logo

Особистий погляд

Все, що потрібно знати про останні інновації в сфері обробки насіння

Все, що потрібно знати про останні інновації в сфері обробки насіння

Особистий погляд 06 грудня 2019. 06:28 2280

Обробка насіння є ключовою ланкою в секторі захисту рослин і дуже важлива для збереження їхнього здоров'я і харчування. Тому провідні світові компанії та багато дослідників працюють над тим, щоб удосконалити цей процес і привнести в нього інновації.

Проаналізувавши нововведення в цій сфері, видання AgroPages зібрало останні досягнення. AgroPortal.ua коротко розповість про них, а також проаналізує, чи скоро з'являться подібні інновації на українському ринку і чим вже успішно користуються вітчизняні аграрії.

Боротьба з нематодами — постійна проблема в обробці насіння

Паразитичні нематоди є основним класом рослинних патогенів, які заражають сільгоспкультури, викликаючи різні захворювання. Їх надзвичайно важко діагностувати і контролювати за допомогою хімічної обробки, і це створює серйозну загрозу для світового сільськогосподарського виробництва.

Наприклад, Бразилія оцінює щорічні економічні втрати від нематод в $10 млрд. За обсягом збитків нематоди обійшли навіть таку поширену проблему аграрної галузі країни як іржа сої.

Ідеальним методом запобігання розвитку нематод вважається обробка насіння. Цієї весни компанія Americot представила продукт, заснований на новій технології управління нематодами — кореневими та брунькоподібними. Технологія використовує фізіологію рослин, активуючи природні нематодні бар'єри. Крім того, на відміну від багатьох інших нематоцидов цей нетоксичний для рослин.

Головний агроном компанії «Маїс» В'ячеслав Черкащенко розповідає, що сьогодні на ринку агротехнологій в рослинництві безліч новинок у всіх напрямках, починаючи від обробки ґрунту і закінчуючи новими препаратами, але всі вони без виключення орієнтовані на підвищення продуктивності та прибутковості культур.

В'ячеслав Черкащенко зазначає, що нематода — це на сьогодні локальна проблема, пов'язана із дотриманням сівозміни на полях, де постійно вирощують культури, що сприяють розвитку даного шкідника.

«Нематода характерна більше для вирощування по монокультурі, тобто для господарств, де не дотримуються сівозміни. Насамперед потрібно зробити аналіз ґрунту, щоб зрозуміти, наскільки інтенсивна зараженість і який вид нематоди переважає. Лише потім можна вживати заходів щодо боротьби з нею, але лише хімічними методами не вирішити повністю проблему, потрібно чітко дотримуватися сівозміни», — стверджує В'ячеслав Черкащенко.

Інновації в рецептурах і ад'ювантах

Ще одна інновація — це розробка засобів для нанесення захисного покриття на насіння.

Сучасне покриття для насіння з'єднує активні інгредієнти пестицидів і містить допоміжний, плівкоутворювальний агент, який запобігає зараженню різними хворобами, що передаються через насіння і ґрунт. Також це додатковий захист від комах-шкідників.

Останні розробки в цьому сегменті допомагають боротися зі стресом у рослин, переживати посуху, холод, вони стійкі до лугів. А ще — тепер їх можна наносити навіть на трави та квіти.

«Ад'юванти дійсно сприяють підвищенню ефективності внесених препаратів, але їх не можна застосовувати бездумно. Перед використанням обов'язково потрібно вивчити інструкцію до препарату, зробити аналіз води, яка використовується для приготування розчину на такі показники як жорсткість, pH і окремі метали. Також уважно слід підходити до фази культури, бо при передозуванні ад'ювантів може спостерігатися фітотоксичність внесених препаратів. Ви повинні розуміти, що вказана виробником норма ад'юванта — це середня норма внесення, і потрібно її коригувати в залежності від температурних умов, наявності стресу в культури та інших показників», — зазначає В'ячеслав Черкащенко.

Фахівець рекомендує використовувати препарати-ад'юванти, які покращують дію пестицидів, відповідно до рекомендацій виробників, тому що в складі певних пестицидів вони вже містяться. Якщо додатково ще дати норму ад'юванта, то матимемо дуже велике пестицидне навантаження на культурну рослину, збільшиться проникність препарату, і отримаємо пригнічення культурної рослини аж до її загибелі.

Мікрокапсули для обробки насіння

Виробництво мікрокапсул у лікарській формі для обробки насіння не тільки підвищує безпеку насіння, але також і стабільність активних інгредієнтів пестицидів у ґрунті.

Така форма продовжує час вивільнення активних інгредієнтів і одночасно пригнічує шкідників і хвороби протягом більш тривалих періодів, значно покращуючи ефективність і безпеку пестицидів.

Начальник відділу насінництва, старший науковий консультант компанії Vitagro Partner Микола Сучек розповідає, що обробка насіння компанією Vitagro Partner здійснюється у надсучасному протравному цеху з використанням данської лінії, яка дає можливість пошарово нанести ЗЗР на насіння.

«Ефект дії і прибавка на полі, яку отримує аграрій після якісної обробки насіння, може становити до 20%. Технологій дотримуються не з метою економії, а щоб отримати надбавку врожаю, яка б могла покрити витрати, дала можливість заробити і отримати якісне насіння. Адже наша компанія продає насіння першої репродукції, і наші партнери можуть далі вирощувати насіння для сортозаміни», — розповідає Микола Сучек.

Також основною родзинкою Vitagro Partner є програма спільного вирощування: компанія пропонує аграріям насіння, якісну обробку, технологію з прив'язкою до конкретних умов господарства і контролем технологічного процесу.

«Враховуючи тенденції в розвитку науки, ми також підбираємо і компонуємо суміші для обробки насіння в комплексі. І це дає можливість отримати набагато вищий відсоток сходів порівняно зі стандартною технологією.

Але при цьому ми не відриваємося від реалій, і те, що ми пропонуємо, має бути доступним для аграріїв, має підходити під їхню технологію, наявну техніку. Всі технології, які ми пропонуємо, ми випробували на власних дослідних ділянках, вивели формулу, яка працює для конкретного регіону і для його кліматичних умов», — зазначає Микола Сучек.

Комбінація з біостимуляторами

GoodAgro, провідний виробник пестицидів у Китаї, пропонує використовувати при обробці насіння ще й біостимулятори.

Біостимулятори сприяють росту коренів і саджанців, стимулюють загальне зростання сільськогосподарських культур, зменшують стрес, викликаний низькими температурами і посухою, протистоять шкідникам і хворобам, підвищують ефективність ЗЗР, покращують якість ґрунту і зменшують кількість залишків пестицидів.

GoodAgro застосовує біостимулятори при обробці рису, пшениці, бавовни, арахісу, соєвих бобів та інших культур. Цим вона виділилася серед інших компаній і вже отримала визнання на ринку.

Американські аграрії вже 20 років успішно застосовують інокулянти для кукурудзи та зернових культур, тепер їхній досвід активно переймають українські сільгоспвиробники. Заступник комерційного директора «Ензим-Агро» Олег Тюрін підтверджує, що в Україні площі, на яких застосовуються інокулянти для кукурудзи, соняшнику та ріпаку, за останній рік зросли в рази.

«Земля втрачає родючість — все частіше скаржаться сільгоспвиробники. Якщо раніше ми вносили 300-400 кг NPK під соняшник і були впевнені, що отримаємо значну прибавку, то зараз такої прямої залежності вже немає. Аналогічна ситуація з іншими культурами. Одна з причин — пригнічення корисної мікрофлори. Лише мінеральні добрива вже не можуть гарантувати високу врожайність», — зазначає Олег Тюрін.

Він пояснює, що поряд із хімічними та фізичними властивостями потрібно враховувати і третю невід'ємну складову родючості ґрунту — біологічну активність.

«Корисні ґрунтові гриби і бактерії фіксують азот, мобілізують фосфор і калій, конкурують із патогенами. Застосування хімічних фунгіцидів, гербіцидів, мінеральних добрив пригнічує ґрунтову біоту. Фосфор і калій менш активно переходять у доступні для рослин сполуки, з більш стійкими патогенами вже не конкурують. Гірше харчування, більше хвороб, ми даємо більше NPK і ЗЗР: порочне коло замикається», — деталізує Олег Тюрін.

Він додає, що пригнічуючи ґрунтову біоту, ми знижуємо родючість, і відновити її хімією і мінеральними добривами неможливо. Щоб відновити біоту, потрібна обробка насіння корисними мікроорганізмами і внесення мікробних препаратів у ґрунт.

«Застосування ґрунтових біопрепаратів підходить не кожному господарству з технологічної точки зору. Інокуляція насіння — найбільш простий і ефективний спосіб. При внесенні препаратів на основі бактерій безпосередньо на насіння аграрій вирішує 3 ключові проблеми: покращує живлення рослини, в тому числі підвищуючи ефективність мінеральних добрив — за це відповідають бактерії азотфіксатори, калій-, фосформобілізатори; захищає рослину від ґрунтових патогенів за рахунок конкуренції — цей ефект забезпечують мікробіологічні фунгіциди; підвищує стійкість рослини до стресу — у відповідь на кореневі виділення мікроорганізми інокулянту виробляють відповідні фітогормони, амінокислоти», — каже Олег Тюрін.

Саме інокулянти моментально відновлюють ґрунтову біоту і підвищують врожайність.

Перші інокулянти для кукурудзи, соняшнику з'явилися на українському ринку в 2014 році. Вони були рідкими, і застосовувати їх було незручно. У 2016 році з появою сухих спорових інокулянтів для кукурудзи, соняшнику, ріпаку на основі графіту-тальку ситуація змінилася. «Застосування стало простим і зручним: для інокуляції препарат досить засипати в мішок з насінням або прямо в сівалку. Препарати повністю замінюють графіто-талькову суміш для змащення механічних сівалок. Сам інокулянт став максимально «живучим» — бактерії сушаться при 130°С в розпилювальних сушарках, тож посуха і високі температури йому не страшні. З 2018 року сухі інокулянти для кукурудзи, соняшнику, ріпаку все частіше стають частиною техкарт агропідприємств. Інтерес до цих препаратів активно зростає», — стверджує Олег Тюрін.

Нові плівкоутворювачі

В даний час плівкоутворюючі агенти, що зазвичай використовуються, включають полівініловий спирт (PVA), метилцеллюлозу, поліакрилати та інші полімери. Однак полімери з більш високими сполучними властивостями зазвичай мають більш низьку міцність плівки, нижчу здатність потоку затравки, менш однорідний зовнішній вигляд. І навпаки, полімери з більш високою міцністю плівки зазвичай мають більш низьку міцність і легше падають з поверхні.

Гідрофільні полімери легко розчиняються у воді, а гідрофобні полімери часто чинять негативний вплив на схожість насіння. Це призводить до того, що деякі з існуючих на ринку продуктів все ще мають певні недосконалості.

Industrial Solutions Asia Pacific розробила продукт, у складі якого міститься 30% тіаметоксаму, і покрила насіння кукурудзи. Компанія стверджує, що це допомогло забезпечити плівку на насінні з однорідним зовнішнім виглядом і суцільним покриттям.

Директор СТОВ «ЛНЗ-АГРО» Роман Франчук зазначає, що не можна сказати однозначно,  що аграрії економлять на обробці насіння, особливо великі технологічні компанії витрачають значні кошти.

«Прибавка до врожаю,  яку можна отримати при належній обробці насіння не співставна до витрат на саму обробку. І аграрії це розуміють,  тому намагаються дотримуватись всіх норм. При неналежній обробці насіння можна очікувати різних результатів, але треба враховувати, що при нинішніх кліматичних умовах все менша імовірність отримати хороший результат без належної обробки», — зазначає Роман Франчук.

Обробка насіння електронами

Очікується, що електронні методи обробки насіння повністю замінять хімічні. І дійсно, зараз з'явилася технологія, яка передбачає обробку насіння електронами. Вона заснована на біоцидній дії електронів низької енергії та дозволяє знищувати хвороботворні мікроорганізми. Також забезпечує постійний захист, оскільки відбувається розрив ланцюга інфекції в результаті загибелі шкідливих мікроорганізмів — бактерій і вірусів.

За словами керівника напрямку продакт-маркетингу ALFA Smart Agro Олега Дерменка, проблема ефективного контролю шкідливих об»єктів є актуальною для українських аграріїв, однак не всі з перелічених інновацій можуть бути масово затребувані на українському ринку. Зокрема, нематоди сьогодні становлять реальну загрозу лише для коренеплідних культур (буряки, морква), картоплі, окремих декоративних і хвойних рослин. Для господарств, де ці культури основні, інновація компанії Americot може бути цікавою.

«Чимало інновацій у сфері обробки насіння вже знайомі українським аграріям. Наприклад, біопрепарати, біостимулятори, інновації у нанесенні та утриманні препаратів на насінні вже тривалий час з успіхом використовуються на полях України. А в підготовці насіння цукрових буряків більшість із перелічених новинок використовуються у комплексній технології.

Наразі у світі багато уваги приділяється питанням екологічної безпеки та зменшення пестицидного навантаження ЗЗР на довкілля. В Україні ця тема також актуальна. Наприклад, науковці ALFA Smart Agro розробили унікальну технологію Smart CompleX, яка дозволяє зменшити пестицидне навантаження на ґрунт без зниження біологічної ефективності активних компонентів. Ця технологія була відзначена на міжнародному рівні та з успіхом використовується при виробництві інноваційних протруйників Авіценна і Кантаріс», — розповідає Олег Дерменко.

За його словами, природно, що агровиробники намагаються зменшити витрати на засоби захисту рослин, у т.ч. протруйники, щоб збільшити рентабельність виробництва. Але більшість із них уже добре розуміють, що це не завжди виправдано. Наприклад, якщо не використовувати інсектицидний протруйник, то доведеться витратити суттєві кошти на захист сходів від шкідників весною відразу після появи сходів. А виправити помилку у виборі фунгіцидного протруйника взагалі неможливо, оскільки такі небезпечні хвороби, як види сажки, кореневі гнилі, снігова пліснява контролюються лише якісними протруйниками. Тож захистити насіння і сходи від комплексу насіннєвої, ґрунтової та аерогенної інфекції може лише спеціалізований сучасний протруйник.

«Відомо, що лише на насінні може накопичуватися більше 60 видів фітопатогенів. Життєздатність багатьох з них зберігається 5-8 і більше років, а поширення і шкідливість залежать від сівозміни, системи захисту, рівня насінництва, погодних та інших умов. У середньому, за даними різних дослідників, комплекс хвороб насіння може призвести до недобору 30-40% врожайності культури», — підсумовує Олег Дерменко.

Як розповів керівник агрономічного сервісу компанії «Євросем» Олександр Корецький із представлених варіантів найбільш актуальним є обробка насіння біостимуляторами.

«Українські сільгоспвиробники, обираючи той чи інший агрономічний підхід чи технологію, відштовхуються від наочних даних наукових досліджень. Тому обирають доцільність і ефективність, а економічність — це остання серед трьох критеріїв. Неякісна обробка насіння може трактуватися по різному, наприклад, при неякісній обробці фунгіцидним протруйником отримуємо ранні втрати продуктивних посівів і це може призвести до зниження врожайності на 50-70%. Неякісна обробка інсектицидом призводить до раннього пошкодження сходів і посівів шкідниками. За таким умов втрати врожаю можуть складати 45-80%», — зазначає Олександр Корецький.


Наталія Рекуненко, Наталія Помянська, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги