logo

Інтерв'ю

Бель Шостка: європейська якість для українського споживача Джерело фото: Весела корівка // // Facebook.com

Бель Шостка: європейська якість для українського споживача

Інтерв'ю 26 червня 2019. 07:00 1741

Глобальні тренди і місцева сировина. Як змінити шлях свого розвитку, запровадити європейське виробництво — відкриває секрет «Бель Шостка Україна».

Останніми роками продукція ПАТ «Бель Шостка Україна» займає гідне місце серед продукції інших виробників, дарма що це колишній типовий молокопереробний завод у глибинці, з якої до найближчого обласного центру 200 км.

З 2007 року підприємство стало частиною Групи Bel, французької сімейної компанії зі 150-річною історією, якою керують і підтримують головні цінності члени родини Bel.

AgroPortal.ua завітав на Сумщину, щоб побувати на оновленому підприємстві і розпитати директора з виробництва ПАТ «Бель Шостка Україна» Тараса Ярового: яким чином у невеличкому містечку твориться європейська якість, виробляються корисні плавлені та тверді сири, котрі не перестають вражати своїх споживачів.

Завжди готові поділитися досвідом

На оптимістичний лад від самого початку налаштовують симпатичні логотипи на потужностях заводу: відома споживачу «Весела Корівка» — бренд, який вже близько 10 років присутній на ринку України.

Звісно, ми також спокусилися сфотографуватися перед стелою біля входу на підприємство: «I love Bel Ukraine».

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Директор з виробництва Тарас Яровий вочевидь почувається впевненим екскурсоводом.

Чи часто вам доводиться водити гостей підприємством?

Тарас Яровий: Так, особливо цього року. Все більше українських компаній обирають європейський напрямок розвитку і потребують вивчення досвіду підприємств європейського зразка. Одним із таких підприємств є наша компанія, яка пройшла шлях від старого молокозаводу радянського зразка до сучасного європейського підприємства. Така трансформація викликає неабияке зацікавлення серед інших компаній — тож з початку 2019 року надходять запити на відвідування ПАТ «Бель Шостка Україна» для обміну досвідом.

І отак легко відкриваєтесь перед іншими підприємствами?

Тарас Яровий: Звичайно, адже таке прагнення до європейського напрямку можна тільки вітати. Всі ми зацікавлені в покращенні стану українських підприємств і широкому впровадженні базових цінностей європейських виробників — якості продукції, екологічності виробництва, відповідального ставлення до персоналу тощо.

Чим цікавляться найперше?

Тарас Яровий: Представникам компаній цікаво все, а в першу чергу — організація підходу «Бель Шостка Україна» до впровадження системи якості, охорони праці та системи ощадливого виробництва, яка у нас діє вже упродовж 6 років. Ставлять запитання щодо експорту. Минулого року ми отримали підтвердження на експорт нашої продукції до країн ЄС. Це відкриває додаткові можливості для розвитку компанії. Головне — дозволяє вибудовувати стратегію без переживань, наприклад, через коливання курсу. Передбачуваність дуже важлива для нас. Ми ретельно плануємо собівартість.

Пріоритети: якість понад усе

Відколи ви почуваєтесь стабільно?

Тарас Яровий: Десь із середини 2017 року, коли припинилися різкі коливання з ціною масла на ринку Європи. Коли ціна зависока, багато виробників починають стрімко експортувати свій продукт. Тоді вони готові купувати молоко за будь-яку ціну, відповідно ціна на нього росте порівняно з тим, що планувалося на ринку. Якщо у таких умовах виробляєш продукт для місцевого ринку (як це робимо ми), перестаєш потрапляти у заплановану собівартість.

 Джерело фото: AgroPortal.ua

У такому випадку починається економія, компроміси…

Тарас Яровий: Ми постійно працюємо над збільшенням ефективності виробництва та зменшенням витрат. Для цього у нас запроваджена програма ощадливого виробництва, вона дозволяє зменшувати витрати, бути більш конкурентоспроможними та доступними для нашого споживача. Це ні в якому разі не впливає на якість виробленої продукції. Для нас це категорично, тут не може бути компромісів. Наші продукти націлені на якість, а отже і на високоякісну сировину.

Тоді треба підвищувати ціну?

Тарас Яровий: Справді, наші продукти не найдешевші. Лінійка плавлених сирів ТМ «Весела Корівка» на відповідних полицях — найдорожчий бренд.

І це вас не лякає?

Тарас Яровий: У нас є свій споживач, готовий купувати нашу продукцію. Він чітко усвідомлює важливість споживання якісної та безпечної продукції, уважно вивчає склад продукту та знає про його властивості. До того ж має смакові вподобання, якими не готовий поступатися.

Але 4-5 років тому купівельна спроможність почала стрімко падати. І відколи кілограм м’яса став коштувати менше за кілограм сиру, люди часто вимушені робити вибір не на користь сиру як продукту.

Сири переходять у продукт спонтанного споживання. Це нас і турбує.

Рятуватися в інших сегментах не пробували?

Тарас Яровий: Ні, відколи з 2007 року почалися зміни, налагоджування виробничого процесу з випуску продукції на основі якісної сировини без замінників та рослинних жирів.

 Джерело фото: Бель Шостка Україна

А вибір був?

Тарас Яровий: Звісно. Можна було залишитися у звичній категорії дешевого пострадянського сирка «Дружба». Або ж перейти до високоякісного виробництва продукції без замінників і рослинних жирів. Було обрано другий напрямок — робити так, як у Європі.

Ризик був, але він себе виправдав, наші споживачі залишаються з нами. Зараз на українському ринку наша продукція займає гідне місце серед продукції інших виробників.

Місія нашої компанії — відстоювати більш здорові та відповідальні продукти харчування для всіх. Тобто ми не обмежуємось тільки тим, що виробляємо продукцію, а ще й сприяємо розвитку тренду доступності здорового харчування.

Чи немає суперечності з українською ментальною прихильністю до традиційних твердих сирів?

Тарас Яровий: У смаків немає обмежень. Ми поступово знайомимо українського споживача із культовими брендами корисних перекусів — такими як «СирХрум», Kiri та Mini Babybel.

Що в них особливого?

Тарас Яровий: Унікальні технології. Скажімо, сирок Kiri («Корівка» французькою) — незвичайний плавлений сир, котрий виробляється на основі сиру кисломолочного та вершків. Цей сир має ніжний вершковий смак і кремову консистенцію, які так подобаються дітям.

Щодо сиру Mini Babybel — це поживний сир, який на 98% складається із молока та виготовлений без додавання консервантів, ароматизаторів та барвників. Водночас Mini Babybel є природним джерелом кальцію та чудово підходить для людей із несприйняттям лактози. Упаковка цього сиру теж унікальна, подвійна — внутрішня парафінова оболонка дозволяє зберегти свіжість і смакові якості сиру. Вона дуже зручна, адже має спеціальну петельку, потягнувши за яку, ви швидко розділите оболонку на дві половинки. Щоб легко насолоджуватися чудовим смаком сиру, не торкаючись самого продукту.

До речі, наш «СирХрум» завдяки унікальному виробництву може зберігатися без холодильника при кімнатній температурі й не втрачати свої корисні властивості.

Нещодавно ми випустили на ринок цікавий новий продукт — сирні кульки. Вони виробляються на 100% з твердого сиру без термічної обробки, висушування відбувається певним чином при низькій температурі. Дуже зручно брати в дорогу.

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Що із цього різноманіття виготовляється в Україні, а що імпортується?

Тарас Яровий: Наші технології дозволяють виробляти багато позицій, але, на жаль, ринок України диктує свої умови, тому ми виробляємо продукцію, яка має попит на нашому ринку: це лінійка плавлених сирів ТМ «Весела Корівка» та тверді й плавлені сири ТМ «Шостка». Наша стратегія щодо нових продуктів — розумна зваженість.

Наш завод на Сумщині — це єдині потужності Групи Bel на території СНД. І ми належимо до зони Центральної Європи, де діють ще заводи у Словаччині, Польщі та Чехії.

Загалом Група Bel має 32 заводи у 17 країнах світу, продукція яких радує споживачів у більш ніж 130 країнах світу.

Регіональні заводи дозволяють зменшити собівартість?

Тарас Яровий: У тому числі. Крім того, є можливість адаптувати продукти до потреб країни.

Сировина — місцева, технології — європейські

Тарас Яровий: У 2012-2014 роках відбулася глобальна реконструкція комплексу, пов’язаного із виробництвом плавлених сирів, а минулого року ми закінчили модернізацію цеху твердих сирів за стандартами групи Bel і пройшли сертифікацію на дозвіл щодо експорту нашої продукції до країн ЄС.

Збут

Ви наголошували, що розташовані на периферії. Куди ж збуваєте свою продукцію?

Тарас Яровий: Коли йдеться про локальний ринок, то половина продажів іде через мережеві супермаркети. Ми присутні практично в усіх.

Серед роздрібних каналів — невеличкі магазини «біля будинку». Хоча тренд все ж на глобальність.

А хіба у Європі не навпаки: магазини біля дому стають більш затребуваними?

Тарас Яровий: Справді так. Європа вже пройшла бум гіпермаркетів і повертається назад. Людина тепер не хоче витрачати вихідний день на поїздку за продуктами. Раніше це було дуже цікаво, але для минулого покоління європейців. Нинішній вектор там інший: хочу просто купити продукти і нічого більше. Відпочинок, розваги — в іншому місці.

В Україні поки що інакше. У нас, як і раніше, росте частка супермаркетів. Може, трохи пізніше збалансується.

Частину продукції також продаємо не брендованою, як сировину для подальшої переробки. Це В2В продажі, у тому числі й на експорт. У світі ринок оптових B2B продажів сиру більш розвинений, ніж у нас.

Сировина

Ми постійно бачимо, як до воріт заводу під’їжджають молоковози, причому досить різні — і великі, і зовсім маленькі. Звідки сировина?

Тарас Яровий: У нас різні постачальники. Є ферми, які виробляють по 20-40 тонн молока в день, де поголів’я велике і молоко якісне. З такими фермами працювати зручніше — завантаження та пробіг авто більш ефективні з точки зору транспортних витрат, що позитивно впливає на собівартість. Але є поставки і по 1-2-3 тонни від хороших фермерських господарств.

Колеги з інших міжнародних компаній цілеспрямовано підтримують малих фермерів, допомагають їм покращити якість молока, зменшити собівартість його виробництва, впровадити автоматизацію, щоб мати перспективних постачальників. Це зрозуміло. Так розвивалася Європа. Але там інший уклад. Приміром, у Голландії, де є два заводи Bel, постачальниками є 4 тисячі фермерів, у кого по 20-50, максимум 150 корів. Це усталені родинні господарства, це традиція.

  Джерело фото: Бель Шостка Україна

В американському варіанті навпаки сировину дають гігантські автоматизовані ферми.

В Україні є обидва види постачальників. Хто налаштований на промислово якісне молоко, будує ферми та йде в бік укрупнення. Більші обсяги — менша собівартість.

Для вас збирають сировину в спеціальних пунктах збору молока по селах?

Тарас Яровий: Ми працюємо з молоком від населення, але не напряму, купуємо його у кооперативів, які вже організовують збір, охолодження, доставку, зрештою відповідають за якість молока.

«Бель Шостка Україна» — «біла» прозора компанія, ми не маємо справи з «сірими» готівковими схемами. Маємо успішний довгостроковий досвід співпраці з кооперативами у сусідньому Бурині, раніше — в Кролевці та Ямполі.

Чи є у кооперативів перспектива?

Тарас Яровий: Потрібні істотні зміни в санітарії, інфраструктурі, а головне — в ментальності. Ми бачимо, що завдяки урядовим програмам кооперативи отримують можливість залучити кошти на нову техніку, щоб поліпшувати якість молока. Ручне доїння точно не дозволить цього зробити.

Тим більше, коли дивишся в бік експорту. 2-й клас молока однозначно навіть не буде розглядатися. У нього немає жодної перспективи.

Щодо стандартів якості молока, ми користуємось державними стандартами. Але деякі наші корпоративні вимоги трохи суворіші. Наші партнери це знають.

Молоко пастеризуємо двічі: під час приймання і безпосередньо перед виробництвом. Тоді твердий сир буде результатом роботи саме корисної культивованої мікрофлори, яку ми вносимо із закваскою, а не диких культур.

  Джерело фото: Бель Шостка Україна

Чи маєте власний автопарк?

Тарас Яровий: У нас був гараж з декількома десятками молоковозів. Але порахувавши витрати, прийняли рішення перейти на послуги стороннього перевізника. Так якісніше і більш економічно. Це інший бізнес. Кожен повинен займатися своєю справою: ми виготовляємо якісні сири, а транспортні компанії ефективно транспортують молоко.

Невелика частина молока довозиться самими фермерами. Це ті маленькі молоковози, які ви бачили.

Переробників має стати більше

Сумська область посідає високе місце в рейтингу агроефективності. А чому не найвище, адже потенціал має? Як гадаєте?

Тарас Яровий: Можу оцінити ситуацію на молочному ринку. Минулого року в області було вироблено близько 410 тис. тонн молока, а на переробні підприємства надійшла лише половина — 224 тис. тонн.

Статистика не пояснює достеменно, куди іде решта сировини — на власні потреби, стихійні ринки або переробляється в сусідніх областях. Думаю, якби на Сумщині було більше переробних підприємств, тоді б місцеві сировина та кадри використовувались більш ефективно, не кажучи про логістику. Тоді й індекс використання ресурсів регіону піднявся би.

N.B.! #Індекс АПК. Сумська область

Кадри

Щодо кадрів будете нарікати, як більшість виробничників?

Тарас Яровий: У «Бель Шостка Україна» загалом працює близько 300 співробітників — це у київському представництві та на виробництві у Шостці.

Кадрова проблема тільки зараз починає до нас підбиратися. Досі ротація була невеликою. Успішно працювали професіонали з колишнього молокозаводу. Достатньо було додаткового навчання.

Але вже є перші сигнали: висококваліфіковані фахівці починають дивитися у бік столиці чи Європи.

Постійно приймаємо кілька чоловік на практику з аграрних, технологічних вишів. Тут вже залежить від того, як людина бачить своє майбутнє. У нас є перспектива — офіційна зарплата, соцпакет, кар’єра у європейській компанії. Спеціалісти, менеджмент навчаються новим технологіям, є можливість їздити і отримувати досвід заводів Bel в різних куточках світу.

  Джерело фото: AgroPortal.ua

Приміром, в минулому році одна з наших співробітниць продовжила свою кар’єру на іншому заводі Bel у Європі.

Це природний процес. Для нас головне — щоби людям, які працюють у нас, було справді цікаво.

Молочний запах дитинства

Разом із Тарасом Яровим проходимо обов’язковий ритуал перевдягання в санітарний та захисний одяг перед екскурсією безпосередньо на виробництво.

Тут стоїть солодко-затишний молочний запах дитинства.

«У нас, як на фермі, цілодобове виробництво, — уточнює директор. — Корови дояться, молоко теж мусить перероблятися. Без вихідних і свят».

Проходимо всіма ділянками виробництва — від приймання до пакування.

Добовий обсяг виробництва на «Бель Шостка Україна» — 15 тонн твердого сиру.

Дозрівають сири більше місяця. Тобто гроші тривало «заморожуються». Треба вміти вправно організувати бізнес-процеси.

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Заходимо в одну з камер. Тут зріє до 120 тонн сиру на десятки мільйонів гривень. І таких камер — декілька. Вражає.

Директор тішить контрастами: можна роздивитися суперсучасну автоматику у новітній лабораторії, яка працює за стандартами ЄС. А можна глянути на колишні ванни для засолення сиру, які поки що залишаються як музейний експонат в пам’ять про минулі часи.


Ірина Садова, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги