logo

Аналітика

Випалювання лісів Амазонії vs. перемир’я Китаю та США: що більше вплине на український агроринок

Випалювання лісів Амазонії vs. перемир’я Китаю та США: що більше вплине на український агроринок

Аналітика 16 січня 2020. 06:45 1053

Світові лідери США та Китай оголосили про підписання першого етапу великої торговельної угоди, яка має завершити протистояння між країнами. Деталі поки не розголошені, проте за попередніми домовленостями, Китай планує імпортувати з США товарів та послуг сільськогосподарського призначення на майже $41,3 млрд, з яких $18,7 млрд підуть на закупівлю американської сої, $2,1 млрд — на свинину, $2,5 млрд — на горіхи, близько $1 млрд — на закупівлю м'яса птиці у США тощо.

До слова, ринок не був налаштований настільки оптимістично, щоб очікувати досягнення цієї домовеності.

«Торговельна війна між країнами триває доволі довго. Безліч разів вони виходили на первинний етап домовленостей, говорили про підписання першої стадії угоди, проте подальшого розвитку подій це не отримувало. Ба більше, китайські чиновники не дають жодних коментарів з цього приводу. Всі заяви йдуть лише від Адміністрації Дональда Трампа», — зазначала AgroPortal.ua заступник директора ProAgro Group Марія Колесник напередодні підписання угоди.

З іншого боку, сума угоди, заявлена американцями, не бачиться реальною. Спочатку Трамп говорив про експорт до Китаю товарів і послуг сільськогосподарського призначення на $50 млрд, потім мова йшла про $40 млрд.

Виходячи з об'єктивних реалій, які склалися на сьогоднішній день, ринкові аналітики вважають, що ця цифра не буде досяжною. До початку протистояння обсяг торгівлі знаходився на рівні $24-25 млрд. З початком торговельної війни він скоротився до $10-15 млрд. Тобто очікувати на $40-50 аж занадто оптимістично.

Марія Колесник, заступник . Фото: Latifundist
Марія Колесник, заступник директора ProAgro Group. Джерело фото: Із особистого архіву Марії Колесник

«Ще один фактор — проблеми, які існують на ринку Китаю. І головна з них — африканська чума. Через АЧС у Китаї практично вдвічі скоротилося поголів'я свиней. Тобто обсяг кормів, який був потрібен раніше, зараз не затребуваний. Тим більше, останні місяці (з жовтня по грудень) Китай дуже активно скуповував сою в Бразилії. Показники перевищували всі попередні роки. Тобто необхідні запаси китайці уже накопичили», — коментує заступник директора ProAgro Group.

Незручний партнер

Аналітик олійного ринку «АПК-Інформ» Юлія Іваницька припускає, що головними наслідками відновлення торгівлі між Китаєм і США можуть стати підвищення цін на сою в США (а з ними і рентабельності для американських фермерів), а також зниження попиту Китаю на бразильську сою.

Відповідно, на світовому ринку з'явиться більше вільних обсягів сої з Бразилії, що призведе до зростання запасів і зниження цін.

Юлія Іваницька, аналітик олійного ринку. Фото: АПК-Інформ
Юлія Іваницька, аналітик олійного ринку «АПК-Інформ». Джерело фото: АПК-Інформ

«Бразильські фермери, швидше за все, не отримають ту ціну на сою, на яку розраховували, адже олійною засіяні рекордні площі в поточному сезоні — близько 37 млн га, — розповідає Іваницька. — Збирання сої в країнах Південної Америки стартує на початку 2020 року. За останніми прогнозами CONAB (на 08.01.2020), урожай сої в Бразилії в 2019/20 МР складе також рекордні 122,2 млн т проти 115 млн т сезоном раніше, тобто +6,3%».

«Китай — доволі специфічний партнер з точки зору торгових взаємовідносин. Якщо бразильська соя буде дешевшою за американську, Китай не зважатиме на жодні домовленості», — зазначає заступник директора ProAgro Group Марія Колесник.

Проте не все так однозначно. Колесник звертає увагу, що Китай — доволі специфічний партнер з точки зору торгових взаємовідносин. Його дії дуже залежать від ринкової кон'юнктури. Наприклад, Китай може відмовитися від судна з зерном, яке до нього прямує, якщо десь з'явилася краща цінова пропозиція.

«Трейдери до цього звикли і часто перенаправляють подібні вантажі до інших споживачів. Але в цьому розрізі варто розуміти: якщо бразильська соя буде дешевшою за американську, Китай не зважатиме на жодні домовленості. Ця країна ніколи не працюватиме собі у збиток», — констатує аналітик.

На її думку, угода навряд чи вплине на ринок в довготривалій перспективі. Можливі деякі біржові коливання цін на сою чи кукурудзу після підписання угоди в наступні 3-5 днів.

«Більш важливим є те, що цього сезону у світі впали обсяги виробництва сої у порівнянні з попереднім, і також менший рівень світових запасів. От що підігріватиме світові ціни», — говорить Колесник.

Для довідки: обсяг виробництва в сезоні 2019/20 МР нижче за минулорічний на 20,57 млн т, а запасів — на 13,6 млн т, і за останніми оцінками USDA становитиме відповідно 337,7 млн та 96,67 млн т.

Палити — шкідливо

Щодо України, то якихось проблем аналітики не очікують. Цьогорічне виробництво сої становить 3,7 млн т проти 4,5 торік, а отже її експорт в сезоні 2019/20 МР, за оцінками ProAgro Group, не перевищить 1,9 млн т проти торішніх 2,7 млн т. На тлі бразильського експорту в обсязі 76 млн т та американського — у 48,3 млн т український є доволі незначним.

У першу чергу Україні варто уважно відслідковувати ситуацію на європейському соєвому ринку, оскільки після Китаю це другий за величиною імпортер сої в світі.

«Цього сезону очікується, що імпорт сої до ЄС становитиме 15,2 млн т, а соєвого шроту — 19 млн т відповідно. Основні поставки сої та продуктів її переробки на європейський ринок надходили з Бразилії», — каже Колесник.

Але чи будуть надходити надалі? Для ЄС дуже вагомим є фактор екологічності. Споживачі тиснуть на уряди своїх країн та дуже прискіпливо ставляться до того, наскільки компанія-виробник дотримується екологічних норм.

Тим часом бразильські фермери продовжують випалювати ліси Амазонії, щоб відвоювати у природи нові території для вирощування сої. Аналітик розповідає, що кілька років діяла угода між трейдерами та фермерами про те, що сою або м'ясо з територій, які були отримані за рахунок підпалів, вони не купують. Бразильські фермери всілякими хитрощами намагалися збувати свою продукцію. Проте уряд цього не підтримував.

«Якщо ЄС відмовиться від бразильської сої, це може перекроїти весь ринок», — вважає Марія Колесник.

Зараз нова влада говорить про скасування угоди. «Якщо таке станеться, і ЄС відмовиться від бразильської сої, це може перекроїти весь ринок. Ціна на бразильську сою суттєво впаде, вона вся піде до Китаю, оскільки там не особливо переймаються питаннями екології. І це дуже вплине на світові ціни», — прогнозує заступник директора ProAgro Group.

Важливість ринку ЄС для українського експорту відзначає й Іваницька. Коли після початку торговельної війни Китаю та США стався обвал цін на ринку сої (виняток — південноамериканська), європейський ринок замість української відразу переключився на дешевшу сою з США.

Для порівняння, експорт української сої до ЄС за вересень-грудень 2019/20 склав 345 тис. т, за вересень-грудень 2018/19 — 90 тис. т, за вересень-грудень 2017/18 — 418 тис. т.

«У 2019/20 МР попит ЄС на українську сою вищий, але пропозиції вже мало. За нашими підрахунками, з початку сезону до теперішнього часу (вересень-грудень) понад 80% української сої потенційно доступного обсягу вже експортовано переважно до Туреччини (35%) і Єгипту (24%), менше до ЄС (19%)», — ділиться Іваницька.

На її погляд, після підписання угоди для України особливих складнощів з реалізацією сої на експорт виникнути не повинно, оскільки пропозиції залишилося небагато, плюс досить великі обсяги переробляються всередині країни.

«Тим часом, може дещо скоротитися експорт таких українських товарів як соняшниковий шрот, соєва та ріпакова олія», — додає Іваницька.

Хто не ризикує

Разом з тим, покращення торговельних відносин між Китаєм та США може позначитись на сегменті кукурудзи.

«Основні обсяги зернової Китай закуповує саме в Україні та США. Але в глобальному значенні Китай не є ключовим гравцем и за обсягами імпорту суттєво поступається ЄС, Японії, Ірану, Кореї та іншим країнам», — говорить аналітик «АПК-Інформ» Андрій Купченко.

Також він зазначає, що останнім часом в Китаї має місце переоцінка запасів зернових культур, що призводить до суттєвих коливань в прогнозах імпорту. Тому, навіть при покращенні відносин, обсяги торгівлі можуть суттєво і не змінитись.

Андрій Купченко, аналітик. Фото: АПК-Інформ
Андрій Купченко, аналітик «АПК-Інформ». Джерело фото: АПК-Інформ

Експерти USDA прогнозують обсяг імпорту кукурудзи до Китаю у 2019/20 МР на рівні 7 млн т проти 4,5 млн т у попередньому сезоні.

«Цим варто скористатись і нашим експортерам», — вважає Марія Колесник і додає, що з початку сезону Україна вже експортувала понад 12 млн т кукурудзи. За різними прогнозами, в цілому експорт складе 30-30,5 млн т.

Андрій Купченко деталізує, що із загального експорту за три місяці сезону (жовтень-грудень) Україна експортувала до Китаю більше 1,3 млн т зернової (19% від прогнозованого імпорту Китаю).

«Суттєвого впливу на розвиток цінової ситуації у вказаних сегментах чергова угода між США та Китаєм може і не надати», — говорить Андрій Купченко.

Також він припускає, що на фоні зниження прогнозів експорту австралійської пшениці, яка традиційно має суттєву частку в загальній структурі китайського імпорту зернової, компенсація може відбутись саме за рахунок американської зернової.

«Таким чином, суттєвого впливу на розвиток цінової ситуації у вказаних сегментах чергова угода між США та Китаєм може і не надати. Особливо, якщо порівнювати із впливом загострення ситуації на Близькому Сході, де з одного боку під питанням подальша динаміка цін на нафту, а з іншого — збут зернових», — говорить експерт.

Аналітики погоджуються, що окрім кукурудзи для українських трейдерів китайський напрямок найбільш цікавий з точки зору поставок ячменю. Проте США у цьому випадку не є конкурентом, адже вони не представлені у цьому сегменті.

При цьому обсяги поставок українського ячменю до Китаю постійно збільшуються. Так, за першу половину 2019/20 МР експорт сягнув 871 тис. т проти 322 тис. т за аналогічний період попереднього сезону. Обсяг імпорту Китаєм даної зернової оцінюється у 6,5 млн т. Отже, Україна вже забезпечила 13% від цього показника.

Загалом же в поточній ситуації ризики від угоди між США та Китаєм для українських експортерів зерна мінімальні. Більш суттєвими факторами є подальший збут зерна у країни Близького Сходу, формування внутрішніх та експортних цін під впливом міцної гривні, а також перезимівля озимих культур і формування майбутнього урожаю.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги