Клуб агроефективності: як виростити коренеплід майбутнього

21 травня 2019, 06:58 4363

Смачний і поживний батат вже через кілька років конкуруватиме з картоплею, впевнений фермер з Ізмаїльського району Одещини Андрій Петков: «Тоді цей солодкий коренеплід стане масовим в Україні й уже не буде таким цікавим для бізнесу, як зараз. А я люблю рідкісні, нішеві культури, люблю бути серед першопрохідців, бо це цікаво».
Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова
Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова

Андрій якраз формує власне фермерське господарство, орендуючи 6 га землі.

Батат експериментував на кількох сотках і отримав з невеликої ділянки 350 кг плодів. Везти до Одеси ще не вистачило обсягів, тому продавав на місцевому ринку по 35-45 грн/кг. Тепер збільшить посадки до 80 соток.

Каже, надихнувся досвідом сусіда-фермера, котрий минулого року продав 5 тонн коренеплодів з 50 соток у місцеві мережі супермаркетів. Тепер планує засадити вже 20 га і відправляти батат у Європу, де цей продукт дуже люблять і купують по 3-4 $/кг.

«Я впевнений, що батат — це перспективний продукт найближчих років для України, — говорить Андрій Петков. — Уперше спробував його в Америці. Працював на Алясці на переробці риби. Там в меню мене й подивував коренеплід: їси ніби картоплю, а всередині, здається, відчуваєш банан — смакота неймовірна!»

Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова
Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова

Батат використовується у дитячому харчуванні. Він надзвичайно корисний, легко засвоюється. То чому ж ми усі його не вживаємо?! — дивується Андрій. Загалом вважає основною проблемою батату те, що про нього просто мало хто знає. Тому, наприклад, спеціально приїздив виступити перед учасниками виставки фермерських технологій, яка нещодавно відбувалася у столиці. Багатьох зацікавив: розпитували, як конкретно висаджувати, доглядати, зберігати новий коренеплід.

Він схожий на картоплю. Тільки плоди виростають подовгуваті й, за сприятливих умов, набагато більші — до 1,5-2 кг.

Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова
Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова

Сортів у культури безліч, в тому числі й вітчизняний — Вінницький рожевий. Андрій вирощує чотири: свій улюблений фіолетовий, а ще білий, рожевий, помаранчевий, схожий на моркву.

Радить спробувати кожному городнику. Батат слід зберігати взимку при температурі не нижче 10°С, а для отримання розсади — при температурі не нижче 17°С. Середньостатистичні втрати за зиму — до 2%.

З лютого бульби закладають на пророщування при 22-27°С. З вічок проростають стебла, які ділять на частини по 3-4 бруньки і висаджують на початку літа, коли ґрунт добре прогріється. Рослина розмножується вегетативно дуже добре.

Культура любить суглинки, чорноземи, вдячно відгукується на азотно-фосфорні добрива. Але експериментатор Андрій Петков переконався, що і без добрив батат теж дає непогані результати. Досягнення Андрія: в середньому 1,2-1,5 кг бульб з куща. На гектар можна висадити до 75 тис. кущів.

Вирішальне для батату — волога. За сезон кущ споживає до 200 л води. Чим більше води — тим більше бульби. Дефіцит води значно зменшує продуктивність.

Андрій підтверджує: ключові витрати на вирощування батату значно нижчі можливого прибутку. Є сенс займатися і розповсюджувати. Каже, це справа саме для невеликих фермерів. Мовляв, агрохолдинги такого не потягнуть, оскільки батат вимагає багато ручної праці.

Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова
Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова

Андрій Петков вирощує смачний і перспективний батат, щоби мати заробіток для інших своїх проектів. Фермер також всерйоз захопився фісташками. Перша плантація цих екзотичних дерев добре прижилася і почала рости. Через 6-7 років господар розраховує отримати перший врожай. Терміни його не лякають. Все прораховує, робить за чіткими планами і на перспективу. Допомагає і підтримує любляча дружина-економіст.

Свого часу почав із лохини, для якої довелося спеціально завозити торф, аби підкислити лужні ґрунти. Вирощує ягоду на 90 сотках.

Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова
Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова

Називає своє місто Ізмаїл дуже цікавим: «Місцевий ринок вдячно сприймає і споживає нові смачні продукти».

Цього року з родиною також висадять саджанці рідкісних дерев — секвої, крупно- і дрібноплідного солодкого їстівного каштану.

Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова
Джерело фото: із особистого архіву Андрія Петкова

Поки що Петков продовжує працювати за основною спеціальністю — конструктором на підприємстві. Але фермерством захоплений не на жарт. Має серйозні амбіції: «З лохиною йду крок в крок із загальноукраїнським ринком. Так само і з бататом, не відстаю. Із фісташками, впевнений, випереджаю загальний процес десь кроки на два».

Переконаний: готує перспективу для себе і своєї родини років на 8-10 вперед.


Ірина Садова, AgroPortal.ua