logo

А як у сусідів

Молочна Франція, або Як фермерам досягти бажаної рентабельності Фото: Роман Протасевич

Молочна Франція, або Як фермерам досягти бажаної рентабельності

А як у сусідів 16 жовтня 2019. 06:04 676

Лімузини у фермера Філіпа Гарньє симпатично-руді та привітні — це французька порода корів. Тваринництвом фермер займається вже 20 років. До батьківської господарки додав маєтність дружини і тепер має дві ферми.

Рости, щоби зберегти рентабельність

Корми отримують власні, хіба що трохи докуповують. Разом на двох локаціях вирощують 52 га силосної кукурудзи, 31 га зернових ( із середньою урожайністю 75 ц/га), а решту віддають лімузинам на вільні пасовиська. Загалом мають зараз 120 корів і 135 га землі. Хотіли би прикупити ще (в ідеалі для свого поголів’я хотіли б мати 160-170 га), але переживають, що забракне робочих рук, які нині дуже дорожчають.

Поки що на двох фермах виробляють щороку до 1 млн л молока (продуктивність — до 8 тис. л з корови) і реалізують його за контрактом місцевому кооперативу SODIAAL за ціною 340 євро/тис. л.
З точними сумами доходу вагається. Каже, виходить десь по 1000-1500 євро в місяць. Витрати збільшуються (на логістику, паливо, послуги, робочу силу): ростуть на 5-7% щороку, а ціни на молоко збільшуються зі швидкістю лише 1%.

Щоби зберегти рентабельність, фермер прийняв рішення збільшити обсяги виробництва молока. Тому затіяв глобальну реконструкцію батьківської ферми. Поліпшує умови утримання тварин і технології вирощування кукурудзи на силос, бо якість отриманої продукції теж важлива складова в ціні.

Після укрупнення своєї ферми планує вже тільки з неї отримувати з 2020-го понад 1 млн л молока на рік.

На реконструкцію вже витратив 260 тис. євро і ще інвестує 200 тисяч. Усі кошти — позикові. Кредитами (зараз бере під 2%) фермер користується вже понад 15 років. Визнає, тільки на власний кошт можна ледь-ледь виживати, але не розвиватися.

Обмеження на виробництво сприяє роздробленню

До 2015 року у Франції діяли квоти, за якими кількісно обмежувалося виробництво фермерського молока. Вони були прив’язані зокрема і до кількості гектарів: зі спільного масиву треба було виробляти менше молока. Тому формально сімейне майно залишали роздробленим.

Завдяки відміненим квотам почали виробляти вдвічі більше продукції. А от формалізувати об’єднання не поспішають, бо все одно бюрократична система залишається тривалою і дорогою. До речі, і сам Філіп, і його дружина мають спеціальну агрономічну освіту. Без неї фермерам не дають дотацій на гектари землі та на молочних корів.

З відміною квот, розповідає Філіп, багато хто з сусідів перейшов на виробництво органічного молока. Тоді маржа більша. Але розкиданість ділянок дуже ускладнює їхню сертифікацію. Тому з органікою Гарньє не поспішає.

Технології проти ризиків

Свою силосну кукурудзу різної генетики фермер вирощує за трьома різними технологіями, щоби уникнути погодних ризиків.

Зміни клімату дуже помічає. Приміром, за останні роки терміни посіву і збирання зсунулися на 10 днів. Експериментує із термінами та гібридами різних строків стиглості. Із вибором генетики допомагають спеціалісти з профільного інституту ARVALIS — фермер більше довіряє незалежним експертам, аніж представникам компаній- виробників.

Частину посівів вкриває спеціальною плівкою, яка здатна саморозкладатися. Для більшої надійності та стабільності. Таку кукурудзу сіє в середині травня. Свідомо іде на більші витрати: у технологію з плівкою вкладає в гектар на 400 євро більше. Каже, стільки коштує впевненість і безпека. І сухої речовини під пластиком отримує більше. Збирає під кінець вересня.

На сусідньому полі показує ділянки під традиційною технологією, засіяні у червні. Вони достигнуть до середини жовтня.

Має дуже ранні гібриди у сівозміні після ячменю. Каже, така кукурудза добре адаптована для біогазового виробництва, сусіди практикують і такий напрямок. Але це окремий бізнес. Займатися нішевими культурами так само не планує. Бо, мовляв, ґрунти і клімат найбільше сприяють саме кормовій кукурудзі, то чого б іще шукати щось?

Філіп сам розробляє рецептури кормів для улюбленців-лімузинів. Звісно, запрошує фахівців для консультацій, разом ретельно відстежують вплив раціону на стан тварин і якість молока.
Найтваринницький регіон Франції

Фермерська родина Гарньє — типова для регіону Бретань, говорить менеджер Асоціації виробників насіння кукурудзи (A.G.P.M.) Сабіна Баттеже.

Історично місцевість була бідною, доки держава не поклалася підтримувати нові напрямки у розвитку сільського господарства. У результаті 4% населення Бретані працює в агросфері, хоча загальнофранцузький показник удвічі менший — 2%. Регіон, зокрема, лідирує за інноваційним розвитком молочного тваринництва, також тут вирощується кожне третє французьке курчатко. Загалом працює 26 тис. фермерських господарств.

Мадам Баттеже впевнена, що основними перевагами регіону є поєднання рослинницьких підприємств та переробної інфраструктури — молочних заводів, забійних цехів тощо.
Характерно, що саме у центральному місті регіону — Ренні — щороку збирається одна з найкрупніших тваринницьких виставок Франції SPACE. Вона серйозно претендує на міжнародний статус і сприяє розвитку регіону.

Популярні й у Парижі

Кооператив SODIAAL не шкодує грошей на великі промостенди і щорічно бере участь у трьох найбільших агровиставках Франції.

Менеджер кооперативу Олівьє Гафе говорить, що фермерське об’єднання дозволяє виробникам бути сильнішими і активно виходити на ринок. Змогли поєднати зусилля з крупними переробниками, залучити менеджерів з продажу не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку.

Зараз  SODIAAL має розкручений бренд, за його молочкою активно полюють, в тому числі й парижани. Купують молоко, йогурти, сухі дитячі суміші, сири. Бретанець Філіп Гарньє гордиться, що причетний до такого популярного бренду.


Ірина Садова, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги