logo

Особистий погляд

Аграрна освіта як психологічний тест: чи готова Україна? Джерело фото: AgroPortal.ua

Аграрна освіта як психологічний тест: чи готова Україна?

Особистий погляд 10 квітня 2019. 06:40 940

Сільське господарство — це про сільські території, виробництво продуктів харчування, людей і новітні технології. Здається, що з самого початку отримання аграрної освіти в українських реаліях щось пішло не так. Студенту, який вступає вчитися на агронома до київського вишу, складно після 5-ти років, проведених у столиці, повертатися в село і «відбудовувати» його.

Але є інші реалії: близько 200 кілометрів від Мюнхена (Німеччина) розташоване м. Тріздорф. Ще у 1748 році за ініціативи маркграфа Георга Фрідріха в цій місцевості започатковано сільськогосподарську освіту, вже в 1847 році в Тріздорфі був створений державний сільгосптехнікум, а у 1971-му він став відділенням Університету Вайєнштефан.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Сьогодні Тріздорф — це значний освітній центр, у складі якого технікум сільського господарства, школи сільгосптехніки і тваринництва, енергетичний центр, науково-дослідний центр молочної аналітики, професійна академія... У його складі і два факультети Університету Вайєнштефан-Тріздорф — сільськогосподарський та захисту навколишнього середовища.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Наприклад, на території університету є корівник — 150 голів ВРХ. Компанії не просто безкоштовно впроваджують свої найновіші продукти, а борються, щоб саме за їхніми програмами навчалися студенти. Те ж саме і з технікою. Оскільки виробники розуміють, що студенти через декілька років стануть потенційними покупцями.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Університет Вайєнштефан-Тріздорф співпрацює з українськими університетами з 2001 року: Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Сумський національний аграрний університет, Рівненський державний аграрний коледж, Полтавська державна аграрна академія (4 роки тому припинилася співпраця).

Декан аграрного факультету Університету Вайєнштефан-Тріздорф, проф. д-р Ральф Шлаудерер говорить, що основне — це концепт, який вони закладають: «Зорієнтувати та виховати студентів, які в майбутньому справді хочуть працювати у сільських регіонах. Їх потрібно навчити та показати, з якими життєвими умовами будуть стикатися в майбутньому. Основний посил від нашого напрямку — це управлінський менеджмент у сільськогосподарському виробництві, і ми говоримо не про теорію, а розуміння, як підприємства працюють ззовні та внутрішньо та як вони взаємодіють між собою».

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua
проф. д-р Ральф Шлаудерер

Також в університеті є науково-дослідний центр аналізу молочного виробництва. Сири, молоко, йогурти та іншу молочну продукцію купують не лише студенти, а й жителі містечка, на території кампусу є магазин, де товари представлені під власною торговою маркою. На території закладу є власна енергетична концепція, яка повністю забезпечує освітній центр відновлювальними джерелами енергії.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Виробнича практика як психологічний тест

Декан аграрного факультету Ральф Шлаудерер вважає, що основною проблемою, з якою стикаються університети, є те, що там вчать занадто багато теорії, тоді як вони намагаються більше уваги приділяти саме практичним заняттям.

«Звичайно, під час навчання, особливо практичного, виникали моменти, коли хотілося все кинути, але підтримка відчувалась як з боку університету, так і від самих керівників господарства. Нам намагаються підібрати сім’ю, яка буде максимально підходити і за напрямком роботи, і психологічно, щоб як студенту, так і виробнику було комфортно працювати», — ділиться своїми враженнями магістр аграрного факультету, асистент Юлія Павличук.

Юлія закінчила НУБіП України, потім 3 роки працювала в Німецько-українському агрополітичному діалозі, і лише тоді дізналася про можливості отримати освіту за кордоном, обрала Університет Вайнштефан-Тріздорф за відгуками знайомих.

«Я планую після закінчення навчання залишитись тут», — говорить Юлія Павличук. Також додає, що є багато можливостей знайти роботодавців: на виставках або ж під час практики: «Головне — бути відкритим, збирати контакти і ставити собі чіткі цілі».

«Ми самі приїжджаємо в університети-партнери і відбираємо на місцях майбутніх студентів. Формальною умовою відбору є те, що студент має навчатися в аграрному виші, а друга умова — німецька мова на високому рівні», — розповідає координатор практичного семестру аграрного факультету Франциска Рупп.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua
Франциска Рупп, Алла Стррижеус

Наочне інтерв’ю є обов’язковим, оскільки важливо почути про мотивацію студента — навіщо йому це навчання і чи зможе він знайти себе в інтернаціональному середовищі.

Магістерський курс у Вайєнштефан-Тріздорф має лише 3 навчальних семестри, тобто 1,5 роки. Відповідно від студентів очікують хорошої бази. «Ми працюємо за такими напрямками як аграрна техніка, рослинництво, тваринництво, економіка, землевпорядкування. В ідеалі такі студенти, які закінчили ОС «Бакалавр», вже мають навики та досвід у сільському господарстві. Тоді як нашим завданням є «накласти» на вже набуті навики менеджмент», — говорить Ральф Шлаудерер.

Але ще обов’язковою умовою перед вступом є те, що кожен студент має отримати практичний досвід саме на підприємстві. Студенти потрапляють у господарства, які попередньо зорієнтовані саме на навчальний процес.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Як це відбувається? Студент 6 місяців проживає та працює в господарстві. Наставник — керівник господарства — навчає не лише практиці, але і теоретичним знанням. Півроку інтенсивного безперервного навчання — це хороша база, вважає декан.

«У наш час теорії можна навчитися самому, за допомогою будь-якого девайсу, хоч це буде підручник чи інтернет. А от отримати саме практичні навички — проблема для студента», — додає Ральф Шлаудерер.

Декан факультету каже, що зовсім не важко знайти підприємства, які погодяться прийняти студента на практику. З боку університету стоїть вимога, що господарство навантажує практиканта не лише роботою, але і приділяє увагу навчанню.

Студент, проходячи практику в господарстві, отримує кошти — так звану заробітну плату, яку виплачує підприємство. 700 євро на місяць вистачає на оплату проживання, харчування, і на кишенькові витрати залишається близько 300 євро.

Підприємство, яке бере на практику іноземного студента, робить це з «відкритим серцем». Сам керівник гордий, що він буде причетний до навчального процесу і зможе допомогти у вивченні та розвитку сільського господарства. Оскільки виробник пройшов цю школу на початку своєї кар’єри і розуміє, наскільки важливо допомогти молодому поколінню, особливо з практичними навичками. 

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Студент & роботодавець: знайти точки дотику

Декан аграрного факультету також говорить про те, що існує проблема саме в державних університетах, оскільки там орієнтація більше на теорію, і немає кооперації з підприємствами. Агрохолдинги зараз почали активно займатися освітою своїх майбутніх працівників, тобто влаштовують навчальні курси на базі свого підприємства. На жаль, державні ВНЗ і агропідприємства не можуть знайти компроміс у підготовці кадрів.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Складається така ситуація: коли випускник приходить на роботу, йому потрібен мінімум рік для того, щоб отримати практичний досвід, щоб бути кваліфікованим фахівцем. Дуже часто компанії не готові брати працівників без досвіду роботи.

Франциска Рупп каже, що у першому практичному семестрі з 70-ти студентів — приблизно 20 українців, можна сказати, що їх частка одна з найбільших. «Українські студенти, порівняно з іншими, є більш «західними». Дуже тішить те, що більшість зацікавлена отримати знання в Німеччині й повернутися, тобто хочуть працювати вдома», — коментує Франциска.

Основні предмети, які вивчає студент протягом магістерського курсу: бізнес-менеджмент, основи економіки, економіка виробництва, ресурсозабезпеченість, контролінг, економічна інформатика, емпіричні дослідження, планування підприємства, аграрна політика, маркетинг.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

В університеті кажуть, що хочуть розвивати у студента цілісне та структурне розуміння про роботу підприємства.

«Проблема наукових моделей полягає в тому, що вони не доходять до практиків. Але водночас ту інформацію, якої виробники справді потребують у своїй роботі, важко знайти, — розповідає Ральф Шлаудерер. — Різні спеціалісти розробляють моделі виробництва, які публікують, а практики в свою чергу кажуть: «Нам потрібні люди, які будуть працювати і матимуть необхідні для цього навички та знання». В цьому полягає величезна проблема».

Звичайно, студенти, які вступають на магістерську програму, повинні мати soft skills: вміти себе презентувати, пройти співбесіду. Але основним завданням, яке бачить для себе університет, — поставити студента, який справді хоче навчатися, в центр і підтримувати його інтереси та бажання. Тоді студент максимально може себе показати та розвинути свої навички. Важливо, щоб студенти з відповідальністю ставилися як до свого навчання, так і майбутнього працевлаштування, відповідно і до виконання роботи. 

В Німеччині завжди був такий підхід до навчання: теорія і практика мають бути взаємозв’язаними та неподільними.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Ще одна випускниця НУБіП України в 2010 році приїхала на практику і залишилася. Зараз доцент аграрного факультету Ірина Трьостер говорить, що у випускника Тріздорфа ширший погляд на професію, він більш конкурентоспроможний, і не лише завдяки знанню німецької мови, а й практичному досвіду.

«Я вважаю, що в Німеччині вчитися легше, тому що студент покладається лише на свої власні сили і знання: якщо ти був старанним протягом семестру, і я не кажу, що потрібно відвідувати всі заняття, головне — засвоїти матеріал, ти впевнений, що складеш іспит позитивно. Ти рівний у своїх можливостях та умовах, — ділиться своїми враженнями Ірина. — В Україні період сесії — це стрес, оскільки ти не знаєш, чого очікувати як від викладача, так і від своїх одногрупників».

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua
Олеся Мороз, Ірина Трьостер , Наталія Помянська

Ірина Трьостер вважає, що більшість випускників все ж намагаються залишитись у Німеччині після навчання. Першою роботою для таких студентів є відділ продажів у різних компаніях: добрива, кормові добавки, техніка. Що цікаво — випускник обов’язково після навчання має працювати в аграрній сфері, й до того ж рівень заробітної плати має відповідати рівню кваліфікації «магістр».

***                                                                       

Коли відбувся розрив між баченням та підходами до навчання в українській освіті? Звідки починати? І що змінювати? Питання залишається відкритим.


Наталія Помянська, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги