Тетяно Іванівно, як ви охарактеризуєте кліматичні зміни в Україні за останні роки?
Тетяна Адаменко: Оцінювати зміни клімату можна лише за тривалі періоди, мінімальним з яких є проміжок у 30 років. Це було визначено ВМО (Всесвітня метрологічна організація) для всіх країн, для того щоб уніфікувати дані. А так як більшість країн розпочали свої регулярні метрологічні спостереження з 60-х рр., то було прийнято за стандарт період із 1961 по 1990 рік. Наступним рубежем буде 2020 рік, тоді перерахують усі норми і ми вже будемо користуватися періодом 1991-2020 рр. Тобто клімат — це 30 років, а все, що відбувається сьогодні чи спостерігатиметься завтра, — погода.
Головною характеристикою зміни клімату є середньорічна температура повітря, яка в Україні в період 1961-1990 рр. складала +7,8°С. Підвищення температури стало надзвичайно інтенсивним за останні роки — сьогодні цей показник вже сягнув +9,4°С.
Як ці зміни вплинули на ведення сільського господарства?
Тетяна Адаменко: Підвищення температури повітря в літній період — це дійсно велика загроза для сільського господарства, чого не можна сказати про зиму. Наприклад, у зв’язку із потеплінням умови перезимівлі для озимих покращилися — зменшилися площі вимерзання та скоротився період зимівлі. Для ярих це скорочення вегетаційного періоду, тобто ранні культури дозрівають швидше, ніж це було раніше. Якщо ярий ячмінь має вегетувати 80-90 днів, то за рахунок підвищення температури цей період зменшується до 60-70 днів, а як відомо, що коротший термін життя рослин, то гірший вони дають урожай.
Які регіони зазнали найбільших змін?
Тетяна Адаменко: Кліматичних змін зазнала практично вся територія України. Найбільші зміни відбулися в північних областях, а саме — в Київській, Сумській, Чернігівській, Житомирській тощо.
Якщо 20-30 років тому кукурудза визрівала не у всіх регіонах, то останніми роками вона дозріває скрізь, навіть в Івано-Франківській області, де раніше накопичувалося найменше тепла і можна було вирощувати лише ранні гібриди.
Для соняшнику «рідними» були південні та південно-східні регіони, а зараз він гарно визріває скрізь. Цікаво, що соняшник як посухостійка культура почав давати вищі урожаї в тих областях, де відзначається більша зволоженість.
Як фермерам адаптуватися до таких змін?
Тетяна Адаменко: Фермери мають бути обізнаними щодо ситуації, особливо в періоди, коли все дуже швидко змінюється: звертатися до підрозділів гідрометеорологічної служби та найближчих метеостанцій, цікавитися тенденціями.
Зрозуміло, що прогноз погоди — це тимчасове явище, він є надійним на період 5 днів, адже «кухнею» погоди є світовий океан, який, на жаль, дуже мало досліджений.
За моїми спостереженнями, щороку відбувається своєрідне зміщення календарного циклу: літня погода у вересні, а зима розпочинається лише із січня. Чим це спричинено?
Тетяна Адаменко: Така весна, як цього року, — це нормальне явище, просто ми вже звикли до того, що останніми роками кожна пора розпочиналася раніше. Нинішня погода відповідає клімату, який був 30 років тому.
Як змінилася кількість опадів за рік в Україні?
Тетяна Адаменко: Річна кількість опадів практично не змінилася — 500-600 мл. Якщо говорити про Херсонську, Миколаївську, Одеську, Запорізьку області, в яких за рік випадає 350-400 мл, то з підвищенням температури ефективність цих опадів зменшується — більше йде на випаровування. А взагалі це параметр, який дуже складно прогнозувати.
Чи можна зараз говорити про те, що в майбутньому аграрії зможуть збирати два урожаї на рік?
Тетяна Адаменко: До того йде. В південних областях це вже відбувається: там збирається по два урожаї картоплі. Тут знову ж таки для кожної культури є певні вимоги для отримання врожаю. Наприклад, озиму пшеницю в Київській області треба посіяти 20 вересня для того, щоб вона нормально пройшла всі етапи розвитку. Але останніми роками, якщо її сіяли 20 вересня, то до початку зими вона переростала і ставала дуже вразливою до холоду. Тому фермери починають зсувати терміни сівби: у Київській області нині нерідко сіють пшеницю в середині жовтня, що було характерно для Херсонської області, а в Херсонській чи Миколаївській області — у листопаді. Тобто фермери інтуїтивно сіють тоді, коли треба.
Кажуть, що зима не відступає і ще буде мороз. Чи це так?
Тетяна Адаменко: Очікуємо на потепління та танення снігу з 30 березня. Далі ситуація змінюватиметься кожного дня, для аграріїв ж головне, щоб нічні температури стабілізувалися і були плюсовими. Прогнозувати заморозки на початку квітня немає підстав.
Чи можуть аграрії покладатися на народні прикмети?
Тетяна Адаменко: Можливо, народні прикмети мали сенс в XIV-XV ст., коли навколишнє середовище ще не було таке забруднене, але зараз на них покладатися не можна.
Дякую за розмову.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua