logo

Аналітика

Сіяти доведеться швидко та якісно: чого очікують аграрії від посівної-2020

Сіяти доведеться швидко та якісно: чого очікують аграрії від посівної-2020

Аналітика 31 січня 2020. 06:45 12765

Сіяти цього року доведеться якісно і швидко, а також переглядати підходи в технологіях. Зокрема, раніше виходити в поля, щоб не втратити дорогоцінну вологу. Хоча погода ще може скоригувати плани аграріїв — після аномально теплої зими вони побоюються, що весна буде холодною і сніжною.

Проте, якщо терміни виходу в поля поки лишаються під питанням, то що сіяти та в яких обсягах — агровиробники уже визначилися. Більшість роблять основну ставку на кукурудзу та соняшник і відмовляються від сої, незважаючи на те, що Верховна Рада нещодавно скасувала так звані «соєві правки».

Про плани та очікування від посівної-2020 AgroPortal.ua поспілкувався безпосередньо з виробниками — представниками агрохолдингів, середніх компаній та невеликими фермерами.

*Цитати наводяться у порядку спадання розміру земельного банку компанії.

Олександр Вержиховський, операційний директор ІМК (124 тис. га)

 

На весняну посівну-2020 ІМК запланувала посіяти близько 97 тис. га ярих культур. Окрім незначної кількості кормових культур для потреб власного сегменту молочного тваринництва, це будуть дві основні — кукурудза та соняшник.

Третю традиційну культуру ярого клину — сою — ми вирішили повністю виключити із сівозміни, замінивши озимою пшеницею, яку вже посіяно восени 2019 р. Такому рішенню передувала ціла низка причин — низька ціна на сою протягом останніх кількох років, надзвичайно високоінтенсивна система захисту даної олійної культури (ІМК вирощувала виключно не ГМО-сою), неврегульованість в Україні питання із вирощуванням генетично модифікованих сортів сої, схильність до негативного впливу несприятливих погодних і кліматичних факторів тощо.

Посіви кукурудзи складуть близько 60% у структурі сівозміни ІМК, соняшнику — 20% та ще 20% — озимої пшениці.

На сьогодні 100% ресурсів для проведення весняно-польових робіт уже законтрактовано. Значна частка ТМЦ завезена на наші склади, решта — або в дорозі, або запланована нам на поставку за чітким, узгодженим із постачальниками графіком і надійде нам до початку посівної.

Усі закупівлі здійснюються на основі прозорих тендерних процедур. Жодних складнощів із надходженням будь-якого із видів ТМЦ під посівну-2020, в тому числі й мінеральних добрив, у нас не виникало. Навпаки, порівняно із попереднім сезоном, закупівельна ціна на мінеральні добрива цього року не може не радувати.

Вартість проведення цьогорічної посівної кампанії, за нашими оцінками, залишиться приблизно на минулорічному рівні.


Дмитро Скорняков, генеральний директор HarvEast (123 тис. га)

 

В нашому південно-східному активі цього року традиційно робимо ставку на пшеницю, соняшник і горох. Актив, розташований у центральній частині України, вирощуватиме соняшник та кукурудзу.

Цього року Верховна Рада скасувала так звані «соєві правки». Проте, так чи інакше, ми концентруємося на агрокультурах, в яких добре розбираємося. З соєю кілька років експериментували, і у нас не дуже добре виходило. Тому ми повністю вивели її із сівозміни. 

На даний час HarveEast забезпечений ресурсами для проведення весняної посівної на 90%. Решту — невеликі обсяги засобів захисту і добрив — докупимо найближчим часом. Оскільки ми заздалегідь готувалися до весняно-польових робіт, жодних складнощів зараз не відчуваємо.

Зазначу, що цього року я не очікую зростання витрат на проведення посівної кампанії. Навпаки, через здешевлення добрив можливо навіть ми побачимо невелике зниження витрат.


Захар Шелухін, головний агроном AgroGeneration (58 тис. га)

Фото: www.agrilab.ua
Фото: www.agrilab.ua

Цьогоріч сіятимемо традиційні для нашої агрокомпанії культури: пшеницю, соняшник, горох.

Щодо гороху та інших бобових культур, то будемо вимушені зменшити їхній клин. Це пов'язано з тим, що останні роки спостерігається тенденція зниження ціни на вказані культури, через що їхня рентабельність наближається до нуля.

Найбільшу ставку робимо на пшеницю — як на озиму, так і яру. Це традиційна для нашого регіону культура, вона добре себе зарекомендувала і користується попитом.

На даний час AgroGeneration повністю готова до весняно-польових робіт. Ми забезпечені усім необхідним: добривами, ЗЗР, насінням. Єдине, на що можна поскаржитися, — дефіцит на ринку насіння високоолеїнового соняшнику.

Безумовно, вартість посівної кампанії у 2020 р. зросте. З початку року зріс рівень мінімальної зарплати. Окрім того, важко прогнозувати, що весною буде з курсом долара, а до нього прив'язані ціни на безліч ресурсів.

І ще один момент — досі незрозуміло, що буде з озиминою, адже цьогорічна зима незвичайно тепла та безсніжна. Тож вартість посівної будемо рахувати, коли засіємо всі лани.


Юрій Лисак, головний агроном «Агро-Регіон» (38 тис. га)

Фото: з особистого архіву Юрія Лисака
Фото: з особистого архіву Юрія Лисака

Цьогоріч доведеться сіяти швидко і якісно та переглядати підходи в технологіях. Зокрема, якомога раніше заходити в поля, щоб не втрачати вологу, а також вирівнювати площі (навіть у січні-лютому), щоб до мінімуму скоротити випаровування вологи з ґрунту. 

Щодо технологій, то потрібно буде пильно дивитися за густотою посівів. Якщо буде недостатньо вологи, то не загущувати кукурудзу та соняшник. Можливо, доведеться обмежувати й коригувати обсяги та строки внесення азотних добрив, наприклад, частину азоту під кукурудзу перенести на підживлення. Якщо весною буде достатньо опадів — провести підживлення, якщо ж навпаки — не проводити. Стосовно підживлення озимих культур, то зробити це якомога раніше, поки верхній шар ґрунту не пересох.

Аграрії формуватимуть урожай, зважаючи на кількість опадів, адже восени було вкрай мало дощів, січень також без опадів. Зараз ми вже спостерігаємо мізерне накопичення вологи в ґрунті. На мою думку, доведеться передивлятися плани щодо урожайності, коригувати технології, чітко контролювати витрати.

Загалом в Україні більше сіятимуть кукурудзи та соняшнику, менше — сої, бо попередній рік для цієї культури був не найкращим, особливо у плані ціни.

«Агро-Регіон» постійно шукає шляхи оптимізації витрат на посівну: добрива, ЗЗР, пальне. Цього року добрива нам вдалося придбати за хорошими цінами. Багато з них були дешевші, ніж минулого року. Щодо насіння, то спостерігається відчутне подорожчання деяких позицій. Вартість ЗЗР трохи зменшилась.


Володимир Сірий, директор «Кусто Агро Фармінг» (24 тис. га)

Фото: з особистого архіву Володимира Сірого
Фото: з особистого архіву Володимира Сірого

Поки що у ґрунті назбиралося дуже мало вологи для проведення посівної. Думаю, що її дефіцит компенсується навесні або влітку. Природний баланс має відновитися.

Для спостереження за обсягами вологи в своєму господарстві ми встановили спеціальні датчики. На даний час вони показують 60 мм вологи, тоді як норма становить 120-140 мм. У зв'язку з цим будемо намагатися відсіятися якомога швидше, в оптимальні терміни.

Також розглядаємо варіант часткового переходу на рідкі добрива. Десь на 30% — це стосується як комплексних, так і азотних. Загалом, за нашими спостереженнями, вартість добрив останнім часом знизилася, що є беззаперечним плюсом.

Цьогоріч ми на 99% сіятимемо ті культури, які запланували, для яких у нас був підготовлений ґрунт.

Думаю, що загалом наші аграрії не експериментуватимуть з культурами. Можливо, 10-20% фермерів зроблять заміни у зв'язку з ціновою політикою. Більш конкретні прогнози можна буде давати навесні.


Станіслав Слюсар, директор «Сигма Універсал» (1,5 тис. га)

Фото: з особистого архіву Станіслава Слюсара
Фото: з особистого архіву Станіслава Слюсара

Як пройде посівна 2020 року, залежатиме від зими. Відсутність снігу і достатньо високі температури можуть вплинути на озимі культури. Є вірогідність, що фермери деякі поля пересіватимуть.

Поки зарано робити гучні прогнози, більше покаже весна. Однак є побоювання того, що вона буде холодною. Можливо, зі снігом.

Щодо вартості майбутньої посівної, то, думаю, що достатньо низькі ціни на продукцію сільгоспвиробництва минулої осені негативним чином вплинули на прибутковість усієї галузі. А дехто із аграріїв, напевно, втратив і обігові кошти в результаті падіння цін.

Враховуючи це, хтось буде обирати менш бюджетні культури та технології. У будь-якому випадку, підхід до планування виробництва буде проаналізовано найретельнішим чином, враховуючи усі фактори ризиків.

Припускаю, що у результаті скасування «соєвих правок» можуть вирости площі під цією культурою, але не надміру. Більшість господарств уже закупили посівний матеріал, засоби захисту рослин, склали бюджет на рік і не будуть нічого змінювати. Однак, звісно, знайдуться і ті, хто надасть перевагу цій олійній культурі.

Все ж, на моє переконання, подібні законодавчі зміни призведуть до поступового росту цін на сою для сільгоспвиробника. Повернуться й попередні обсяги її виробництва.


Микола Черняк, засновник Agro Cherniak (до 1 тис. га), керівник центрального регіону «Грейс Агро»

Фото: з особистого архіву Миколи Черняка
Фото: з особистого архіву Миколи Черняка

Весняна посівна у 2020 р. обійдеться дорожче за минулорічну. Нині фермери залучають кредитні ресурси, бо оборотні кошти вимиті передпосівними процедурами: закупками добрив, ЗЗР, пального. Їхня вартість прив'язана до курсу долара та євро, а він подешевшав на 15%. Також з деякими аграріями клієнти не повністю розрахувалися за товар. Це відповідно впливає на фінансовий стан фермерів.

Нині сільгоспвиробники не можуть поповнити свій бюджет через низьку ціну на продукцію. Вони не хочуть дешево продавати врожай. Наприклад, на соняшник так і не було нормальної ціни. Він коштував 6200-6700 тис. грн/т, хоча раніше високоолеїновий купували по 12 тис. грн. Фермери притримують урожай, відповідно дистриб'ютори не можуть забрати свої кошти, щоб розрахуватися з постачальниками.

Ризики привносять погодні умови. Приміром, суха зима ставить під питання внесення добрив у тих обсягах, до яких ми звикли. Це буде недоцільно — у метровому шарі ґрунту абсолютно немає вологи. За таких умов добрива можуть тільки нашкодити.

На мою думку, пересівів ярого клину не уникнути через аномально теплу зиму. У знайомих фермерів уже загинуло до 70% ріпаку: через відсутність вологи культура не могла якісно розвинутися. Пшениця також не в найкращому стані — вона до сих пір не має вторинної кореневої системи.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги