювали логічну та системну модель співпраці з цими ринками, а також нам все ще дуже важко адаптувати свою продукцію до споживчих вимог та вподобань цього регіону», — зазначає експерт.

Досвід українських виробників

Агропромислова компанія «Маїс» одна з перших розпочала відродження в Україні промислового садівництва. Її саду в Чигиринському районі на Черкащині вже понад 10 років, і його загальна площа сьогодні становить 170 га.

Як розповів директор департаменту садівництва компанії «Маїс» Олександр Самойленко, тут вирощують 18 сортів, але основних — 13: Чемпіон, Бребурн, Гала, Голден Делішес, Грені Сміт, Джонаголд, Луна, Оріон, Ред Топаз, Ренет Симиренка, Розела, Сіріус, Фуджі Бені Шогун.

«Торік до свого саду додали ще 6 га. На новій площі застосована ущільнена схема посадки, де на 1 га розміщено 3570 дерев. Посадили сорти Іона принц і Голден. Вже цього року збираємо з цієї частини перший врожай. Щодо збуту яблук, то в загальній структурі експорт складає 12%, що становить 1000 т, які експортуємо до країн ЄС, на внутрішній ринок припадає 84%, і ще 4% продукції надходить на власну переробку», — розповідає Олександр Самойленко.

Цього сезону в «Маїс» планують зібрати понад 8 тис. т яблук, реалізовують фрукти з нового врожаю за ціною 7,5 грн/кг — 1-й сорт і 10 грн/кг — вищий сорт.

«Сади Дніпра» — порівняно молода, але амбітна компанія, яка до кінця 2018 року вже матиме 100 га яблуневого саду.

Керівник компанії Олександр Пахно розповідає, що з самого початку сорти яблук підбирали, відштовхуючись від того, які у світі найпопулярніші, на які ринки з цими сортами можна виходити, ну і, звісно, враховували урожайність.

На одному гектарі яблуневого саду знаходиться 2857 дерев, загалом вирощують 6 сортів: Гала, Голден, Грені Сміт, Пінова, Фуджі та Ред Делішес.

Всі зібрані в «Сади Дніпра» яблука 100% експортуються.

«Вирощені яблука експортуємо у Великобританію, Швецію, Францію, Арабські Емірати, Малайзію, Індонезію, Сінгапур. Працювати як на ринках ЄС, так і Азії одинаково складно, адже стандарти якості доволі високі. Щоправда, є відмінності у вподобаннях: наприклад, яблука сорту Голден непопулярні в азійських країнах», — ділиться досвідом Олександр Пахно.

Ціна на яблука на внутрішньому ринку відчутно відрізняється від експортної. Якщо яблука преміум-класу в Україні можна продати за 10 грн/кг, то «Сади Дніпра» продають яблука в Європу за 0,7 євро/кг, а в Азію — 1 $/кг.

Поради виробникам від експертів

Андрій Ярмак, економіст інвестиційного центру ФАО:

З азійськими країнами можна торгувати, якщо там знаходитись фізично. Одному виробникові навіть не варто починати там справу, потрібно кооперуватися і разом завойовувати азійський ринок. При цьому потрібно мати на увазі, що мінімальний річний бюджет для скромного промо продукції чи бренду має бути в межах 3 млн грн. Адже великою помилкою деяких компаній при виході на нові ринки є те, що вони не закладають в бізнес-план витрати на маркетинг. Також на азійському ринку варто робити store promotion, адже там є розуміння поняття «емоційна прив’язка».

Федір Рибалко, директор Української плодоовочевої асоціації:

Важливим трендом для Азійського регіону є зміна формату споживання свіжої продукції. Урбанізація і дуже висока щільність населення зменшує кількість часу на походи в магазин і закупівлю продуктів. Тому там швидкими темпами зростають різні онлайн-сервіси з доставки продукції, і виробникам варто враховувати, що роздрібна торгівля в азійських країнах буде змінюватися. Можливо, варто розглядати онлайн-торгівлю в азійських мережах супермаркетів.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Новини

Показати все

Блоги