logo

Інтерв'ю

Андре Піллінг: Торгівля та інвестиції потребують безпечного середовища

Андре Піллінг: Торгівля та інвестиції потребують безпечного середовища

Інтерв'ю 07 жовтня 2020. 06:43 2306

2020 рік став переломним для ділового середовища у всьому світі. Співпраця з міжнародними партнерами, торгівля сільгосппродукцією, пошук нових ринків збуту досить ускладнився на фоні розповсюдження коронавірусної інфекції.

AgroPortal.ua поцікавився у керівника проєкту «Агроторгівля України» Андре Піллінга, як вдається у теперішніх умовах підтримувати відносини з одним із найперспективніших торгових партнерів України в агросфері — Німеччиною. Про перспективи та потенціал подальшої співпраці, і звісно — перешкоди, що виникають на цьому шляху.

Проєкт «Агроторгівля України» працює в Україні вже три з половиною роки та має на меті сприяти українсько-німецькому економічному співробітництву. Поділіться Вашими головними досягненнями за останні три роки.

Андре Піллінг: «Агроторгівля України» — один із чотирьох активних в Україні проєктів програми Двосторонньої співпраці Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини (BMEL).

З 2016 р. ми взяли на себе роль посередника для підтримки та покращення німецько-української агропродовольчої торгівлі. У першій проектній фазі (2016-2018 р.р.) ми працювали в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (DCFTA). Нам вдалося долучитися до процесу нарощування потенціалу в колишньому Міністерстві аграрної політики та продовольства, створити Центр підтримки експорту — Export Helpdesk. Також ми відвідали 20 областей та зустрітися з понад 3 500 менеджерами-представниками аграрного бізнесу в рамках участі у 80 профільних заходах, та організувати 21 тренінг для українських експортерів сільськогосподарської продукції.

Ба більше, ми опублікували 3 Довідники для виробників та експортерів, супроводжували українських експортерів на найважливіші виставки у Західній Європі (Biofach, SIAL, Anuga), а також провели 6 Німецько-українських форум харчових продуктів у Німеччині та Україні та продуктивні B2B-зустрічі в рамках цього заходу.

Зараз, починаючи з 2019-го, ми більше зосереджуємось на розбудові інституційного потенціалу підтримки експорту та надаємо поради щодо торговельної політики, пов’язаної із сільським господарством, Міністерству економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства та всім зацікавленим сторонам.

Що саме вдалося зробити в рамках підтримки експорту? Поділіться успішними кейсами.

Андре Піллінг: Аргументи та висновки підготовленого нашим проектом Аналізу та моделювання ПДВ у сільському господарстві були використані під час нещодавніх дебатів (жовтень — листопад 2019 р.) щодо питання зниження ставки ПДВ на експортні операції.

Саме цей аналіз використали при розгляді питання відшкодування ПДВ на експорт олійних культур. Рішення про повернення якого, до речі, було прийнято Верховною Радою у січні 2020-го в рамках правок до закону. Вони набрали чинності 22 травня.

Задля розбудови інституційного потенціалу підтримки аграрного експорту відбувся ознайомчий тур до Берліна для зустрічі з державними та недержавними організаціями в Німеччині, які активно працюють у цій сфері. У грудні 2019 р. відбулася низка зустрічей з представниками Федерального міністерстві продовольства та сільського господарства (BMEL), Федерального об'єднання німецької харчової промисловості  (BVE), Східного комітету німецької економіки, Союзу експортерів молочної продукції, Федерального відомства з питань продовольства і сільського господарства (BLE) та Німецької експортної асоціації експорту хaрчових продуктів та продукції сільського господарства  (GEFA). Усі учасники туру були дуже задоволені його ефективністю та інформативністю.

Цього року ми доопрацьовали та розповсюдили Посібник з аналізу впливу тарифних квот і вхідної ціни. Проводимо подальший аналіз конкурентоспроможності вибраних ланцюжків доданої вартості та аналіз інфраструктури якості. Триває підготовка до ознайомчого онлайн-туру до Ірландії.

Розкажіть про співпрацю України та Німеччини. В яких нішах німці найчастіше прагнуть працювати з українськими аграріями?

Андре Піллінг: За результатами 2019 р. Німеччина імпортувала з України більше сільськогосподарської та харчової продукції (крім с/г техніки), ніж експортувала туди. Загальна сума імпорту української сільськогосподарської та харчової продукції склала 929 млн євро. Це відповідає збільшенню імпорту на 29,3% порівняно з попереднім роком.

Для порівняння, німецький експорт сільськогосподарської та харчової продукції в Україну склав 346 млн евро, показавши приріст на 7,8% порівняно з попереднім роком.

У 2019 році 38,7% імпорту Німеччини з України становили саме сільськогосподарські та харчові продукти. З іншого боку, на частку аналогічних товарів у німецькому експорті в Україну довелося лише 8,5%. Німеччина імпортувала з України кукурудзу, м’ясо птиці, мед та заготовки з фруктів. Найбільшу частку імпортованої продукції з Німеччини склали какао-продукти, м’ясо-ковбасні вироби та насіння сільськогосподарської продукції.

Перелік потенційних сфер співпраці настільки ж різноманітний, як і сам німецький сільськогосподарський бізнес. Звичайно, Україна завжди є привабливим ринком для німецьких агротехнологій та продуктів харчування. Останні, як і раніше, мають великий потенціал для отримання частки на українському ринку роздрібної торгівлі, оскільки ми помічаємо дедалі більший попит на продукти з надписом «виготовлено в Німеччині». З іншого боку, Україна демонструє зростаючий потенціал у постачанні овочів, фруктів та ягід.

Оскільки ми спостерігаємо зростання обсягів споживання органічних продуктів та зважаючи на стратегію «від лану до столу» Європейського Союзу, Україна, перебуваючи в безпосередній близькості від ЄС, становить інтерес для європейської торгівлі. Особливо — в контексті сталого постачання. Німецькі партнери розуміють, що вони повинні мати Україну на увазі для подальшого розвитку та відкриття нових можливостей постачання агропродукції.

Чим для українського бізнесу приваблива/вигідна співпраця з Німеччиною. Назвіть найвагоміші переваги.

Андре Піллінг: Українські партнери (компанії, політичні установи, асоціації, пов’язані з торгівлею продуктами харчування) можуть отримати вигоду з досвіду Німеччини та Європи у розвитку високоякісних та конкурентоспроможних ланцюгів поставок.

Не забуваємо, що фактично ВВП (на душу населення) в Україні становить близько $3800 на рік. Порівнюючи це з Польщею ($17 300 на рік) та Німеччиною ($46 600 на рік), ми розуміємо, що сільське господарство України могло б також збільшити економічний розвиток. Для цього ми маємо створити більше доданої вартості.

Німеччина та ЄС мають чи не найрозвиненішу інфраструктуру з забезпечення безпеки та якості харчових продуктів у світі. Якщо українські виробники зрозуміють, як адаптуватися до цих норм та стандартів, український агросектор стане навіть більш конкурентоспроможним.

Зараз Україна гармонізує своє законодавство з ЄС у сферах торгівлі. Серед цих сфер  — конкуренція, технічні бар'єри, санітарні та фітосанітарні норми, сприяння митному режиму та торгівлі та захист прав інтелектуальної власності.

У розбудові потенціалу Україну підтримують відразу 4 німецькі проекти: Німецько-український агрополітичний діалог, Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України , Німецько-українська співпраця в галузі органічного виробництва та Агроторгівля України. Таким чином ми сприяємо розвитку контактів між представниками торгівлі обох країн та розширюємо знання німецької сторони про сучасну Україну та її можливості, готуємо українських партнерів до викликів та можливостей торгівлі з ЄС, усуваємо старі уявлення про країну та розвиваємо сільськогосподарську торгівлю для обох сторін.

Які Ви бачите перспективи подальшої співпраці — на 2-3 роки?

Андре Піллінг: 2020-й був роком, який у всьому світі мав великий вплив на економічний розвиток. Пандемію COVID-19 ніхто не міг передбачити, і звісно це спричинило нові виклики.

Значного впливу зазнали щорічні фахові заходи — виставки, торгові місії, b2b-події. Усі сфери економіки, у томи числі і харчова промисловість, отримали великі збитки. На цьому фоні ті ж роздрібні торговці нерідко досягали річних обсягів торгівлі вже у другому кварталі 2020 р., оскільки споживачі масово запасалися продуктами харчування. Так само впливу від пандемії зазнали державні бюджети.

Зараз стоїть завдання зрозуміти, як ми можемо використовувати наші інструменти та відновити обсяги торгівлі й досягнутий раніше прогрес.

Думаю, що подальша стабілізація ділового та правового середовища з німецьким досвідом в Україні буде йти разом із розвитком технічних, наприклад, цифрових рішень для сільськогосподарської торгівлі. З іншого боку, цей період кризи може стати переломним для розуміння необхідності впровадження інвестицій у нову техніку, впровадження сертифікацій, гігієнічних та стандартів якості. Раніше відкладалися, а сьогодні стали гостро необхідними.

Я вірю в те, що Німеччина та Україна переживуть цей період як партнери, які тільки поглиблять співпрацю у наступні роки, як тільки зрозуміють величезний досі нерозкритий потенціал між найбільшим сільгоспвиробником у сусідстві з ЄС та найбільшою промисловістю та ринком у Західній Європі.

Розкажіть також перешкоди. Що, на Ваш погляд, дозволило би вивести ці відносини на новий рівень?

Андре Піллінг: Торгівля та інвестиції потребують безпечного середовища. Маю на увазі не лише правове середовище, від якого західні партнери все ще очікують певних кроків у розвитку правових реформ, але також питання певних існуючих нетарифних торгових бар'єрів. Одним з прикладів є відсутність кредитного страхування для угод, в яких роздрібні мережі потребують досить великий термін оплати.

Німецьке середньостатистичне підприємство, яке хотіло б підписати контракт з українською роздрібною мережею, навряд чи готове прийняти ризик повної втрати, не маючи страхового кредиту на експорт в Україні. А при оплаті протягом 90 днів це може означати, що умови контракту не будуть виконані взагалі. І навпаки: малі та середні українські компанії часто не мають можливості прийняти довгострокові умови оплати німецьких роздрібних торговців, а жодна німецька компанія не робить передоплату для нових клієнтів або для перших поставок.

Тут варто спробувати посилити діалог із міжнародними агенціями страхування кредитів та обговорити, чи певні гарантії української держави можуть покривати ці страхові експортні кредити (гарантії). Певна частина державного бюджету може бути використана в якості гарантії у співпраці з міжнародним кредитним агенціями. Навіть якщо максимальна сума досягнута за рахунок страхових компаній, після здійснення платежів можуть бути надані нові кредити.

Окремо хочу наголосити на тому, що іншою перешкодою є розвиток так званих soft skills. Нам потрібна довіра. Це поєднується з певною діловою етикою, яка включає дотримання умов контракту та розуміння обох сторін того, що нові торгові відносини та їх розвиток дуже часто потребують інвестицій, перш ніж ви побачите результати. Ці інвестиції можуть бути людськими ресурсами, ноу-хау, часом, фінансовими ресурсами або ж обладнанням.

Розвиток експорту — це процес, який ніколи не закінчується. Дуже часто у нашої команди запитують: «А що вам потрібно»? — Це вже неправильне ставлення до завдання. Торгівля продуктами харчування — це про покупців. У Німеччині 5 найбільших роздрібних мереж мають 75% від загальної частки ринку, їх полиці заповнені, споживачі чутливі до цін. Тому українським експортерам слід удосконалити свої маркетингові навички, оскільки це саме їх завдання —  пояснити, чому їх продукція краща та які переваги вони можуть запропонувати.

Як вплинула ситуація з COVID19 на безпосередню роботу проєкту  Agritrade Ukraine?

Андре Піллінг: Ми дуже швидко розробили план дій на випадок карантину, в якому проаналізували та класифікували діяльність нашого проекту (наприклад, відвідування виставки важко реалізувати за наявних умов, опублікування нового довідника можна зробити без перешкод, тренінги перевести на онлайн-формат).

Деякі міжнародні експерти проекту також тимчасово виїхали з України, оскільки закриття кордону на непередбачений час могло призвести до ризику не потрапити назад до родин.

Окремі технічні питання щодо медичного страхування та обмежень на поїздки все ще відіграють важливу роль. Напевно, всі заходи, які ми планували за участю міжнародних експертів, байерів, що планували приїхати в Україну, цього року навряд чи реалізуються. Крім того, терміни планування стали ще більш стислими, але в нашому проекті досить гнучка команда, тож з цим не виникало проблем.

Як вплинули на українсько-німецьку співпрацю карантинні заходи? Наскільки критичною стала поточна ситуація і чи довго ще її вплив відчуватиметься в майбутньому?

Андре Піллінг: Важко точно сказати, коли ми зможемо знову спостерігати економічне зростання, оскільки очікуємо, що це пов'язано з наявністю безпечної та міжнародно затвердженої вакцини.

Але оскільки споживання їжі у світі зростає, а загальні довгострокові виклики для сільського господарства не зміниться (наприклад, зміна клімату), я впевнений, що наш бізнес є однією з ключових галузей, яка завжди знайде шляхи подолання кризи. І Україна, яка є світовим лідером у виробництві та експорті багатьох товарних груп, таких як соняшникова олія, має значні сільськогосподарські ресурси та бізнес, які впораються з цією проблемою.

Проте питання національного розвитку (інфраструктура, правова система), модернізація (якість) та розподіл матеріальних благ (більше доданої вартості, переробка, ланцюги поставок, соціальна система та система охорони здоров'я) потребують особливої уваги, адже такі фактори як відтік кадрів та фахівців з України можуть поставити нові випробовування у майбутньому. Адже люди заслуговують на покращення умов життя, а загальні умови для інвестицій і рівень проживання в Україні слід поступово покращувати з часом.

Які Ви б дали поради українському агробізнесу з огляду на цю ситуацію?

Андре Піллінг: Продовжувати розвиватися так само активно та успішно, як і в останні роки, та інвестувати у модернізацію.

Розкажіть про Ваші плани на найближчий період?

Андре Піллінг: Ми щойно закінчили дослідження ARIES, яке включає результати аналізу інституційного сприяння експорту, у якому взяли участь понад 60 торгових палат та асоціацій в Україні. На основі отриманих даних аналізу ми розробляємо план тренінгів і будемо продовжувати підтримувати всіх наших партнерів з метою досягнення найкращих результатів для українського сільського господарства та двосторонньої торгівлі з ЄС та Німеччиною.

Також визначили 13 організацій-партнерів для подальшої співпраці, наприклад Офіс з просування експорту України або Німецько-українська промислово-торговельна палата (AHK). Також ми проводимо низку вебінарів (наразі планується проведення шести), тож будемо раді вітати всіх бажаючих на наступних онлайн-заходах:

-  Кінець вересня – початок жовтня 2020: Експорт української продукції у Німеччину  — можливості та виклики (за запитом Східного комітету німецької економіки)

-  07.10.2020 Ділові відносини в Європі – Як знайти імпортерів овочів та фруктів в ЄС.

-  28.10.2020 Світові стандарти якості та безпеки харчових продуктів – огляд найважливіших та актуальних стандартів та сертифікатів (AHK, ТППУ).

Слідкувати за нашою діяльністю та заходами можна тут і тут.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги