Як агрохолдинги опинилися на межі банкрутства?

12 листопада 2018, 06:00 5176

Найбільші агрохолдинги Казахстану мають одну спільну річ — великі борги. Невирішення цієї проблеми може призвести до затримки технологічного прогресу сектору та нестабільності в банківській системі країни.

Даурен Ошакбаєв, аналітик та директор програми досліджень із аграрної економіки в Центрі прикладних досліджень «Талап», що в Астані, описує останні події у сільському господарстві Казахстану.

У вашій країні, як і в Україні, агрохолдинги — поширене явище. Які основні чинники розвитку агрохолдингів у Казахстані?

Даурен Ошакбаєв: Після розпаду Радянського Союзу земельні ділянки колгоспів і радгоспів розділялися серед їх працівників, які потім об'єднувалися в сільськогосподарські кооперативи. Основна ідея передачі земель працівникам полягала в справедливому розподілі та створенні приватних господарств. Проте фінансова криза наприкінці 1990-х років, а також не досить грамотне управління цими кооперативами призвели до високих боргів перед постачальниками та трейдерами. Як результат, ці фермерські господарства опинилися в руках інвесторів, які згодом створили агрохолдинги.

Іншим ключовим чинником розвитку агрохолдингів був приплив іноземного капіталу в країну, що посилив економіку на початку 2000-х років. Місцеві банки бажали співпрацювати з підприємствами, які могли дозволити собі брати великі кредити, показували хороші фінансові результати та мали заставу. Агрохолдинги задовольняли ці критерії, і тому користувалися доступом до запозиченого капіталу.

Як виглядає картина діяльності великих господарств у сучасному Казахстані?

Даурен Ошакбаєв: На жаль, точних даних немає. За оцінками експертів, найбільшими агрохолдингами Казахстану є: «Алібі» — близько 1 млн га, «Олжа» — близько 700 тис. га та «КазЕкспортАстик» — близько 600 тис. га.

Казахстанські агрохолдинги мають певні специфічні характеристики. У них немає офіційної структури холдингу. Це пов'язано з тим, що пільгове податкове законодавство для сільськогосподарських товаровиробників не застосовується до фермерських господарств, які пов'язані одне з одним через зв'язки власності (з метою запобігання шахрайству сільськогосподарських виробників при поверненні податку на додану вартість). Тому дочірні фірми агрохолдингів публічно називають «партнерами».

Більшість агрохолдингів у Казахстані спеціалізуються на виробництві зернових та комерційних культур. Деякі з них, наприклад, «Атамекен-Агро» чи «КазЕкспортАстик», спеціалізуються на виробництві олійних і зернобобових, а також продукції тваринництва.

З якими проблемами найчастіше стикаються великі господарства Казахстану?

Даурен Ошакбаєв: Основною проблемою є фінансові труднощі та банкрутство найбільших агрохолдингів внаслідок кризи. Не варто забувати й про зовнішні проблеми: заборона на експорт пшениці в 2009 році, низькі ціни на пшеницю в 2009 та 2011 роках, засухи в 2010 та 2012 роках, опади та сніг під час збирання врожаю в 2013 та 2014 роках та подвійна девальвація місцевої валюти (казахстанського теньге) у 2015 році. Агрохолдинги брали кредити і не могли погасити їх вчасно.

Ще однією великою проблемою стали крадіжки. Наприклад, 10% урожаю зерна агрохолдингу «Олжа» (колишній холдинг «Іволга») в 2017 році було вкрадено місцевим криміналітетом. Компанія понесла збитки у розмірі 45-60 млн доларів. Пограбування було добре сплановане. Мафія побудувала склади для зберігання зерна поряд із полями агрохолдингу, а потім просто зібрала урожай і перемістила його у свої склади.

Ще однією проблемою є низька прозорість агрохолдингів. У виробництві таких продуктів як яловичина та баранина з'являються нові великі гравці, але ми практично нічого не знаємо про них, адже вони неохоче діляться інформацією.

Наскільки великою є фінансова проблема казахстанських агрохолдингів?

Даурен Ошакбаєв: Це серйозна проблема. Такі агрохолдинги як «Іволга», «Богві», «Агроцентр Астана», «Настюша», «Трасавто» оголосили про дефолт. Ситуація навколо найбільшого агрохолдингу «Алібі» — невідома. Агрохолдинг «КазЕкспортАстик» реструктурує борг за допомогою нового стратегічного партнера ТОВ «Сбербанк Інвестментс». Державний агрохолдинг «КазАгро» отримав підтримку від уряду в 2014-2015 роках у вигляді 2 млрд доларів для погашення боргу.

Чому уряд бере участь у «рятуванні» деяких агрохолдингів?

Даурен Ошакбаєв: Уряд відчуває відповідальність за великі господарства, адже вони експлуатують великі площі сільгоспугідь, працевлаштовують велику кількість людей та управляють великими обсягами фінансових ресурсів. Тому невирішення їх проблем призведе до інших, нових викликів.


AgroPortal.ua за матеріалами Largescaleagriculture.com