logo

Бізнес запитує

Бізнес запитує: Хто і як контролює епізоотичну ситуацію в країні? Джерело фото: AgroPortal.ua

Бізнес запитує: Хто і як контролює епізоотичну ситуацію в країні?

Бізнес запитує 28 липня 2017. 08:15 5271

Тваринництво в Україні постійно стикається не лише з новими викликами в частині податкового регулювання, але й з хворобами, боротися з якими без допомоги держави стає неможливо. В умовах реформування системи контролюючих органів та мораторію на перевірки бізнесу перший заступник генерального директора ТзОВ «Галичина-Захід» Андрій Талама (А. Т.) запитав у голови Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимира Лапи (В. Л.) про те, хто і як контролює епізоотичну ситуацію в Україні.

А. Т.: Перше моє питання стосуватиметься найбільш болісної для свинарства проблеми — вірусу африканської чуми свиней. Бізнесу треба розуміти ситуацію щодо стратегії влади в цьому напрямі: це буде постійно граюча платівка з новими спалахами в різних областях чи все-таки є якийсь шанс зупинити поширення вірусу?

 

В. Л.: Важко дати коротку відповідь. Почнемо з того, що АЧС поширюється не тільки в Україні, в країнах Балтії спалахів втричі більше, ніж у нас. Але за кордоном є лише поодинокі спалахи серед свійських свиней, більшість фіксується в дикій фауні. В Україні, якщо взяти статистику, 5-7% випадків АЧС зафіксовано на зареєстрованих фермах, до 10% випадків — серед  диких свиней, 75-80% — це домогосподарства населення або нелегальні ферми. Я не можу сказати, що на всіх фермах все гаразд з біобезпекою, на великих свинокомплексах так, проте найбільша група ризику досі — незареєстровані ферми. Ми фіксували господарства, у яких до 300 голів свиней, і ця ферма незареєстрована.

Наразі найбільш слабкі місця з поширенням вірусу — це домогосподарства населення і нелегальні підприємства. Як на мене, ми повинні найбільше говорити про ці категорії ризику. На одному з ефірів мене запитали, чому населення не запроваджує заходи біобезпеки. Коли я пояснив, що потрібно встановити душові кабіни, санітарно-пропускні пункти перед входом у хлів, то в нинішніх умовах життя в селі це виглядає як знущання. Якщо говорити про незареєстровані свиноферми, то їх потрібно закривати. В багатьох областях така робота проводиться, але з різним рівнем ефективності. Все залежить від комунікації з Національною поліцією у регіонах, бо це не лише наша компетенція. Я б хотів звернутися і до господарюючих суб’єктів: якщо ви знаєте про такі ферми, повідомте про це наші територіальні органи.

Важче з господарствами населення, бо ми розуміємо, що в Україні важка соціально-економічна ситуація, а взяти на себе політичний ризик і заборонити вирощувати свиней ніхто не зможе, тому поки що найбільш дієвий механізм впливу, який ми бачимо, — це роз’яснювальна робота. Вона проводиться в областях, розносяться листівки в поштові скриньки, в деяких районах відбуваються збори в сільрадах і райадміністраціях, але для людини в сільській місцевості до тих пір, поки в її село не прийшла АЧС, це абстрактна дефініція. Поки людина не побачить загрозу на власні очі, вона в неї не вірить. Ми фіксуємо відмінності щодо сприйняття ситуації населенням до і після спалаху вірусу в селі. Базові правила для домогосподарств прості. Якщо пішов у ліс або поле, то перед тим, як зайти до хліву, перевдягнися і перевзуйся. Кип’яти залишки їжі, які згодовуєш свиням. Це дозволить на 80-90% зменшити ризик зараження вірусом. Нам хотілося, щоб до цієї роботи долучалися профільні асоціації, органи місцевого самоврядування. Ту частину, що залежить він нас, ми ініціюємо і драйвуємо, але це питання національної відповідальності, а не одного органу державної влади. Якщо резюмувати, то рецепт дуже простий: нелегальний бізнес не має працювати, легальний бізнес ми мусимо перевіряти і надавати рекомендації, а бізнесмени, своєю чергою, повинні інвестувати кошти в біобезпеку. У нас всі люблять плакатися, що свинарство — це низькоприбутковий бізнес, але при цьому нелегальні виробники чатсо нарощують поголів’я.

 

А. Т.: Ваша служба ініціюватиме законодавчі зміни щодо посилення заходів контролю щодо вірусу?

В. Л.:  Ми з Асоціацією свинарів напрацювали законопроект щодо підвищення рівнів біобезпеки, він зараз знаходиться на погодженні в центральних органах виконавчої влади. Поки що ми не можемо отримати погодження від Державної регуляторної служби, бо важко зробити аналіз регуляторного впливу. Законопроект охоплює 10-12 галузей регулювання, проаналізувати його — фізично важко. Якщо не вдасться провести законопроект через уряд, я думаю, ми будемо звертатися до народних депутатів, щоб швидше рухатися до цивілізованих правил гри.

Хочу навести конкретний приклад у Рівненській області. Селянин після закінчення сезону полювання пішов до лісу, забив кабана, залишки згодував свиням, відбувся спалах вірусу АЧС. Постраждало 400 дворів, які утримували в цьому селі свиней. Відповідальність для такої людини — від 3 до 10 неоподаткованих мінімумів. Ми ініціюємо в законопроекті підвищення штрафів за такі дії. Якщо люди не будуть розуміти свою відповідальність, то прогресу в частині боротьби з АЧС не буде. Крім штрафів, законопроект вирішує дуже багато питань. Хто має право зайти в двір? Якщо є рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК), то є факт спалаху вірусу і всі правила прописуються. Якщо рішення ДНПК немає, то зайти в двір ніхто з контролюючих органівне може, бо це приватна власність?

А. Т.: А з превентивною метою можна контролювати господарства населення?

В. Л.: Ми зараз займаємося гасінням пожеж, а превентивної складової в нас немає. Чи є підстави у патрульної поліції зупинити автомобіль на тій підставі, що ти перевозиш свиней? Немає. Закон вимагає, що свині мають перевозитися з документами, а повноважень у жодного органу державної влади щодо перевірки цього немає. У нас провели дерегуляцію, і цей момент перевірки був знівельований.

А. Т.: Які ще заходи для посилення біобезпеки в країні передбачені законопроектом?

 

В. Л.: Ми зараз йдемо двома шляхами: на рівні підзаконних актів пробуємо впроваджувати компартменти, але і на рівні законопроекту плануємо це передбачити. Логіка дуже проста. Якщо це сучасне господарство з найвищими заходами біобезпеки, то воно не має страждати, навіть якщо поруч проводяться якісь заходи з локалізації спалаху АЧС. У нас були випадки, коли після спалаху АЧС в селі господарство в 30-кілометровій зоні 40 днів не могло продавати свиней. Це нонсенс, коли бізнес, який дотримується всіх правил біобезпеки, страждає від таких заходів. Ми повинні гарантувати біобезпеку через проведення відповідної перевірки і підтвердження відповідного біологічного статусу. Цей законопроект знімає всі ці нюанси, ми працювали над ним з асоціаціями кілька місяців. Тільки-но він буде зареєстрований, треба консолідувати зусилля, щоб прискорити його прийняття.

А. Т.: Якою є наразі динаміка поширення АЧС в Україні?

В. Л.: Зараз ми бачимо, що поширення вірусупризупинили. У нас дуже складна ситуація була в другій половині 2016 — першій половині 2017 року. Ми знаємо, що пік поширення вірусу — липень-вересень. За липень вже зафіксовано 12 спалахів. Найбільша кількість випадків — ареал Черкаської та Полтавської областей, де є національні парки й особливі умови вилову диких тварин. Ми не можемо вбити там просто так тварину для моніторингу ситуації з АЧС. У цьому році бачимо, що в Полтавській області найбільше спалахів. Ми постійно делегуємо туди спеціалістів з центрального апарату, надаємо підтримку, щоб спробувати все-таки вирішити питання. Взагалі градус сприйняття суспільством проблеми досить низький, і важко людям пояснити загрозу поширення вірусу, бо він не відображується на здоров’ї людей. Стратегія зараз — локалізувати поширення вірусу.

 

А. Т.: Я часто спілкуюся з місцевими ветеринарами, і у них постійно виникає питання: що робити з машиною, в якій є нелегальні свині? Якщо у водія немає документів на тварин, якими мають бути дії спеціалістів?

В. Л.: Відповідно до законодавства, всі свині, які перевозяться, мають буди ідентифіковані і на них має бути ветеринарна довідка. Питання, що робити з неідентифікованими свинями? У нас свині — це майно, а його експропріація має відбуватися лише за рішенням суду. Теоретично ми цю машину маємо зупинити, десь свиней утримувати, при цьому неясно де, годувати їх і чекати рішення суду.

А. Т.: Але це триватиме кілька тижнів…

В. Л.: Так, а у випадку апеляції і касації — навіть роки. Ми будемо намагатися спілкуватися з народними депутатами, щоб урегулювати це питання в законодавчій площині. По суті, існує варіант вилучення і гуманного знищення поголів’я на найближчому м’ясокомбінаті.

А. Т.: Яка кількість нелегальних переробників орієнтовно існує в Україні?

В. Л.: Візьміть кількість населених пунктів, в кожному з них є хоча б один нелегальний пункт забою. Питання в тому, скільки голів на рік вони забивають.

Я не відкрию великого секрету, якщо скажу, що відбувається після того, як у господарстві фіксується АЧС. В селі йде чутка про спалах вірусу, ввечері туди приїжджають перекупщики і викуповують поголів’я, яке далі їде Україною. Ми зараз корегуємо свою політику, заздалегідь про результати досліджень не повідомляємо, а робимо це тоді, коли вже встановлені контрольні пости, щоб запобігти появі таких перекупщиків. Я вважаю, що має бути кримінальна відповідальність за такі їхні дії, оскільки це загроза для біобезпеки країни. Це реальні злочинні дії, які люди чинять свідомо. Навіть якщо передбачити штраф в розмірі 50 тис. грн за перевезення поголів’я з зони ураження АЧС, то з цим перестануть гратися. В деяких випадках самі перевізники розуміють, що сприяють поширенню хвороби, і вже відмовляються від таких дій.

А. Т.: Скільки коштів орієнтовно може бути виділено з бюджету на роботу вашої служби в 2018 році?

 

В. Л.: В 2017 році на протиепізоотичні засоби було виділено 113 млн грн. Я просто хочу навести приклад Польщі, яка вирішила збудувати паркан на кордоні з Білоруссю та Україною для убезпечення від поширення вірусу. На будівництво паркану виділять $27 млн. Це лише одне захворювання й один захід. Рішення про побудову паркану було прийнято через 2 тижні після 6-ти випадків АЧС серед свійських свиней. Поляки зрозуміли рівень загрози і щодо однієї хвороби на один захід дають в 6 разів більше грошей, ніж у нас на всі протиепізоотичні заходи. У 2004-2005 році в Румунії були спалахи пташиного грипу, вони на боротьбу з ним витратили €50 млн, ніхто не чекав там, як у нас, зборів місцевої ради, які мають прийняти рішення про розподіл коштів за вилучене поголів’я.

У нас була дискусія в Мінфіні з приводу питання фінансування, ми озвучували свої позиції щодо збільшення фінансування протиепізоотичних заходів. Зараз ми завершуємо аналіз аналогічних обсягів фінансування в країнах ЄС з допомогою ФАО та ЄБРР. Хочемо відстояти необхідність фінансування держветлабораторій з загального фонду бюджету, бо зараз вони фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. У нас були парадоксальні ситуації, коли АЧС ліквідують фітосанітари, бо в ветлікарнях люди працюють 2 дні на тиждень через нестачу фінансування з місцевих бюджетів. Нам потрібно подумати про перші елементи приватної практики. Для нас також абсолютно чітко стоїть питання про переведення працівників регіональних служб контролю на кордоні в статус держслужбовців. Деякі з цих питань проведені через рішення державної протиепізоотичної комісії. Поки що кардинальних заперечень ми не маємо, але бюджетний процес завжди непростий.

 

Щодо протиепізоотичних заходів на цей рік ми бачили цифру 360 млн грн, а отримали 113 млн грн. На наступний рік, сподіваюся, ми отримаємо 360 млн грн. Думаємо зараз над звуженням переліку хвороб, які фінансуються з держбюджету, бо серед них є такі, що є пережитком минулого. Ветлабораторії і лікарні мають бути профінансовані на суму близько 1 млрд грн. Щодо лабораторій план оптимізації у нас вже затверджений, і ми плануємо створити від 2 до 6 міжрайонних лабораторій, бо це питання приміщення, акредитації, кадрового персоналу. Немає сенсу тягнути таку мережу, більшість країн вже давно її оптимізували, бо вона обтяжлива для держави. Так само ми плануємо підходити до оптимізації кількості ветеринарних лікарень. Якщо ми говоримо про лікувальну справу, то по дрібних тваринах її може робити приватний ветеринар, і необов’язково фінансувати це з держбюджету.

А. Т.: Чи є можливість залучення коштів на протиепізоотичні заходи від міжнародних інституцій?

В. Л.: Така можливість є, і ми її використовували. В минулому році отримували кошти від американського агентства зі зменшення біологічної загрози. Мені про це соромно говорити, але лише за рахунок коштів донорів ми закривали програму діагностики та моніторингу. Вже в цьому році підписана грантова угодаз Єврокомісією, яка передбачає виділення €224 тис. на програму моніторингу ситуації з АЧС у західних областях.

Чи вірю я цифрам, що в дикій фауні реєструється 10% випадків АЧС в Україні? Ні, я думаю, що ця цифра більша. Чому в ЄС фіксують більше випадків у дикій фауні? Тому що в них є субсидії тим людям, які знаходять померлих кабанів у лісах. Якщо ти сфотографував його, привів на місце ветеринара, який провів дослідження і захоронив труп, то можна отримати за це винагороду. В різних країнах вона різна: десь €50, а десь €100. Такі заходи дозволяють більш ефективно моніторити дику фауну. Ця програма не прописана у нашому внутрішньому порядку, але ми подали документи з ініціативою до Мінагропроду. Якщо до кінця року встигнемо її затвердити, то винагорода за знайдені мертві туші диких кабанів буде запущена. Якщо ні, то спрямуємо всі кошти на моніторинг і дослідження.

А. Т.: Україна зараз спрощує процедуру реєстрації медичних препаратів, а що з ветеринарними препаратами. Чому її теж не можна спростити?

В. Л.: Якщо брати проблематику ветеринарних препаратів більш широко, то є питання нелегального їх використання. Хтось бадяжить ветпрепарати в гаражах підпільно, завозить контрафакт, і це теж проблема. Наші європейські колеги вимагають, щоб ми це питання врегулювали. Щодо реєстрації я б попросив скоординуватися на рівні асоціацій і повідомити, що вас в порядку реєстрації не влаштовує. Зробіть порівняльну табличку з посиланням на норми ЄС. Ми за 5 років маємо адаптувати законодавство до європейського. Якщо ми зробимо це раніше і за вашою ініціативою, то жодної проблеми я в цьому не бачу.

А. Т.: А варіант визнання Україною зареєстрованих в ЄС ветпрепаратів не підходить?

В. Л.: В ідеалі ми б хотіли рухатися в бік взаємного визнання реєстрації ветпрепаратів, хоча зрозуміло, що це не так просто буде зробити. В мене нема сумніву, що в ЄС все добре з реєстрацією, але якщо ми визнаємо їх реєстрацію, далі виникає питання у наших американських колег, чому ми їх дискримінуємо. Потім виникнуть питання у Канади і Австралії. Ми зайдемо в площину міжнародних спорів. Я вважаю, що таку можливість можна передбачити на рівні законодавства, але має бути взаємне визнання, щоб не було питань у інших торговельних партнерів.

А. Т.: Можете розповісти, яка зараз ситуація з ветсанзаводами та перевезенням трупів тварин на утилізацію?

В. Л.: У державних ветсанзаводів 26 млн грн боргів, близько 6 млнгрн перед «Нафтогазом», ініційована справа про банкротство щодо одного з ДП. У мене є припущення, чому склалася така ситуація. Перший мотив — заробити на заводах гроші, другий мотив — довести їх до банкрутства, щоб потім передати в потрібні руки. Що з цим робити далі? Я думаю, що Держпродспоживслужба не має займатися господарською діяльністю. Необхідно прийняти рішення про приватизацію, потрібно залучати інвесторів. Вони є, готові працювати. Зараз ситуація складна. Стратегічно ми будемо рухатися в напрямку приватизації. У нас була нарада з представниками Мінагропроду, Мінекономрозвитку, Фонду держмайна, щоб дати можливість залучити інвесторів через оренду цілісних майнових комплексів. Ми не заперечуємо проти будування приватних ветсанзаводів.

А. Т.: Це реально зробити в законодавчому полі України?

 

В. Л.: Так, є декілька таких, які працюють в замкнутому виробничому циклі. У «Миронівського хлібопродукту», наприклад. У нас є зараз 18 філій ДП «Укрветсанзавод», а було 34. Половину в різний спосіб передали приватним власникам. Мене щодо приватизації турбує лише одне: щоб завод зберіг профіль. Якщо бізнесмен купить майданчик і переобладнає його, а ми лишимося без ветсанзаводу, то це поганий варіант. Під час оформлення оренди або приватизації потрібно прописувати необхідність збереження профілю підприємства на певний період часу. Я особисто був у Ковелі на ветсанзаводі, подивився на те, що там відбувається, і мені було соромно. Там треба вирішувати питання водопостачання, стічних вод, нормальної фільтрації, енергомісткості обладнання, якості кісткового борошна. Заходи із залучення інвесторів дозволять вирішити питання з наповненням бюджету і держпідприємства щодо погашення боргів.

А. Т.: На Західній Україні питання з ветсанзаводами стоїть дуже гостро. Працюють 2 заводи на 3 області. Іноді тобі за тиждень потрібно утилізувати 5-6 тонн трупів у результаті природної смертності, ти дзвониш і з величезними проханнями приходиш до директора Шепетівського ветсанзаводу, платиш передплату за утилізацію, але це ненормальна ситуація.

В. Л.: Я думаю, що політика доведення підприємств до банкротства була спланованою для передачі підприємств в якісь конкретні руки. А зараз знайти ресурс для погашення боргів дуже важко. Щоб заводи були ефективними, потрібне переоснащення котлів, а це знову інвестиції, яких у державі немає.

А. Т.: Хто готовий купувати свиней з України, крім Грузії?

В. Л.: Ми зараз спілкуємося з ЄС, і їхні спеціалісти готові говорити про середньострокову політику виходу нашої свинини на їхній ринок. Але і ми, і торговельні партнери розуміють, що без виконання домашнього завдання з локалізації поширення АЧС серед свійських свиней відкриття нових ринків неможливе.

А. Т.: У 2014 році була затверджена постанова Кабміну, яка спростила порядок отримання санітарних висновків при імпорті товарів в Україну. Ми часто імпортуємо обладнання в Україну для наших свиноферм. Пластикові елементи підлягають обов’язковому отриманню санітарного висновку. Машина з обладнанням стоїть на митному терміналі, при цьому місцева лабораторія робить документи швидко, за 3-4 дні, потім матеріал відправляється в Київ, де ми 3-4 тижні чекаємо на підпис якогось чиновника для отримання санітарного висновку.

 

В. Л.: Цей чиновник — це я. У нас зараз запроваджена система електронного документообігу. Всі документи, які з висновками заходять до нас, ми підписуємо протягом 3-4 днів. В Україні є визначений перелік установ, які роблять експертизу, і там часто черга є. У нас була ідея вивести з-під санітарної експертизи деякі види низькоризикованої продукції. Ми розробили перелік і подали проект розпорядження Кабміну, щоб затвердити його урядом. Поки що отримані зауваження від центральних органів виконавчої влади, що це не повноваження Кабміну. Наскільки нам відомо, напрацьований новий документ від Мінекономрозвитку. Вони пропонують внести зміни до постанов №1030 і № 1031, які регламентують види контролю при здійсненні митного оформлення, і звузити там цей перелік. Я сподіваюся, що через кілька тижнів це питання буде винесене на засідання уряду.

А. Т.: Чому виробник обладнання з Данії, який неодноразово поставляє свої товари в Україну, має отримувати санітарний висновок під кожен контракт?

В. Л.: Заявку на певний вид продукції подає окремий господарюючий суб’єкт. Отримавши цю заявку, він може використовувати цей висновок 5 років, але інший господарюючий суб’єкт цього зробити не може. Я сподіваюся, що це питання відпаде після скорочення переліку матеріалів, на які потрібен санітарний висновок при митному оформленні.

А. Т.: Просто з точки логіки незрозуміло, що ми контролюємо: суб’єкта чи  якість товару, який завозиться.

В. Л.: Якщо говорити глобально, то має бути більш ліберальний режим для ввезення товарів. Вводяться три рівні ризиковості для продукції: високоризиковані товари (пестициди і хімія), товари з середнім ступенем ризику, де дослідження робляться, але це швидше декларативна форма для виробника. Якщо є якісь невідповідності, то виробник буде нести відповідальність за неправильно задекларовані відомості. Третій рівень —низькоризиковані, які виводяться з галузі регулювання. Є декілька законодавчих пропозицій в ВР. Питання в тому, чи будуть вони схвалені Верховною Радою, бо ще не було розгляду навіть у першому читанні.

 

Оксана Пирожок, AgroPortal.ua

Новини

Показати все

Блоги