logo

Особистий погляд

Шеф за кермом: Анатолій Кисіль про життєві виклики і пивну філософію Джерело фото: AgroPortal.ua

Шеф за кермом: Анатолій Кисіль про життєві виклики і пивну філософію

Особистий погляд 30 травня 2018. 07:03 7969

«Агрофірма «Байс-Агро» отримала всеукраїнську нагороду «За технічне переозброєння», тому власник підприємства Анатолій Кисіль із власного досвіду знає, наскільки важливо мати якісну техніку і як вона впливає на ефективність роботи і показники агропідприємства.

До об»єднання «Байс-Агро» сьогодні входить чотири агрофірми — «Байс-Агро», «Легедзене», «Джулинка» та «Ліга». Разом підприємства мають в обробітку 14 тис. га. Крім того, у власності родини Кисіль ще компанія «Уманьпиво» і хлібокомбінат «Умань Хліб Трейд».

Успішно працювати Анатолію Івановичу в різних галузях допомагають чотири сини. Тому назва «Байс-Агро» виникла не випадково, а є скороченим варіантом від «батько й сини».

Анатолій Кисіль: Рішення вести бізнес разом прийняли давно. Щоправда, куди іти навчатися і яку спеціальність здобувати, вирішували діти самостійно, але неодмінно враховуючи направлення вже наявних бізнесів. На той час ми мали «Уманьпиво», «Байс-Агро» і торгівлю. Тож кожний долучився до певного напряму за вибором.

Чи давно займаєтесь пивним бізнесом?                   

Анатолій Кисіль: Мене запросили на завод у 1998 році, коли відбувався процес приватизації і колектив вибрав мене головою правління. Коли я прийшов на завод, там вироблялось 5 тис. дал. в місяць, а сьогодні такий об»єм ми виробляємо за день.

Як ви наважилися з одного бізнесу піти в інший, взагалі не знаючи технологій, виробництва, ринку?

Анатолій Кисіль: Мій товариш сказав, що «під лежачий камінь вода не тече» (сміється). У тій ситуації, швидше за все, внутрішній голос підказував, що варто робити. Я розпочав процес, і як людина, що не має спеціальної освіти, міг керувати ним. Дійшовши до певного рівня, передав синові, який, отримавши потрібну освіту, продовжив мою справу.

Сьогодні «Уманьпиво» — один із найкращих заводів в Україні, який динамічно розвивається, а частина продукції експортується до Польщі, Молдови, Ізраїлю. Останні 8 років ми щорічно збільшуємо об»єми виробництва власної продукції на 10-15%.

Торік купили у Німеччині пивзавод, думали там виробляти пиво, але зрозуміли, що німці морально не готові купувати інше пиво, окрім німецького. Завод демонтували і перевезли все обладнання до України.

До речі, яке пиво особисто вам найбільше подобається?

Анатолій Кисіль: Для мене це звичне запитання. Та я жодного разу не дав відповіді на нього. Справа у тому, що кожна людина має свій смак, бачення і пивну філософію. Смакую «Жигулівським», адже це класика, звичний смак. Водночас, маємо багато нових видів пива.

Структура компанії вже давно вибудувана, кожен працює на своїй ділянці з упевненістю. Батько навчив синів життєвій мудрості — зазнавши поразки, не зупинятися, а робити висновки і йти вперед. Тому вони без остраху беруться за нові справи, випробовують нове обладнання і експериментують, щоб зробити свій бізнес ще прибутковішим

Чи приходять до вас сини радиться, приймаючи певні рішення, чи ви на правах засновника бізнесу, самостійно приймаєте рішення?

Анатолій Кисіль: Ми створили Раду директорів, збираємося раз на тиждень з ключових питань. У технологічних і технічних питаннях кожен з синів у своєму напряму діяльності вповноважений самостійно приймати рішення. Я з радістю передаю синам відповідальність. А от коли потрібно із сімейного бізнесу спрямувати фінансову інвестицію в певний напрям, то приймаємо рішення разом. Одна голова добре, а п«ять — все-таки краще.

Анатолію Івановичу, з чого почалася історія «Байс-Агро», саме аграрного напряму?

Анатолій Кисіль: Ми побачили, що основна сировина для виробництва пива — це солод. Тому перше, що прийшло на думку — потрібно почати самостійно вирощувати ячмінь і забезпечувати виробництво сировиною. У 1999 році почали займатися аграрним виробництвом, а через рік зареєстрували агропідприємство «Байс-Агро». Починали з 3,5 тис. га, далі кожен рік землі додавалося.

Через три роки ми в п«ять разів виростили більше ячменю, ніж потребувало наше виробництво. На той час 30% вирощеного ячменю переробляли, решту — продавали. Сьогодні ми забезпечуємо самостійно 1/3 солоду від потреб заводу, решту — купуємо. Ось як все змінюється з часом.

Потім виникло питання: куди подіти відходи від виробництва пива — дробину. Дізналися, що її можна згодовувати тваринам, тож почали займатися і тваринництвом. Маємо по всіх чотирьох агрофірмах у цілому 2200 голів ВРХ, з яких 900 голів — корови.

Як у вас пройшла посівна і які культури вирощуєте?

Анатолій Кисіль: Вирощуємо кормові культури для тваринництва. Для виробництва пива вирощуємо пивоварний ячмінь, який займає 1500–1700 га. Також маємо 2000–2500 га пшениці, площі корегуємо в залежності від погодних умов. Кукурудза на зерно і силос разом займає близько 5 тис. га, соняшник — 3,5-4 тис. га. Другий рік пробуємо і вчимося вирощувати сою. У цьому році посіяли 230 га. Хотіли спробувати посіяти горох та цукровий буряк, але культури почали падати в ціні, то вирішили не ризикувати.

Наскільки актуальним для групи компаній «Байс-Агро» є процес оновлення технічного парку і за якими критеріями ви обираєте сільськогосподарську техніку?

Анатолій Кисіль: Ми йдемо шляхом необхідності техніки відповідно до процесів, які виконуємо. До того ж з 2008 року не користуємося кредитами, а купуємо все за обігові кошти. Тому технічне переоснащення робимо поступово. Машинно-тракторний парк  маємо окремо у всіх чотирьох агрофірмах компанії, але відповідає за всю техніку одна людина — директор МТС.

Вибираючи техніку, відвідуємо аграрні виставки та демонстраційні заходи, щоб орієнтуватися в новинках ринку. Також прислухаємося до рекомендацій та побажань механізаторів і вже потім приймаємо рішення. Основа основ при підборі техніки для «Байс-Агро» — співвідношення ціни та якості. Також важливі умови, які пропонує дилерська компанія. І ще важливіше — надання якісного і вчасного сервісного обслуговування.

Чи маєте технічні новинки у цьому сезоні?

Анатолій Кисіль: Так, купили у компанії «Амако» трактори Massey Ferguson. Техніка дуже сучасна, якісна, але ми хочемо попрацювати нею певний період часу, щоб зрозуміти, наскільки вона нам підходить. Сучасні іноземні заводи випускають техніку однакового рівня, тому на ринку, можна сказати, немає неякісної техніки. Але в кожного є свої нюанси і їх важливо знати.

Якщо взяти, наприклад, трактор Massey Ferguson, то ні багато ні мало 1-1,5 літра пального на 1 га на деяких процесах ми маємо економію. А сьогодні при цінах на пальне і при наших об»ємах це дозволяє заощадити значні кошти. Також важливо, як техніка експлуатується після закінчення гарантії від заводу-виробника. Якщо і далі вона буде надійна, то немає питань. Ми не беремо ні перед ким зобов«язань, що купуватимемо саме їхню техніку, ми її випробовуємо на своїх полях, умовах, але по результатам вже бачимо, що компанія «Амако» попереду інших дилерських компаній.

Тому при технічному оснащенні 60% техніки ми придбали в «Амако». Сьогодні маємо 8 комбайнів Massey Ferguson різних модифікацій і 4 трактори Massey Ferguson потужністю 340 к.с.

Користувалися вже сервісним обслуговуванням від «Амако»?

Анатолій Кисіль: Я знайомий з цією компанією ще з часів її створення, мабуть ще з 2000 років. Тому маю період часу, щоб порівняти техніку і послуги від різних компаній.

От, наприклад, торік купили сівалку точного висіву дуже відомого бренду, і дилерська компанія нібито оперативно перший рік справлялася з сервісом. Техніка, безперечно, дуже якісна, але продажі компанії виросли, а сервіс не встиг за ними. Тому вже цього року я, як клієнт, відчув цей дисбаланс.

В «Амако» ж разом з збільшенням продажів техніки плавно зростає і сервіс. Тому сервісні центри — це їх вагома перевага над іншими.  Працівники «Амако» навіть контролюють терміни проходження планового технічного обслуговування нашої техніки. Ми знаємо, що все буде проведено вчасно, якісними матеріалами та висококваліфікованими спеціалістами. Мені такий підхід імпонує і переконує, що я зробив правильний вибір на користь надійного постачальника та якісного своєчасного сервісу.

Які ще технологічні моменти планується запроваджувати на агровиробництві?

Анатолій Кисіль: Будівництво елеватора назрівало давно, довго сини переконували, що це важливо, але я розумів, що на той момент були нагальніші справи — технічне переоснащення всіх агрокомпаній. Тепер настав час, коли зрозуміло, що компанія далі не зможе рухатись вперед і отримувати очікувану економічну ефективність без елеватора.

Торік ми побудували сушарку на альтернативному виді палива — щепі і суміші відходів соняшника. І цього року профінансували нову технологію зі збору кукурудзяного бадилля і качанів та переробки його на паливний матеріал для додавання в суміш для спалювання.

Телефон Анатолія Івановича розривається кожні пять хвилин — доставки, оплати, тоннажі, терміни і поля — все потрібно тримати в голові. Таке враження, що підприємець не має жодної вільної хвилини. Він в курсі справ всіх своїх підприємств, спокійно відповідає на дзвінки, а потім знову повертається до нашої розмови. Перед черговим дзвінком якраз Анатолій Кисіль розповідав, що жодного з своїх бізнесів не знає досконально. Але зрозуміло, що то скромність, і власник знає все і навіть більше

Анатолію Івановичу, як ви розподіляєте свій час між чотирма напрямами бізнесу?

Анатолій Кисіль: Кожен день робить нам виклики, сильні люди зустрічають цей виклик, аналізують і приймають його. Через те ми завжди в роботі, телефон вдень і вночі біля мене і в будь-який час готовий відповідати. Щодня, навіть у вихідні, о 6.30 ми проводимо з працівниками всіх напрямів нараду. Спочатку зустрічаємося з тваринниками, а потім — з представниками напряму рослинництва. Нарада зазвичай триває не більше години, після чого всім зрозуміло, що далі робити.

Чи мали ви наставників в бізнесі?

Анатолій Кисіль: На жаль, людини, яка б вела мене по життю, не було. Я ріс в селі, з матір«ю, і мені добре відомо, наскільки буває складним життя. Маючи життєві труднощі, ще з юності в мене сформувалася така філософія: все, що дається в житті, це уроки, і якщо чогось хочеш досягнути, потрібно багато та наполегливо працювати.

У вас ніколи не виникало бажання піти в велику політику?

Анатолій Кисіль: В мене таке розуміння, що кожен повинен займатися тим, що він найкраще вміє робити. Є люди, які роблять кар»єру в політиці, а ми вміємо вирощувати хліб, тож займатимемося цим.

Що ви думаєте про відкриття в Україні ринку землі?

Анатолій Кисіль: Чому людина має право продати свій будинок чи автомобіль і водночас не має права продати свою земельну ділянку? Це ж та сама власність.

Якщо земля набуде статусу приватності, то філософія власників зміниться. Адже сьогодні всі хочуть мати великі прибутки, не вкладаючи особливо кошти в землю, бо вона орендована.  Коли вона стане приватною, особливо це стосується нечорноземних і неродючих земель, власник не буде боятися інвестувати в землю, бо розумітиме, що він вкладається у своє майбутнє виробництво.

Та є одна пересторога  — допоки в нашій державі не буде зроблено все законодавчо правильно, до того часу ринок землі не варто відкривати, щоб не наробити помилок.

Чи плануєте розширення земельного банку?

Анатолій Кисіль: Сьогодні додати у виробництво землі не так просто, як це було раніше. Якщо вдасться, то буде добре. Але розширення, в моєму розумінні, потрібне до таких розмірів, щоб можна було ефективно управляти, в нашій ситуації — це 25-30 тис. га.

Серед нагород, пов’язаних з діяльністю аграрних підприємств і пивного заводу, в кабінеті Анатолія Кисіля на полицях шафи стоїть чимало спортивних кубків. В Умані добре знають, що родина Киселів є шанувальниками спорту і часто виступає спонсорами спортивних змагань

Чи маєте час на хоббі?

Анатолій Кисіль: Десять років тому в нашій родині сталася переоцінка цінностей. До цього якось зосереджувалися лише на роботі. Коли підросли сини, то саме вони наштовхнули на думку, що не роботою єдиною живе людина. Ми почали знаходити час для спільного відпочинку та заняття спортом.

А от до захоплення волейболом прийшли випадково, але оскільки ця гра допомогла вирішити певні проблеми зі здоров«ям, то вже багато років граємо в цю гру всією родиною. Навіть створили команду на підприємстві.

А буває таке, що ви маєте цілий день вільний?

Анатолій Кисіль: Буває, але дуже рідко. В цей день я їду на полювання. Я мисливець ще з шкільних років, маю до цього тяжіння. Але мені не обов«язково щось вполювати, більше потрібне спілкування з природою, подивитися поля, поміркувати в тиші.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги