logo

Бізнес запитує

Чи отримають аграрії Бессарабії компенсацію за збитки 2020 р. у новому році?

Чи отримають аграрії Бессарабії компенсацію за збитки 2020 р. у новому році?

Бізнес запитує 21 грудня 2020. 06:42 2679

Посуха завдала катастрофічних збитків сільському господарству, особливо аграріям південних областей. Тамтешні сільгосппідприємства втратили врожай, не мають коштів заплатити податки, розрахуватися з пайовиками та провести весняну посівну. У цій ситуації гостро стоїть питання про державну підтримку та залучення інструментів, які б дали змогу отримати сільгоспвиробникам кредитні кошти, щоб уникнути судових позовів та стягнень в результаті невиконання зобов’язань.

Про реальну ситуацію на Бессарабії обговорили голова ФГ «Стоянов А.А.», власник ТОВ «КАРА-МАРИН», голова Асоціації «Фермери Бессарабії», депутат Одеської обласної ради Алла Стоянова та заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Алла Стоянова: Ми провели посівну під урожай 2020/2021, але засіяли не всі площі, які зазвичай відводили під озимі. У структурі посівних площ нашого господарства завжди 65-70% складають озимі культури, зараз змогли закрити лише 50%, це 3 тис. га. Частково банк підстрахував кредитом, частково на зустріч пішли контрагенти, але посіяли без добрив, тому що не було можливості їх купити.

Сезон ще не закінчили: до кінця року потрібно сплатити по рахункам податки. По одному господарству ми змогли сплатити податки за рахунок кредитних коштів, по іншому – борг. До того ж маємо ще тваринництво – утримуємо більше 3 тис. голів овець. Кормова база заготовлена лише до середини січня.

Асоціація «Фермерів Бессарабії» налічує більше 2 тис. господарств, з яких 997 господарств подали до обласної ради документи про загибель врожаю. Загалом, по Одеській області - 1311 господарств зафіксували загибель по озимим культурам в 2020 р. За підрахунками Одеської ОДА втрати лише озимих культур складають 6,5 млрд. грн. Сільгоспвиробники сподівались на допомогу та підтримку з боку держави шляхом компенсації втрат врожаю у вигляді обіцяних 4-5 тис. грн./га. Але, в цій ситуації, краще б аби взагалі не було обіцянок від можновладців. Як жити до 1 червня 2021 року – гостре питання. На проведення весняної посівної у аграріїв Бессарабії грошей немає.

Тарас Висоцький: Законопроект, який надав можливість підтримати сільгоспвиробників щодо компенсації втрат на 1 га, фактично був проголосований лише на початку листопада і лише 4 грудня поточного року вступила в дію норма, яка дозволяє це зробити. Сам порядок на реалізацію цієї норми також готовий до винесення та обговорення на рівні Кабінету Міністрів України. Тобто законодавча та нормативна можливість реалізувати виплату цієї підтримки з’явилася. Порядок не передбачає нічого нового, це ті ж документи, які аграрії подавали до обласної ради.

Але, по тому, що було задекларовано в травні, фактично перший крок реалізувати вдалося лише 4 грудня. Зараз потенційний розгляд виплати такої підтримки можливий лише з Державного бюджету 2021 року. Тому важко спрогнозувати, яке рішення прийме Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та Уряд.

Алла Стоянова: Так, Міністерство аграрної політики нам дуже-дуже потрібно. Призначення міністром такого фахівця, як Роман Лещенко дійсно відкриває суттєві перспективи розвитку аграрного сектора країни. Це вирішення майбутнього. Сьогодні ж в нас нагально стоїть питання: що робити зі збитками понесеними в 2020 році та як отримати державну компенсацію на збитки цього року? На Бессарабії ситуація не просто жахлива, в нас майже критичний стан: ще на початку збору врожаю 11% господарств заявили про банкрутство, зараз ця цифра становить вже 27% і після Нового року кількість таких господарств ще збільшиться. Я неодноразово закликала Уряд звернути увагу на катастрофічну ситуацію на Бессарабії внаслідок посухи, тому що саме від аграріїв залежать виплати до місцевих бюджетів та, як наслідок, під загрозою не лише сільгосппідприємства, а і розвиток громад. Тому нам важливо знати чи буде допомога аграріям за 2020 рік?

Тарас Висоцький: Відповідь на це питання можна отримати виключно за результатами засідання аграрного Комітету Верховної Ради. Відповідно до процедури, кошти розподіляються і затверджуються профільним Комітетом за рішенням Уряду. Наразі засідання по цьому питанню не було, заплановане на січень. Тільки Держбюджет-2021 року вступить в дію як закон, відразу можна буде приймати рішення по цьому питанню.

Асоціації фермерів Бессарабії потрібно подати звернення в профільний комітет і Уряд, який передасть виконання на Міністерство аграрної політики як відповідальний орган. У рамках Держбюджету-2021 на аграрну сферу виділено 4,5 млрд. грн. Це єдине джерело коштів, в разі позитивного рішення про виплату компенсації.

Алла Стоянова: Хочу уточнити, якщо будуть рішення профільного комітету, Уряду, чи ми можемо говорити про отримання компенсації збитків понесених в 2020 році з Бюджету-2021?

Тарас Висоцький: Є практика прийняття рішення компенсації за попередні періоди, наприклад в 2020 році здійснювалися виплати по тваринництву за 2019 рік. Тобто процедурно-юридично можливо обговорити компенсацію за 2020 рік, але яке буде прийняте рішення по цьому питанню зараз важко прогнозувати.

Алла Стоянова: Пакету документів, який сільгоспвиробники подавали до районних та обласної рад достатньо чи що ще потрібно зробити додатково в цьому 2020 році?

Тарас Висоцький: Понесені втрати вже зафіксовані. Підприємства подали документи на комісію обласної ради. Факт документації вже відбувся, тож ніякої додаткової підготовки чи документації від сільгоспвиробників не потрібно.

Інше питання – як буде проходити дискусія та які прийматимуться рішення. Потрібно комунікувати та бути учасником цього процесу. Вже по факту прийняття рішень аграрії отримають чіткі алгоритми отримання та інформацію про розміри компенсації.

Алла Стоянова: Інше критичне питання - податкова служба надсилає сільгоспвиробникам, які подавали документи та фіксували загибель врожаю «листи щастя». Податківці бачать витрати, не бачать продажів зерна і законодавче не визнають факт загибелі врожаю. Їх позиція така, що зі всіх витрат, які понесло підприємство, воно з них має сплатити ще 20% в бюджет. Тобто, ці витрати податкова не вбачає як витрати в господарській діяльності, та наполягає на поверненні податкового кредиту до бюджету. Ми вимушені доводити, що господарство знаходиться з мінусовим балансом і перебуває в такому стані не через те, що займається іграми з ПДВ чи «скрутками», а тому, що мало витрати на посівну, а врожай з полів не зібрали, склади пусті, на рахунках грошей немає. Тому в нас немає продажу товару. А за це нас податківці вважають ризиковими контрагентами, надсилають «листи щастя», піддають нас перевіркам.

Є позитивна судова практика з цього питання, яка зазначає, що ці витрати є витратами в сільгосподарській діяльності. Але, лише через суд підприємство може довести, що ці витрати були понесені в сільгоспдіяльності. Суд знаходиться на боці агропідприємства. Але через суд треба пройти – це час, відволікання від справ, витрати, хвилювання.

Ольга Богданова, експерт Всеукраїнської Аграрної Ради з податкових питань дуже допомогла фермерам Бессарабії професійною консультацією щодо підготовки пакету документів, необхідних для захисту в суді.

Тарасе Миколайовичу, коли приймуть законопроект, який нарешті врегулює це питання та звільнить аграріїв від «тиранічних листів щастя» від податківців?

Тарас Висоцький: Законопроєкт № 4101-д повністю прописаний. На жаль, в цьому році його не встигнуть прийняти. Але в першому кварталі 2021 року, оскільки він першочерговий і важливий, сподіваюся, він буде розглянутий. Заперечень щодо самої норми закону ні в кого з політичних сил немає, єдине що в цьому законопроекті є багато інших дискусійних норм. Та є домовленість, в разі відхилення законопроекту в цілому, внести суто цю правку по ПДВ. До цієї правки заперечень немає.

Алла Стоянова: Але податкова складе протоколи і через виконавчу службу будуть стягнення, акти, судові позови, виконавчі листи. Закон же діятиме з моменту, коли вступить в дію. Що робити агропідприємствам до того часу, їм всім доведеться пройти крізь суди.

Тарас Висоцький: Закон, дійсно запрацює лише коли вступить в дію і вже працюватиме на майбутній період. Сільгосппідприємствам в цій ситуації можна не доходити до суду, а  оформити засвідчення форс-мажорних обставин через ТПП.

Алла Стоянова: Так, наше господарство отримало цей сертифікат. Зараз ми активно допомагаємо іншим аграрним підприємствам, щоб вони чимшвидше отримали такі сертифікати. Але, надання самого сертифікату в податкову службу, нажаль, не є аргументом для припинення їх вимог. Цей документ є інструментом захисту вже безпосередньо в суді.

Тарас Висоцький: Ми наголошували при комунікації з ДПС, що сертифікація є вагомим аргументом. Пройшло вже навчання щодо отримання сертифікату. Ми ініціюємо повторно внутрішню нараду спільно з ДПС, щоб обговорити це питання за результатами всіх дискусій і проситимемо, щоб сертифікати приймалися максимально до відома.

Алла Стоянова: Сьогодні аграрне страхування працює по всьому світу, але не в Україні. Механізм страхування, який на сьогодні пропонується дуже дорогий і економічно неефективний для сільгоспвиробників. І правильним кроком держави буде забезпечення аграріїв доступним страхуванням, ми чекаємо на цей інструмент, він нам дуже потрібен і ми готові ним користуватися.

Тарас Висоцький:  В законопроєкті про агрострахування, який очікувано Верховна Рада розгляне в першому кварталі 2021 року, закладається можливість компенсації до 80% від страхового платежу. Але кінцева сума і розмір по кожному страховому продукту буде визначатися Урядом.

Механізм виплат схожий як в компенсації виплати відсотків за кредитами чи інших державних програмах. Укладатиметься страховий договір, сплачуватиметься страховий платіж, через страхову компанію подаватиметься заявка і наступного місяця виплачуватиметься компенсація до 80%.

Алла Стоянова: Ми двома руками за агрострахування. Але, сьогодні нам потрібно вирішити, як нам закінчити цей рік. Зараз ми, говорю від імені аграріїв Бессарабії, не можемо на місці отримати податкові канікули, грошей для сплати податків немає, а їх потрібно сплатити обов’язково в цьому році, інакше господарства злетять с фіксованого сільгоспподатку і з нового року стануть ще й платниками податку на прибуток. Сьогодні банки відмовляють сільгоспвиробникам в кредитах. Не дивлячись на те, що є і діють програми по кредитуванню – 5-7-9 і компенсація відсоткової ставки. Але, фермери Бессарабії не в змозі скористуватися цими програмами, бо подаючи в банки потрібний пакет документів отримують відмову через мінусові баланси. Це питання я довела і до обласної державної адміністрації і до Уряду. Що в такій ситуації робити аграрним підприємствам?

Тарас Висоцький: З точки зору залучення додаткових коштів, інструментом, по якому вже прийнятий порядок, може бути використано державні гарантії, коли ми говоримо про мінусові баланси чи відсутність застави.

Ідея державних гарантій якраз в тому, щоб надати додаткове фінансування підприємствам без застави, щоб дочекатися майбутнього врожаю.

Виконавцем цієї програми є «Укрексімбанк». Кошти на цей інструмент закладені в Бюджеті-2021. Очікувано, що програма запрацює з лютого. Ми будемо працювати з банками, щоб вони з розумінням віднеслися до Південного регіону.

Алла Стоянова: В нас є майже 20 підприємств, які потребують екстреної допомоги. Як буде працювати ця програма, який механізм отримання кредитних коштів під державні гарантії?

Тарас Висоцький: Перелік банків, який працюватиме з цим інструментом аналогічний з програмою кредитування 5-7-9.

До речі, програма 5-7-9 рефінансування передбачала відстрочку кредиту до наступного року по чинних кредитах. Підприємства, які мали кредити могли скористатися рефінансуванням під 0.

В програмі державні гарантії мова йде про залучення нових коштів, не відстрочки сплати попередніх кредитів. Основним кроком для отримання коштів – це звернення підприємства в банк, де воно фінансується. В переліку документів для отримання коштів не буде нічого нового, він навіть буде спрощений порівняно з класичним кредитом.

Алла Стоянова: Мною був запропонований інструмент - цільова поворотна допомога на податки. При цьому б держава з обігу не вивела гроші, а отримала б їх знову до бюджету. Тобто, гроші були б надані аграріям для сплати податків – фіксований сільськогосподарський податок чи податок з доходів від орендної плати за паї. Це два податки, які зараз нам найтяжче сплатити. Аграрії б їх перерахували до бюджету з відтермінуванням повернення в наступному році. Це питання я підіймала на рівні ОДА одразу, коли ми впевнилися, що загинули і ярові культури теж. По нашим підрахункам загальна сума збитків від загиблих озимих і ярових культур складає понад 11,5 млрд. грн., и це лише наша Одеська область. Вже тоді ми зрозуміли, що ситуація буде ускладнена тим, що більшість сільгосппідприємств є бюджетоутворюючими для громад, які чекають податок з доходів від орендної плати за земельні ділянки. Він складає левову частку місцевих податків. Агропідприємства зараз просто не в змозі сплатити податки, а громади недоотримають дохідну частину і їм не вистачає на утримання бюджетної сфери.

Тарас Висоцький: З точки зору взаємодії з місцевими бюджетами питання піднімалося, але на законодавчому рівні, на жаль, так і не вирішено. Єдине, що можна розглядати - потенційна пряма дотація в рамках зміни Закону «Про державну підтримку», і додаткове фінансування через держгарантії.

Алла Стоянова: Безумовно, механізм через державні гарантії убезпечить ризики банків, тож сподіваємося, що з такою підтримкою банки все ж підуть на зустріч аграрним підприємствам з від’ємним фінансовим звітом. 

Алла Стоянова: Бессарабія завжди була зоною ризикового землеробства і ми завжди вирощували посухостійкі та морозостійкі культури, але такої біди не було з часів голодомору, як розповідають наші дідусі. Єдине спасіння ми бачимо лише в запровадженні системи меліорації через міжнародні, державні та регіональні програми. Ми знаходимося в вигідному географічному  положенні – між двома прісноводними річками Дністер і Дунай, але зараз система меліорації працює лише на 3%. Є програма обласного рівня, яка передбачає реалізацію проекту меліорації з 2021 року. Також знаю, що значні кроки в питаннях розвитку меліорації зроблено вже на національному рівні. Хотіла уточнити, яким чином закладено в Державному Бюджеті-2021 кошти на цей напрям?

Тарас Висоцький: Відновлення зрошення включено в програму державних гарантій. Загальна сума цієї програми передбачена до 40 млрд. грн. на різні напрямки, в тому числі і зрошення. Тому, закладені передумови для залучення фінансування під відновлення зрошення є. Далі потрібно працювати над проектами та проводити всю необхідну роботу.


Для довідки: ФГ «Стоянов А.А» та ТОВ «КАРА-МАРИН» орендують землю в чотирьох районних центрах Одеської області і мають в обробітку понад 7 тис. га. 


Людмила Лебедь, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги