logo

Аналітика

#ІндексАПК. Івано-Франківська область

#ІндексАПК. Івано-Франківська область

Аналітика 26 квітня 2019. 06:45 1525

Івано-Франківська область за дослідженнями Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (IAMO) і асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» була визнана «еталонною» з точки зору технічної ефективності сільського господарства.

AgroPortal.ua постарався з'ясувати, в чому особливість і аграрна перевага цієї області, і наскільки ефективно використовують місцеві сільгоспвиробники наявний ресурс.

У департаменті агропромислового розвитку Івано-Франківської області скромно відзначають, що стан аграрної сфери в області задовільний, але агроефективність її висока.

«N. B.!» Індекс агроефективності областей України

«З 1991-го по 2011 рік індекс сільськогосподарської продукції знижувався. У 2012-му почалося зростання індексу з 100,2% до 109,8% — в 2017 році. При цьому вважаю, що рослинництво і тваринництво є найбільш перспективними напрямками розвитку в області. Рослинництво в останні роки було фаворитом серед інвесторів. У 2018 році область зібрала рекордний вал зернових — 804,5 тис. т. Пшениця і кукурудза дали найбільший урожай — по 323 і 327,3 тис. т відповідно. Ячмінь замикає трійку зернових. Його в минулому році зібрали 115 тис. т», — зазначає директор департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА Іван Андріїшин.

 

Цього року загальна посівна площа області становить 382,6 тис. га, що на 1,8 тис. га більше, ніж у минулому. Очікуваний посів ярих культур становить 235,7 тис. га. Озимих зернових культур і на зелений корм посіяно на площі 94,4 тис. га, що на 1,7% більше, ніж у 2018 році.

Рибне виробництво: галузь з великим потенціалом

Як зазначив Іван Андріїшин, тваринництву інвестори приділяють недостатню увагу, хоча ця галузь залишається інвестиційно привабливою.

«Останнім часом я спостерігаю позитивну динаміку розвитку рибної галузі, оскільки за останні 5 років щорічно збільшується вилов риби», — розповідає Іван Андріїшин.

В області дійсно безліч приватних форелевих господарств, і це не дивно, оскільки близько 8% території Івано-Франківщини покрито водою, та й хороша екологія разом із м'яким кліматом сприяє рибному промислу.

У 30 км від Івано-Франківська знаходиться одне з найпродуктивніших рибних господарств області — «Більшівці-Риба», яке займається розведенням коропа, товстолобика, білого амура і форелі.

 

Господарство в цілому має у своєму розпорядженні 500 га водойм і виробляє щорічно 300-400 т риби. 80% виробництва припадає на вирощування коропа, амура і товстолобика, 20% — на форель. До того ж «Більшівці-Риба» має 1000 га орендованої землі, на якій вирощує зернові та технічні культури на корм рибі.

«Я зараз скажу парадоксальну річ, але для того, щоб продуктивно займатися розведенням риби, її потрібно годувати. Наше господарство — інтенсивне, а є ще екстенсивні господарства, де риба живе в умовах, наближених до природних. Наша технологія дозволяє прискорити всі процеси в порівнянні з «екстенсивщиком» удвічі», — розповідає директор підприємства «Більшівці-Риба» Володимир Януш.

 

За його словами, основний раціон для коропа складається із зернових, але соняшниковий шрот і горох значно збагачують їжу. Форель — справа тонка і риба хижа, тому корм для неї закуповують французького, данського і польського виробництва. Вартість 1 кг імпортного корму — 50 грн.

Сьогодні в Україні немає заводу з виробництва корму для промислової форелі, тому, на думку директора, таке підприємство користувалося б значним попитом.

«Більшівці-Риба» реалізує рибу на внутрішній ринок, співпрацюючи з такими торговими мережами як Меtro і «Ашан».

«Якщо запустити рибгосподарства по Україні, ми завалимо рибою всю Європу», — впевнений Володимир Януш.

 

І дійсно, якщо звернутися до статистики, то в 2018 році Україна виробила 135 тис. т риби, а імпортувала — 365 тис. т. Ці цифри наштовхують на думку, що рибне виробництво має великий потенціал і є інвестиційно привабливим сектором.

«Я не розумію, чому рибне виробництво в Україні знаходиться на периферії сільського господарства. Так, у нас складні технології, ми потребуємо особливих видів механізації, нам дуже потрібні кадри, але з усім цим, при бажанні, можна розібратися», — зазначає Володимир Януш.

 

Молочна промисловість: весь секрет у кількості соматичних клітин

На малій батьківщині Василя Вірастюка основна маса поголів'я ВРХ на 92% утримується приватними селянськими господарствами. Але за останні роки спостерігається тенденція до зниження цієї цифри. За даними 2017 року, область займала 22-ге місце з виробництва молока — 12,2 тис. т, а в 2018-му виробництво молока зросло до 17,2 тис. т.

«Зниження частки поголів'я в приватних господарствах я пов'язую з демографічною ситуацією. Разом із тим показники тваринницького сектору з кожним роком поліпшуються. Збільшується поголів'я ВРХ, виробництво молока і м'яса, а продуктивність корів вперше в історії області перевищила п'ятитисячний рубіж», — коментує ситуацію в тваринництві Іван Андріїшин.

 

У селі Дитятин знаходиться єдина в області компанія, яка виробляє продукцію тільки екстра-класу, — «Рідна земля». Компанія займається виробництвом і реалізацією молочної продукції, має 1,5 тис. голів великої рогатої худоби та свій молокозавод продуктивністю 40 т/добу. А ще це яскравий приклад локального виробника, адже підприємство виробляє 17 найменувань продукції та реалізує їх тільки в торгових мережах області.

«N. B.!» Українське молоко за американською технологією

Тварини утримуються в корівнику американського зразка для безприв'язного утримання — 960 голів. Корівник восьмирядний, кожна група має вільний доступ до кормового столу. На підлозі лежать мати вітчизняного виробництва і використовується система видалення гною Flаsh-Flum. За словами директора підприємства Володимира Слободяна, будівництво обійшлося в €80 тис., і в планах «Рідної землі» — побудувати в наступному році ще один такий самий корівник.

Ферма має земельний банк в 4,5 тис. га. На полях в основному вирощують корм для тварин — силосну кукурудзу і сінаж. Для збалансованого харчування докуповують соняшникову та соєву макуху.

 

Підприємство недавно придбало доїльний зал-паралель фірми Westfalia, розрахований на 48 голів. За добу в такому залі можна подоїти 1800 корів при обслуговуванні всього трьома операторами. Молоко на виробництві не має контакту з повітрям. З молоковоза воно пропускається через подвійний фільтр, бактофугу, охолоджується і сепарується.

До речі, бактофуга — апарат, який прибирає з молока соматичні клітини, — є гордістю підприємства. Чим менше соматичних клітин у молоці, тим довше воно зберігається. Апарат коштує близько €200 тис. і працює за принципом центрифуги. Завдяки бактофузі молоко проходить «низьку пастеризацію», а це означає, що воно обробляється при температурі 70-72ºС.

«При 72ºС гинуть шкідливі бактерії, а корисні залишаються. Якщо температура буде вище 74ºС — корисні бактерії теж загинуть», — розповідає Володимир Слободян, перекрикуючи шум працюючих машин.

 

За його словами, в планах ще більше вдосконалити технологію, яку вже пригледів у Європі.

«Завдяки проходженню через подвійну бактофугу, молоко може зберігатися протягом 30 днів без ультрапастеризації (обробки при 130ºС) і антибіотиків. Весь секрет у кількості соматичних клітин.

Сьогодні люди відвикли від того, що молочні продукти псуються. У нас зі своєю натуральністю є складнощі навіть у торгових мережах. Стоїть 10 найменувань молочної продукції, ні у кого не псується, а у нас псується. Приїжджаєш на перевірку: виявляється, що в холодильнику 17ºС. Звісно, воно псується — воно ж натуральне, без антибіотиків», — розповідає Володимир Слободян.

Свинарство: коли гній перероблений на енергію

Свинарством в Івано-Франківській області займається 35 підприємств, які утримують поголів'я в 214,2 тис. Найбільшим підприємством галузі є компанія Goodvalley, яка утримує 180 тис. свиней. На сьогоднішній день компанія має майже 20 тис. га земельного банку, де вирощується пшениця, ячмінь, кормова та силосна кукурудза.

 

Сам свинокомплекс тематично розділений на три зони — свиноматки з «немовлятами», зона дорощування (від 7 до 30 кг) і відгодівля — до 100-115 кг.

На території підприємства є комбікормовий завод, зерносховища, металозавод і підприємство з виробництва бетонних конструкцій. Підприємство особливо пишається своїм біогазовим заводом і тим фактом, що гній забезпечує підприємству 1,1 МВт енергії на годину.

Проект біогазового заводу скопійований з польського проекту і працює з 2013 року. Для збору гною використовують котловани на 24 тис. м³, які знаходяться на території підприємства.

 

«Котловани не мають запаху завдяки геомембрані — спеціальній плівці, якою вистелені дно і верх котловану. Гній не бачить сонячного світла до моменту вивезення добрив на поле. Таким чином ми перешкоджаємо випаровуванню цінного газу, як це відбувається у відкритих котлованах», — розповідає керівник прес-служби компанії Надія Сухарник.

Біогазовий завод забезпечує електроенергією всі 7 ферм підприємства і управляється одним оператором. В системі перетворення газу на електрику використовують потужний двигун внутрішнього згоряння, який виділяє тепло для обігріву приміщень.

«N. B.!» Без відходів: Біогазовий завод освітлює і обігріває 7 свиноферм

«Великі чани біогазового заводу — це величезний коров'ячий шлунок, в якому працюють бактерії, що переробляють біомасу на метан. Біомаса в чанах помішується при температурі 70ºС. Перш ніж подавати метан на двигун, його очищають від сірки. Після викачування метану гній готовий до внесення на поля. Він не має запаху, бактерій і насіння, здатного до проростання, оскільки оброблявся при високій температурі», — розповіла Надія Сухарник.

 

Соціальні ініціативи: бути свідомими і відповідальними

За словами Івана Андріїшина, агропідприємства області сфокусовані не тільки виключно на бізнесі, але також демонструють високий ступінь соціальної активності.

«Сільськогосподарські підприємства піклуються про благополуччя регіону і займаються модернізацією інфраструктури села. Соціальні проекти в основному спрямовувалися на підтримку навчальних та дошкільних закладів, культурно-масові заходи, допомогу футбольним командам, ремонт доріг, приведення в порядок міського звалища і багато іншого», — уточнює Іван Андріїшин.

Як розповіла керівник відділу зовнішніх зв'язків та розвитку компанії Goodvalley Любов Богачевська, дійсно компанією реалізовано безліч проектів.

с. Крилос, Івано-Франківська обл., одне з Неймовірних сіл України 2018 р.
с. Крилос, Івано-Франківська обл., одне з Неймовірних сіл України 2018 р.

«Ми активно допомагаємо 75-ти селам, в яких знаходяться наші ферми: ремонтуємо дороги, забезпечуємо освітленням, допомагаємо з реконструкціями шкіл і лікарень. Бюджет компанії для соціальної сфери коливається в межах 2 млн грн і складений таким чином, щоб 30% коштів йшло на ремонт доріг, оскільки це болюча тема. Бути свідомими і відповідальними — це частина філософії компанії. Ми намагаємося впливати на середовище, в якому працюємо.

Крім того, нещодавно компанія підписала договір про співпрацю з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу в питанні підготовки кадрів. Стратегія Goodvalley спрямована на збільшення виробництва вдвічі протягом наступних 3-4 років, тому замислюватися про підготовку кадрів потрібно вже сьогодні.

«Таке соціально-економічне партнерство дає можливість збільшити кількість робочих місць в області, що частково вирішує проблему зайнятості сільського населення», — зазначив Іван Андріїшин.


Лада-Олександра Антомонова, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги