logo

Особистий погляд

Досвідом та працею. Добре там, де працюють чесні та відповідальні люди

Досвідом та працею. Добре там, де працюють чесні та відповідальні люди

Особистий погляд 03 жовтня 2020. 07:29 2368

Здобувши професійну аграрну освіту, Валерій Булаєв пішов іншим шляхом. Та через деякий час агросектор дав йому шанс вибудувати кар’єру від звичайного робітника до заступника директора одного з найпотужніших насіннєвих заводів України. Сьогодні під його керівництвом працює понад 150 працівників, і в своїх управлінських підходах Валерій із тактики «батіг і пряник» надає перевагу другому.

Першу освіту здобув у аграрному коледжі за спеціальністю «тракторист-машиніст широкого профілю». То був складний час — у 1995 році зарплату платили лише на залізниці. Тому вирішив продовжити навчання вже в залізничній галузі та 6 років пропрацював помічником машиніста.
 
Після народження дитини переїхав з родиною в Царичанський район, що на Дніпропетровщині. Там якраз будували насіннєвий завод, вирішив влаштуватися до них на роботу. Спочатку працював на будівництві, а потім вже безпосередньо на заводі. Пройшов шлях від простого робітника, оператора до начальника зміни на заводі. Кожна посада неодмінно підкріплювалася необхідним курсом навчання.
 
Коли в червні 2014 року я прийшов на роботу в LNZ Group, то мав певний багаж знань, який використовував під час будівництва нового насіннєвого заводу компанії. Тут застосовуються інноваційні технологій, обладнання підбиралося, зважаючи на досвід найкращих європейських заводів. Усе було чітко продумано — при монтажі та будівництві ми знали, що і для чого потрібно робити, та розуміли, які обсяги продукції вироблятимуться на заводі. Їздили до Німеччини на потужності компанії PETKUS, випробовували обладнання.
 
Ніхто не вірив, що завод так швидко побудується і запуститься в роботу. В 2014 році вже були укладені договори з компанією «Монсанто» на виробництво насіння, але на той час заводу ще не було. Його побудували за пів року. Нам пощастило, що будівництвом займалася компанія, яка вже будувала аналогічний завод у Полтавській області. Тому затримок особливо не було. Тож сьогодні з гордістю можу сказати, що я був причетний до будівництва і запуску насіннєвого заводу LNZ Group.
 
Інше питання, що на той час було мало спеціалістів у цій сфері, саме у роботі з насіннєвою кукурудзою та соняшником. Навчав усьому, що сам знав, хлопців, які на заводі вже зараз працюють начальниками зміни. Сам же спочатку працював заступником головного технолога, а через пів року після запуску заводу став заступником директора.

Проблема з кадрами лишилася і до сьогодні. Багато професіоналів виїхали за кордон. Зараз політика компанії LNZ Group полягає в створенні умов праці та мотивації працівників залишатися в Україні. Компанія платить достойні зарплати, також надає вже протягом трьох років усім працівникам медстрахування, є поїздки за кордон на навчання та на виробництво.
 
Керівництво завжди йде назустріч. Показовим є той факт, що власник компанії майже щодня на заводі й завжди доступний для спілкування з працівниками. Таких власників ще треба пошукати — це люди, які вкладають в Україну, роблять все для її розвитку, допомагають людям, що сьогодні рідко зустрічається.
 
Всі працюють, отримують зарплату і задоволені. Вважаю, що навчитись можна будь-якій професії, але чесність і відповідальність мають бути основою. Добре там, де працюють чесні та відповідальні люди.

Мені подобається працювати саме з насінням, воно живе — це майбутній врожай. Багато хто про це не думає, але працюючи на заводі, ти відчуваєш себе відповідальним за те, щоб людство не лишилося без їжі. Адже саме ти знаходишся на найпершому щаблі, від якого залежить —буде хліб чи ні.
 
Крім того, за ці роки я багато чого зрозумів, переосмислив, змінив погляди, набрався досвіду в управлінні та співпраці з людьми. До цього мені було важко уявити, що в моєму підпорядкуванні буде понад 150 працівників. 
 
Робота мене так захоплює, що я навіть інколи не помічаю часу. Фактично, починаючи з кінця серпня і до середини квітня, майже не маю вихідних. Під час збирання урожаю знаходжусь на робочому місці практично цілодобово. Але все ж таки, в першу чергу, мотивує сім’я, бажання забезпечити рідних, дати достойну освіту дітям. Поки сину 12 років, ще маємо час для вибору професії, але вже зараз ми спрямовуємо його на аграрну сферу, адже це сектор, який буде розвиватися, приносити Україні стабільність і визнання.
 
Зі свого досвіду скажу, що мав можливість спробувати себе в інших професіях — комерція, залізниця, будівництво, та нізащо б не відмовився від агро. Краще працювати вдома, приносити користь своїй країні, ніж їздити по заробітках.


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги