logo

Клуб агроефективності

Вологозбереження і точне землеробство. 10 обов’язкових кроків

Вологозбереження і точне землеробство. 10 обов’язкових кроків

Клуб агроефективності 31 серпня 2021. 06:15 2170

Компанія AgriLab представила перші результати свого агрогосподарювання — виробничий посів 2-метрової кукурудзи, що росте практично на піску.

Упродовж 8 років AgriLab відома в Україні та за її межами, передусім, як консалтингова компанія, що пропонує рішення точного землеробства: від аналізу ґрунту до агрономічного супроводу. На сьогодні фахівці компанії провели аналіз ґрунтів і розробили рішення для підвищення прибутковості більше 1,8 млн га. Наприкінці 2020 року AgriLab започаткувала ще один бізнес-напрямок — Farming, придбавши господарство на Чернігівщині.

«У нас трохи більше 1000 га землі — в основному це пісок. Коли опиняєшся на цих полях, на думку спадає декілька бізнесів: побудувати цегляний завод або вирощувати ялинки. Ця ділянка з молодими деревами — поле, за яке зараз ми платимо орендну плату. Попередні господарі не змогли з неї нічого отримати, тож років 15 тому лишили її на природне заліснення. Наша мета — заробляти на вирощуванні сільгосппродукції. Своїм досвідом, алгоритмами, рішеннями, які ефективні на цих полях, а головне — економікою їх застосування ми відкрито ділимося з усіма колегами-аграріями», — розповідає CEO AgriLab Ярослав Бойко.  

Знати свої поля

Чому в попередні роки врожайність кукурудзи на цих полях не перевищувала 5 т/га? І які реальні можливості виробничих площ? У перші місяці господарювання ці питання стали ключовими. Відповіді на них дала комплексна агродіагностика, проведена спеціалістами AgriLab. В рамках сервісу вони провели точні обміри полів, зробили комплексний аналіз ґрунту, виміряли його щільність, проаналізували історію та ґрунтово-кліматичні умови площ... В результаті цієї роботи стали зрозумілі умови виробництва:

  • на всіх площах значна кореляція елементів живлення та кислотності: до 5 зон у межах одного поля;
  • 30% — це мало- або взагалі непродуктивні ділянки полів;
  • 85% площ потребують вапнування;
  • на всіх полях низький вміст органічної речовини: 0,6-2,5%;
  • 70% мають ущільнення й потребують глибокого обробітку.

Результати комплексної агродіагностики дали змогу визначити ефективну врожайність культур на кожному полі та розробити відповідні технологічні карти. Наприклад, по кукурудзі вона становить від 5 до 7 т/га у сухому зерні. Та для того, щоб ця врожайність була прибутковою, є одна обов’язкова умова — диференційований підхід до 100% площ.

Боротьба з ущільненнями

Втім, є і проблеми, притаманні для більшості площ. З 1000 га AgriLab Farming на понад 700 га ґрунт ущільнений, на 600 га із них настільки, що пенетрометр пробивається вглиб із силою від 3000 кПа: для кореневої системи кукурудзи чи соняшнику це «бетон». Як і для вологи. Ґрунти земельного банку господарства й так не дуже добре її втримують, а на полях із цупкими ділянками вона майже не потрапляє в нижні горизонти. Природа ущільнень переважно техногенна, викликана багаторічним обробітком на одну й ту саму глибину.

Ущільнення — вагомий критичний фактор, без усунення якого про належну ефективність інших заходів не може бути й мови. Тут вирішують цю проблему безвідвальним обробітком нижче ущільнених горизонтів на глибину 35 см.

У пошуках оптимального обробітку

Втім, це не означає, що глибоке розпушування ґрунту є найкращим агротехнічним заходом для цих полів, адже, ясна річ, є низка інших критеріїв, зокрема накопичення вологи. На 30% площ, де немає проблем із ущільненням ґрунту, AgriLab Farming практикує 7 способів обробітку: strip-till (з осіннім нарізанням смуг), strip-till (з весняним нарізанням смуг), глибокий безвідвальний обробіток (осінній), оранка (весняна), глибоке дискування (весняне), а також прямий посів без обробітку.

Ефект від кожного з них було продемонстровано на типовому полі AgriLab Farming, що стоїть на дерново-підзолистих ґрунтах легкого механічного складу. Воно поділене на декілька частин, кожна з яких готувалась за одним із вищезгаданих способів обробітку (з повторністю). Після того одна сівалка посіяла там кукурудзу. Під час заходу агрономи AgriLab Farming на цих ділянках розкопали ґрунт на 1,5 м вглиб і промили коріння кукурудзи.

«Ми почали прослідковувати динаміку запасів продуктивної вологи з пізньої осені з тим, аби зрозуміти максимальний обсяг вологи, що можуть накопичити ці ґрунти в метровому шарі — це близько 140-150 мм», — розповідає агроном господарства Каріна Кулик. 

Від початку весняної посівної до 12 липня на дослідне поле AgriLab Farming випало 160 мм опадів. Згідно з результатами дослідів, за вологонакопиченням найкраще себе показали: strip-till (з весняним нарізанням смуг): 144 мм — в метровому шарі в переддень посіву та ділянка без обробітку — 134 мм. Добру динаміку вони демонстрували й у подальші звітні періоди: 5-6 справжніх листків/цвітіння/налив зерна: 71 мм/77 мм/94 мм та 67 мм/75 мм/82 мм відповідно. Найгіршим стало весняне дискування — 108 мм/42 мм/59 мм/41 мм, та осінній strip-till: через те, що на піщаних ґрунтах смуги «запливли», їх довелось поновлювати навесні, що призвело до втрати вологи — 94 мм/56 мм/43 мм/39 мм.

Удобрення для збереження вологи

На збереження вологи в ґрунті можна вплинути не тільки обробітком.

«Всі кажуть: є волога — є врожайність, немає вологи — немає врожайності. Ми знаємо, що як мінімум 40% використання цієї вологи можна управляти через систему удобрення, — наголошує керівник відділу науково-технологічного забезпечення AgriLab Володимир Махота. — Передусім варто забезпечити повну потребу в калії, яким дуже часто нехтують. Забутий елемент живлення на піщаних ґрунтах — магній. Якщо ви не вносите калій і магній на піщаних ґрунтах, то щоб отримати ці елементи, рослина качає воду, якої і так небагато. Збалансована система живлення дозволяє рослинам ефективно використовувати вологу».

Управляти рослинними рештками

Очільник ФГ «Ятрань» (Кіровоградська обл.) Григорій Войтенко в умовах посухи минулого року на основі технологічних карт фахівців AgriLab спромігся виростити кукурудзу з урожайністю 10 т/га. Такий результат став сенсацією, адже у регіоні максимум збирали 5 т/га, а то й взагалі дискували. Одним із факторів, що посприяв успіху, пан Григорій називає підхід до пожнивних решток.

«Ми знаходимось у південно-західній частині України: 200 км до Одеси — за кліматичними умовами фактично сьогодні це південь. Весь успіх нашої роботи в полі залежить від зберігання вологи. Пожнивних решток не треба боятися — треба мати обладнання, щоб з ними працювати. Їх не треба приорювати, адже вони заберуть вологу, за яку ми постійно боремось. Ви з ними подружіться: лишіть на поверхні й трошки поділіться азотом із біотою. До збирання врожаю їх уже не буде: є точка роси й нижня частина постійно розкладається», — розповідає Григорій Войтенко.

ФГ «Ятрань» на більшості площ працює за технологією strip-till. При тому на усіх площах впроваджено диференційований підхід до удобрення.

«10 т/га — ми вийшли на цю врожайність за 5 років, які працюємо в системі (не просто з окремими елементами) точного землеробства, — розповідає Григорій Войтенко. — Минулого року ми в основному працювали за strip-till — лишили два поля: одне під оранку, друге — глибоке розпушування. Кукурудза на strip-till забезпечила 90-124 ц/га, на чизелюванні — 47 ц/га, на оранці — 55 ц/га. 2020 року на кукурудзі ми мали рекордний вал із гектара — 90 тис. грн».

(Не)важлива кислотність

Зазвичай господарства не поспішають робити хімічну меліорацію, зокрема через те, що ця інвестиція повертається за 5-6 років. Та на полях із кислими ґрунтами, що взяті в довгострокову оренду, вона вкрай необхідна — в цьому переконаний головний агроном компанії Agro Region Юрій Лисак.

«На соняшниковому полі, 7-8 км звідси, побачив смуги — почали розбиратись, провели аналіз ґрунту. З’ясували: 2019 року ми вносили там дефекат, і розкидач був неправильно налаштований: дрібна фракція падала за розкидачем, а грубіша — по краях. Остання не так швидко вступає в реакцію, тому так і вийшло. То там, де падала дрібна фракція, соняшник стоїть на 2,5 т/га, а на «смузі» — там реально врожаю не буде. Ще одна ділянка з такими смугами від дефекату — на Житомирщині. Досліджень там не робили, бо «щирий» пісок, аж білий. Коли я обґрунтовував, потрібно там вносити дефекат чи ні, знайшов американські дані: кислотність для кукурудзи має бути від 6,3 pH, а все, що нижче, знижує врожайність. Якщо на полі 5,5 pH — це мінус 2 т/га. Максимальні затрати на внесення дефекату — $70, тонна кукурудзи за старою ціною — $140, тобто пів тонни кукурудзи — і це ви роботу зробили на 4-5 років», — розповідає Юрій Лисак.

Меліорація — у найближчих планах AgriLab Farming. За результатами аналізу ґрунтів, вона потрібна на близько 850 га. Очікується, що цей захід збільшить урожайність кукурудзи на 15% на слабокислих і на 20% — на кислих ґрунтах, у середньому 1,6 т/га в сухій вазі.

Розкислення ґрунтів є частиною заходів із підвищення родючості, в тому числі непродуктивних ділянок: пісків, на яких не завжди росте навіть бур'ян. Також плануються заходи з накопичення органічної речовини: роботи з рослинними рештками, використання покривних культур тощо.

Правильна техніка

На момент весняної кампанії в AgriLab Farming не було власної техніки: лише на початку серпня господарство взяло в лізинг телескопічний навантажувач.

«Ми хочемо спершу детально зрозуміти можливості наших полів, з’ясувати: яка технологія обробітку тут буде найбільш прибутковою, тому вирішили перші роки працювати з орендованою технікою, — пояснює Ярослав Бойко. – Машини обов’язково повинні мати налаштовані системи точного землеробства: автопілоти, відключення секцій, локально-стрічкове внесення тощо. Це стосується й орендованих. Звісно, є питання: не завжди той, хто надає тобі цю техніку, може забезпечити сервіс конкретних елементів точного землеробства. Були в нас такі моменти — вирішували».

Розв’язанню окремих проблем посприяли рішення Trimble: монітор і автопілот, а також система для контролю внесення рідких добрив Field-IQ ISOBUS.

Дієве удобрення

Існує 2 ключових принципи, за якими відбувається все удобрення в AgriLab Farming: живлення має бути внесене локально-стрічково та за картою-завданням.

«За рахунок індивідуального підходу до поля і локально-стрічкового внесення добрив ми заощадили: азоту — 20-40 кг/га в д.р., фосфору — $6-10/га, калію — $9-13, — звертає увагу Ярослав Бойко. — При традиційному способі, без локально-стрічкового та диференційованого підходу, ми тільки на добрива для кукурудзи, а це 740 га, витратили б майже $138 тис. По факту наші затрати становлять $92 тис. Тобто ми заощадили близько $46 тис., або $62/га».

Окрема тема — азотні підживлення. На кукурудзі вони робились системою Y-Drop® у прикореневу зону в нормі 25-60 кг/га в д.р. у залежності від поля. Періодично агрономи проводили моніторинг кількості азоту та запасів продуктивної вологи в ґрунті: на основі цього планувались наступні підживлення.

«Планувати норми внесення азотних добрив важливо на основі об’єктивної оцінки потенційної врожайності (на основі багаторічних даних), а також запасів вологи (на початку сезону та накопичених за осінньо-зимовий період), адже зависокі норми призведуть до зменшення активності корисної ґрунтової мікробіоти. Також разом із азотними добривами варто вносити інгібітор нітрифікації, що сповільнює перехід амонію в нітрат. Результати дослідів свідчать, що в такому випадку втрати газоподібних форм азоту внаслідок діяльності мікроорганізмів у сухому ґрунті зменшуються вдвічі», — наголошує співзасновник компанії Binfield Олексій Грабовський.

«В усіх випадках ми намагались локалізувати добрива максимально близько до періоду споживання рослини, — зазначає Володимир Махота. — Азот обов’язково потрібно ділити: чим частіше поділите, тим більший ефект від нього на піщаних ґрунтах отримаєте. Коли ви маєте загальну потребу в азоті й не розумієте, чи буде волога до викидання волоті або до 8-го листка — вносьте мінімальну частину: достатню, щоб рослина добре почувалася до появи вологи».

Раціональний висів

На цьому етапі, передусім, постало питання генетичних властивостей гібридів, адже далеко не кожен може забезпечити 5-7 т/га в умовах пісків.

«Ми закинули всім, хто виробляє насіння, технічне завдання: ґрунти, динаміка опадів, очікувана врожайність, ціновий діапазон… Нам не потрібно 12-14 т/га тут отримувати: наша врожайність — від 5 до 7 т/га, але мета — на цих 5-7 т/га заробити так, як заробляють на гарних чорноземах із опадами. Досягнути цього можна через управління собівартістю», — розповідає Ярослав Бойко.

Насіння висівалось зі змінними нормами: від 50 до 74 тис. шт./га та з одночасним внесенням двох типів добрив: у рядок та міжряддя. В залежності від поля висів зі змінними нормами заощадив від $7 до $12/га, а відключення секцій додатково зберегло від $2 до $6/га.

Нюанси захисту

Системи захисту кукурудзи складались із однокомпонентних препаратів DEFENDA™, які підбирались відповідно до різних технологій вирощування та ймовірного спектру бур'янів. Так, зокрема, на полях без обробітку та зі strip-till застосували схему: гліфосат + страховий гербіцид, а на решті площ випробували два підходи: робота ґрунтовим і післясходовим, а також виключно страховими продуктами. Таким чином вартість системи захисту коливалась від 21 до 26 $/га.  
«Головну задачу по системі захисту кукурудзи потрібно ставити саме перед ґрунтовим гербіцидом, — зазначає менеджер із розвитку агротехнологій Північно-Східного регіону LNZ Group Віталій Брашован. — Кукурудза — злакова культура, тому впоратись зі злаковими бур'янами по вегетації буває складно. Навіть на площах зі strip-till бажано додати до гліфосату ще ґрунтовий гербіцид, той самий пропізохлор: це дасть можливість якісно проконтролювати злакові бур'яни».  
Системи захисту реалізовувала виключно інтелектуальна техніка. На переважній більшості площ це був причіпний обприскувач від компанії Amazone — UX 6201 в найсвіжішій комплектації з системою обприскування AmaSelect, технологією активної стабілізації штанги ContourControl, а також керованою віссю AutoTrail.

А от на 82 га працював дрон-обприскувач XAG XP2020 із захватом 7 м, баком для робочого розчину об'ємом 20 л і двома акумуляторами, розрахованими на 12 хвилин роботи кожен. За час роботи одного повністю заряджається другий. Роторні розпилювачі дрона забезпечують краплю розміром 85-550 мкм. Продуктивність одного XP2020 доходить до 16 га/год.

«Дрон — це точно не альтернатива класичному обприскуванню: є нюанси у внесенні певних препаратів, що потребують великої кількості рідини, — відзначає Ярослав Бойко. — Але ця технологія має бути в господарствах від 1000 га. Дрони можуть використовуватись для внесення біологічних препаратів, окремих фунгіцидів, десикантів чи, як у нас, для точкового внесення гербіциду в умовах, коли на окремих полях з близьким заляганням ґрунтових вод звичайний обприскувач фізично не може зайти».

У квітні господарство орендувало дрон для обприскування полів із перезволоженим торфовим ґрунтом: близько залягають підземні води. Бур'яни на цих полях росли окремими групами, які в цілому займали близько 60% площі, тож дрон виконував не суцільне, а точкове обприскування.


Для довідки: AgriLab Farming — це агровиробничий бізнес компанії AgriLab, започаткований 2021 року на базі ТОВ «ЛАН-2015» (Козелецький р-н, Чернігівська обл.). В його основі — близько 1000 га: бідні легкі ґрунти з високою неоднорідністю: в межах одного поля в середньому 5 продуктивних зон. Мета AgriLab Farming — за допомогою технологій точного землеробства налагодити в цих умовах високоприбуткове сільгоспвиробництво.


Оксана Карпенчук, спеціально для AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги