logo

Ідеї для бізнесу

Міскантус: енергетичний бізнес на городі

Міскантус: енергетичний бізнес на городі

Ідеї для бізнесу 30 травня 2019. 06:51 2265

Чому в Україні так мало використовують зручне та актуальне альтернативне паливо — енергетичну культуру міскантус, який нескладно виростити у себе на городі? AgroPortal.ua спробував дізнатися більше про цю екзотичну рослину-сировину

Разом із командою Української Кліматичної Мережі та 350.org-Україна ми відправились в експедицію до Житомира. До речі, Житомир — перше українське місто, яке офіційно планує перейти на 100% відновлюваної енергії до 2050 року, публічно заявило про це у червні 2018-го і вже зробило кілька системних кроків.

Місцевий науковець Володимир Зінченко ще у 2004 році заклав перші дослідні ділянки гігантського очерету, або, як ще його називають, слонової трави.

Рятує від радіації

Про свою улюблену культуру кандидат сільськогосподарських наук Володимир Зінченко розповідає на ділянці в Інституті сільського господарства Полісся Національної академії наук України.

Досліджувати міскантус йому порадили колеги з Польщі. Разом шукали рослини, за допомогою яких можна реабілітовувати вражені радіацією землі. Перепробували люпин, ріпак. Ці культури теж очищають ґрунт, але водночас перебирають небезпеку на себе — далі не використаєш, треба тільки утилізовувати. Те саме і з деревами. А от міскантус ніби розчиняє радіацію:

«Міскантус робить фітореабілітацію, витягує радіонукліди з ґрунту, — уточнює Володимир Зінченко. — Є точні підрахунки після наших експериментів у другій зоні радіоактивного забруднення. Наприклад, міскантус залишає в собі хіба що 50-60 Бк/кг цезію-137 при допустимій нормі 600 Бк/кг. Продукти з міскантусу безпечні.

Завдяки цій рослині можна задіяти забруднені землі, вирощувати біопаливо і дати роботу людям, підняти економіку регіонів».

Ефективний замінник газу, дров та вугілля

«Наді мною спочатку багато хто підсміювався, — зізнається Володимир Зінченко. — Газ же у нас був по 50 $/тис. м3. Польські колеги заспокоювали, мовляв, за 10 років усі усвідомлять, що це прогресивний шлях. Але насправді ми зрозуміли це вже через рік, коли газ стрімко стрибнув у ціні».

При спалюванні міскантусу з одного гектара виділяється стільки ж тепла, скільки б дали 15-22 тис. кубометрів газу або 18-28 т вугілля.

Володимир Зінченко закликає мислити з точки зору глобальної екології: у світі все більше будуть культивуватися рослини, які набирають максимальну біомасу протягом вегетаційного періоду, впливають на зменшення парникового ефекту. Цим параметрам якраз і відповідає міскантус.

Особливо науковець любить порівнювати ефективність використання цієї культури і лісу, деревини: їхня енергетична цінність приблизно однакова (міскантус виділяє при спалюванні 16,5-18 МДж/кг енергії, а дрова з дуба — 19 МДж/кг). Ліс треба вирощувати десь 80 років з виходом деревини 400 т з га. А от з 1 га міскантусу за ті ж 80 років отримаємо 2000 т. Його продуктивність у 4-5 разів вища.

Не кажучи вже про те, що ця рослина, вирощена на малопридатних для землеробства ділянках в Україні, може замінити до 20 млрд кубометрів тепер вже дефіцитного природного газу — чи не третину від усієї потреби в країні.

Щепа міскантусу давно торгується як паливо на біржових торгах США та Європи.

Особливості агротехніки

Дослідник переконує, що міскантус сприяє формуванню органічного шару в ґрунті: «Як під кожною багаторічною травою, під ним буде позитивний баланс по гумусу. Це підтвердили роки досліджень».

Висаджена раз трава росте на ділянці упродовж не менше 20 років. Нікому конкурентом не стає, не «пересувається», адже розмножується не насінням, а частинами кореневищ — ризомами.

Для посадки можна використовувати картоплесаджалки. Рекомендована посадка: 70 см між рослинами із міжряддям 90 см.

Корені рослини проростають вглиб до 1,5-2 м.

Гігантська трава виростає до 3,5-4 м заввишки. Для її збирання пристосовують силосні комбайни. Перероблена ними щепа одразу є готовим паливом для котелень.

Промисловий урожай отримують вже з 2-го року, залежно від гібриду.

Як зменшити термін окупності

Володимир Зінченко вважає, що аграріїв зупиняє висока вартість посадкового матеріалу — ризом міскантусу. У загальній сумі витрат вона складає 65-70%. Тобто треба інвестувати капітал, який почне давати віддачу, починаючи з 2-го року експлуатації. Саме тому в країнах ЄС існують спеціальні програми підтримки, які, на жаль, поки що відсутні в Україні.

Ще одне випробування — сильні заморозки і відсутність снігу — особливо небезпечні у перший рік вирощування міскантусу. Зате далі рослина буде стійко переносити навіть жорсткі морози і не приноситиме зайвих клопотів.

«Ми розрахували готові бізнес-плани для бажаючих працювати з міскантусом», — готовий до співпраці з виробниками Володимир Зінченко.

Науковці порадять гібриди, які дають більшу біомасу, ознайомлять з особливостями ґрунтів, найбільш сприятливих для гігантської трави.

На 3-й рік ділянка може давати 25-26 т сухої речовини з га. Отримували і до 28 т/га. Урожай радять збирати навесні, у березні, коли вологість стане оптимальною.

В Україні є компанії, які відпрацювали технологію вирощування ефективної енергетичної культури і продають не міскантус, а саме повний агротехнічний комплекс виробництва культури «під ключ».

Ще один можливий і перспективний бізнес на цій культурі — розмноження. Але він вимагає ще більших початкових капіталовкладень, зокрема у теплиці, холодильники та інші спеціалізовані приміщення.

«Важливо, що вирощування міскантусу гігантського не змушує змінювати цільове призначення сільгоспземель, — уточнює Володимир Зінченко. — На відміну від енергетичної верби чи тополі, які вже вважаються лісом, а відповідно законодавство вимагає зовсім іншу оплату за ділянки під ними та їх переоформлення.

Зараз промислово міскантус вирощують переважно у невеликих приватних господарствах і використовують для власних потреб, не мають клопоту з енергоносіями, не стежать за коливаннями цін.

Серед холдингів його почали культивувати у компаніях «Сварог» на Хмельниччині та в агрофірмі «Світанок» на Київщині. Використовують та реалізують у вигляді пелет чи брикетів».

Науковець впевнений, що активніше дослідження потенціалу перспективної енергетичної культури дозволило б запропонувати сектору ефективніші форми популяції, дало би кращий посадковий матеріал і поради для кращих умов, інтенсивнішого розвитку та реалізації:

«Головне — не просто виростити, а використати цю рослину економічно, дати поштовх для розвитку регіонів зі збідненими та зараженими ґрунтами. Поки що я не бачу, що держава звертає на це увагу. Так само не бачу й інвесторів, які б розуміли перспективу для себе. А вона точно є. Більше того, якщо не зосередимось на таких біоенергетичних культурах, не матимемо майбутнього, просто перетворимось на відстійник для чужих відходів».


Ірина Садова, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги