Клуб агроефективності: як створити ідеальне стадо

09 квітня 2019, 06:49 3299

Що спільного у плодової мушки дрозофіли і методу, який використовується у тваринництві для досягнення найкращих показників і ефективності, — вибракування? Все просто: експерименти над плодовою мушкою доводять, що виживають не найсильніші, а найпристосованіші. І якщо людина захоче створити стійку до хвороб, з високою продуктивністю тварину, вона зробить це.

Про те, наскільки важливе у формуванні стада вибракування, як воно впливає на продуктивність, наскільки молочне скотарство України відмінне від норвезького, про досягнення та успіхи тваринництва в Норвегії розповідає ветеринарний лікар норвезької молочної ферми Максим Соболевський.

Потрібну поведінку і якості можна сформувати штучно

У 1922 році німецький вчений Г. Меллер презентував науковому світу комаху, можливості якої в питаннях генетики і еволюції важко переоцінити. Дрозофіли, або плодові мушки є настільки ідеальним об’єктом генетичних досліджень, що зараз їх почали продавати по 35 євро за декілька штук у пробірці. Ці комашки, маючи 8 хромосом, дозволяють робити швидкі й точні дослідження. Експерименти дозволяють виключати певних особин і формувати стійке до навколишнього середовища потомство. Зміна кольору, тривалість життя, форма крила — все це можна сформувати штучно.

В Норвегії хворих на мастит корів менше ніж 1%

Звернемо увагу на найболючіше питання в молочному скотарстві — мастити та соматичні клітини. В Україні, якщо у корови виникло запалення вимені, зазвичай тварину лікують, як і норвезькі фермери. Але якщо тварина перехворіла більше двох разів за рік на клінічний мастит, її просто вибраковують без жодних вагань і зволікань. Неважливо, скільки вона дає молока. Вона вже сприйнятлива до маститу зараз і в майбутньому, крім того, нащадки з великою вірогідністю отримають цю ваду від матері.

Як щодо субклінічних маститів? Підхід такий самий. Раз в два місяці в Норвегії по законодавству фермер зобов’язаний проводити лабораторні дослідження кожної корови на вміст соматичних клітин та інші показники. Корови, які показали занадто високу соматику, вибувають зі стада. Оскільки соматичні клітини є показником не тільки поганого здоров’я вимені, а й тіла взагалі, то лікувати, проводити антибіотикотерапію немає сенсу. Максимум, що зробить норвезький фермер, це почекає до наступного аналізу, і якщо показник соматичних клітин не зміниться, то корова піде на вибракування. Або молоко від таких корів може використовуватись для телят, і зрештою тварина все одно вийде зі стада.

На українських фермах тварину з високою соматикою після лабдосліджень проліковують, потім ще раз і ще раз, несучи збитки. Здавати шкода, тож продовжують доїти від неї 25 літрів, і таким чином такі тварини перебиваються з року в рік, даючи таке саме потомство і змушуючи виробників продовжувати нести збитки.

Відсоток клінічно хворих на мастит корів на норвезьких фермах за десятиліття знизився до менше ніж 1%. А показник соматичних клітин, якщо сягає 300 тисяч, є серйозним сигналом фермеру прийняти міри щодо вибракування тварин.

Вибракування 15% поголів’я

В січні 2019 року до фермера, де я працював, приєднався невеликий фермер, який передав 12 дійних корів до нього на ферму. Загальна кількість — 65 голів дійного стада. Але почалися проблеми з соматикою, яка проявилася у вигляді цифри 300 тис. соматичних клітин в 1 мл молока.

Абсолютно без вагань за місяць фермер скоротив своє дійне стадо до 55 голів, тобто 15% пішло на брак.

Щоб здавати молоко екстракласу в Норвегії, потрібно мати показник соматичних клітин не більше 220 тисяч. Молоковоз забирає молоко раз в три дні, і фермер почав зазнавати збитків. Тому рішення про вибракування прийнялось абсолютно без вагань. Ніхто навіть не подумав відділити цих корів, провести дослідження і потім лікування, потім знову дослідження… Адже далі будуть додаватися нові тварини, і цей зашморг затягнеться на прибутку ферми на роки. Крім того, хочу нагадати, що жодного випадку клінічного маститу не було, тільки субклініка. 

Як ремонтувати стадо, де брати нових тварин?

З ремонтом стада у норвезьких фермерів немає проблем. Рахуємо: продуктивне життя корови — в середньому три лактації, за яке вона дасть нам троє телят. В загальній тенденції народжуються 50% бичків та 50% теличок. Додамо максимально допустимий рівень вибракування телят та нетелів 5%. Ми отримаємо результат, при якому корова 100% дає собі заміну. А якщо ще час від часу осіменяти сексованою спермою, взагалі проблем з ремонтом чи ростом стада не буде. Це, звичайно, приблизні розрахунки, але вони абсолютно відповідають реальності конкретної ферми.

На українських фермах замість того щоб проводити активне вибракування і оздоровлення стада, дуже часто намагаються зберегти абсолютно всіх тварин і лікують до останнього. Навіть якщо приміщення вже не дозволяє тримати більше тварин, все одно продовжують слідувати не якості, а кількості.

Розумне активне вибракування корів є однією з основ ведення успішного молочного скотарства. І закладає непорушний фундамент в генетиці та селекції.

Наприклад: неписане правило серед норвезьких фермерів — якщо після третього штучного осіменіння тварина не запліднилася, фермер скоріше за все її вилучить зі стада. Гормональні стимуляції в цій країні не прийняті, хоча дозволені.

Хочеш боротися з комарами висуши болото

Одного разу до мого фермера завітав його друг із сусіднього господарства і розповів таку річ: вибракування на його фермі є настільки жорстким, що всіх корів при першому отеленні він відправляє на м’ясо, якщо вони дають менше 25 літрів молока за добу.

Генетична компанія GENO з виробництва і продажу спермопродукції у співвідношенні зі 100 тисяч дослідних биків до класу Еліт допускає всього 50-60. Більша частина бракується ще в віці теляти.

Згадуємо ситуацію в Україні на прикладі протимаститних заходів. В цьому випадку використовується цілий список заходів і витрачаються колосальні кошти, пре- і постдіпінги, одноразові серветки для вимені, постійна заміна доїльної резини, додаткова підстилка, регулярні лабораторні дослідження, безкінечні схеми лікування і різні препарати, протимаститні вакцини, зміна менеджменту та годівлі, й це неповний список. Це не є неправильним, а в деяких випадках є необхідним. Але згадаємо коротке і давнє прислів’я: «Хочеш боротися з комарами — висуши болото».

За чашкою кави з моїм фермером і розмовою про вибракування я сказав, що в Україні на такий підхід до вибракування мало хто піде, адже доведеться вибракувати до 50% стада. На що він спокійно відповів: «Ну то й що, природа не знає іншого шляху боротьби з хворобами, окрім як залишити найсильніших. Навіть антибіотики, які придумали люди, вже показують свою недієздатність. Якщо ні, тоді ваші проблеми залишаться».