logo

Особистий погляд

Фора в місяць: чи зіграє додатковий час на користь аграріїв

Фора в місяць: чи зіграє додатковий час на користь аграріїв

Особистий погляд 06 березня 2019. 06:44 2460

Погодні умови вивели аграріїв на місяць раніше в поля — в південних областях вже розпочато сівбу ранніх ярих зернових, а на півночі країни поля ще вкриті снігом. У Гідрометцентрі попереджають сільгоспвиробників — зволікати немає часу, адже особливістю цьогорічної весни є швидке висихання ґрунту. Let’s go в поля!

«Посівна кампанія почалася на місяць раніше, ніж минулого року. На півдні країни погодні умови дозволили аграріям вже вийти в поля і почати новий сільськогосподарський рік. У цьому вбачаємо позитив, бо маємо раннє відновлення вегетації, ранній початок польових робіт, що дає доволі непогані перспективи на наступні періоди», — переконаний заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Топчій.

За його словами, на 4 березня в 5-ти областях України розпочато сівбу ранніх ярих зернових і зернобобових, яку проведено на площі 22,5 тис. га. Також продовжується підживлення озимини, і на сьогодні вже підживлено близько 4 млн га, а це 54% від посіяних площ.

«В фокусі ситуація з озимим клином, адже цьогоріч маємо під озимими культурами чи не найбільшу площу за останні роки — 7,6 млн га. Завдяки сприятливим погодним умовам сьогодні рослини знаходяться в хорошому і задовільному стані», — зазначає Володимир Топчій.

Погодний чинник

Стан озимих як дуже гарний оцінюють і в Гідрометцентрі. Як розповіла начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко, зима в цьому році виявилася теплішою за середньостатистичну норму на 1-2°С, а найвищими аномаліями відзначився лютий, який був теплішим за кліматичну норму на 3-6°С.

«Астрологічна весна починається тоді, коли середньодобові температури повітря стають вищими за +5°С. За таких температурних умов відбувається визрівання ґрунту і проводяться польові роботи. За багаторічними показниками такі умови на півдні України складаються, як правило, 20-30 березня, а в північній частині — 1-5 квітня. Цього року ці процеси почалися раніше», — розповідає Тетяна Адаменко.

І якщо передвесіння розпочалося ще в середині лютого, то вже 5 березня, відповідно до температурного режиму, розпочалася справжня весна. Для неї будуть характерні сильні вітри, що призведе до швидкого висихання ґрунту.

Щодо прогнозу на найближчі два тижні, то Тетяна Адаменко зазначила, що варто очікувати нестійку погоду через постійний вплив циклонів і областей підвищеного атмосферного тиску, що свідчить про те, що періодично випадатимуть опади, але їх буде небагато.

«Також буде сонячний і теплий період. Щодо температурних умов, то ми очікуємо теплу погоду, до 10 березня буде навіть вночі +1…+6°С, а на півдні і до +8°С. Вдень — +6…+12°С, а на півдні і в центральних областях — до +15°С.

А 14-15 березня очікується до +20°С, а на півдні України — навіть до +25°С. Потім, з 15 по 17 березня, в Україну надійде порція холодного антарктичного повітря, і матимемо короткочасне, але інтенсивне похолодання вночі до -6°С, а денний максимум сягатиме +6°С», — розповідає Тетяна Адаменко.

Перспективи сезону

Експерти асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» порахували середню прибутковість на 1 гектар, відповідно до якої тренд змінюється, і соняшник за рентабельністю поступився кукурудзі, яка стала найприбутковішою культурою насамперед за рахунок зростання врожайності.

Джерело фото: УКАБ
Джерело фото: УКАБ

«Найбільш прибутковою культурою 2018/2019 МР стала кукурудза, яка забезпечила середній прибуток 646 $/га. Неочікувано, але соя зайняла друге місце за прибутковістю з показником 548 $/га. Ця культура не демонструє коливань за врожайністю, і 50% вирощеної в Україні сої експортується.

 

Ріпак забезпечив середній прибуток 508 $/га. По цій культурі ми спостерігаємо коливання за врожайністю, але прогнозуємо позитивний тренд.

У 2018 році пшениця мала менші показники врожайності, але в цілому якщо брати за 5 років — демонструє зростання. Прибутковість становила 398 $/га. Щодо соняшнику, то він мав пікову врожайність, і надалі прогнозується збереження цих показників», — відмічає генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький.

За його словами, такі зміни в показниках прибутковості культур можуть бути як нестандартною ситуацією, притаманною лише цьому року, так і новим трендом на найближчі роки.

Новини з полів

Сьогодні на Чернігівщині, Сумщині та частині Полтавської області, де працює холдинг ІМК, на полях, які відкриті від снігу, вже проводиться підживлення азотними добривами. Насамперед почали з півночі Чернігівської області.

В агрохолдингу вже чекають плюсових температур, але посівну ще не починають. Як розповів головний агроном ІМК Олександр Гірман, посівна-2019 в компанії розпочнеться з соняшнику, і це буде не раніше ніж через місяць.

В ІМК цьогоріч кардинальних змін у структурі посівів немає, лише на 5-8% зменшили площі під соняшником і за рахунок цього збільшили площі під кукурудзою.

«Для озимої пшениці осінь 2018 року за температурними показниками видалася дуже сприятливою, з теплим жовтнем. Навіть та пшениця, яка була посіяна в Чернігівській області 10 жовтня, в зиму пішла в фазі кущення. Тобто суми ефективних температур вистачило, але при цьому була нестача дощів. Пшеницю сіяли в суху землю, а перший дощ пройшов у середині вересня. Пшениця фактично вся зійшла, але потім були певні проблеми з нестачею вологи — до середини жовтня практично не було дощів. Проте після жовтневих опадів стан посівів пшениці значно покращився. Цієї зими снігу було досить багато, але земля була не мерзла, не було великих морозів. Тож пшениця в доволі непоганому стані й на даний момент», — розповідає Олександр Гірман.

В МХП посівну розпочали 5 березня посівом ярого ячменю. Як розповів головний агроном МХП Олексій Сергієнко, це невеликі площі — 2-3 тис. га, роботи на яких закінчаться за два дні, але в компанії поспішають, щоб закінчити до прогнозованих березневих заморозків.

Агрохолдинг також вже провів комплекс підживлення ріпаку майже на всіх площах, окрім окремих полів — 200-300 га на Сумщині, де ще лежить сніг.

«Озимий ріпак задовільний, є окремі поля, де пошкодилася вегетативна маса рослин. Але, незважаючи на це, сучасні гібриди ріпаку і технології, за умови якщо не пошкоджена коренева шийка, можуть давати врожай до 4 т/га.

Весь ріпак, який посіяний на площі близько 40 тис. га в різних кліматичних зонах України, зберігся. Прогнозуємо врожайність на рівні 3,5 т/га, але є окремі підприємства на Вінниччині, Черкащині, де щороку отримуємо врожайність понад 4 т/га», — зазначає Олексій Сергієнко.

В ТОВ «Хмільницьке», яке входить до структури агрохолдингу «Астарта-Київ», посівна розпочнеться через два тижні з посіву цукрового буряку. Зараз ведеться робота в полях — закривається волога і обробляється ґрунт близько 2 тис. га після збору кукурудзи.

Особливістю цього року для підприємства стало зменшення посівів соняшнику вдвічі. Планують посіяти по 11 тис. га кукурудзи і сої, майже 6 тис. га — буряку цукрового, 1,5 тис. га — соняшнику і 6 тис. га — пшениці.

«З точки зору сівозміни цього року вдвічі зменшили площі під соняшником, але це пов’язано не з втратою маржинальності культури, а виключно з логістичними проблемами в нашому регіоні. Оскільки збір соняшнику співпадає в часі зі збиранням кукурудзи, то елеваторам вигідно приймати кукурудзу, яка займає менше місця. В цьому році ми мали проблему зі зберіганням соняшнику, тому по нашому підприємству скоротили площі під цією культурою, хоча в структурі агрохолдингу кількість площ під соняшником не змінилася», — розповідає генеральний директор ТОВ «Хмільницьке» Вадим Скрипник.

Найбільші виклики і страхи аграріїв

Серед факторів, які впливають на врожайність і прибутковість агровиробництва, сільгоспвиробники називають погодні умови і логістичну складову.

«Кожен рік для сільгоспвиробництва нетиповий щодо погодних умов. Наприклад, минулого року була дуже пізня весна, багато снігу, і пшениця стояла місяць у кризі, а далі всю весну практично не було дощу. На Чернігівщині перший суттєвий дощ пройшов 28 червня. Тому наявність вологи стає все більш критичним фактором.

Також час від часу в Україні виникають проблеми з добривами через монополізацію ринку азотних добрив. Бувають проблеми і з імпортом добрив. Кілька років тому ми стикалися з невчасною доставкою перших добрив для підживлення озимини. Тому, навчені досвідом, починаємо закуповувати добрива в жовтні-листопаді, щоб отримати їх у лютому.

Ще один важливий фактор — логістична складова. Для більшості аграріїв існує проблема наявності рухомого складу і вагонів для вивезення зерна в порти», — розповідає Олександр Гірман.

За словами Олексія Сергієнка, найбільша неприємність для агронома — це великі приморозки в період активного росту озимих і навіть ярих культур. «Минулий рік ми постраждали від опадів. Прекрасна пшениця, по деяких полях отримали 9-10 т/га, але весь липень на заході України йшов дощ, і нічого не можна було вдіяти. Пшениця почорніла за три тижні», — розповідає Олексій Сергієнко.

На його думку, надмірні опади набагато гірше, ніж посуха, адже вже є гібриди кукурудзи, які можуть витримувати до місяця без опадів і давати 8 т/га.

Цю думку розділяє і Вадим Скрипник, зазначаючи, що надмірна волога впливає не лише на якість пшениці, але і на збір врожаю та логістику.

«Вважаю, що найбільшим викликом сьогодні для аграріїв є логістика — елеваторні потужності, залізничні перевезення, наявність вагонів. Великий врожай кукурудзи показав всі наші проблеми з потужностями зберігання», — зазначає Вадим Скрипник.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги