Менторський шлях, або ТОП-5 векторів для успішної агрокар’єри

02 червня 2020, 06:06 5035

Не так давно в освітньому середовищі розгорнулась жвава дискусія щодо нових педагогічних звань. Міністерство освіти і науки пропонує ввести нові педагогічні звання — «викладач-експерт», «викладач-інноватор», «викладач-наставник».

Для чого? Введення нових педагогічних звань має посилити мотивацію викладачів до професійної діяльності, сприяти визнанню їхніх персональних здобутків і розширити взаємовідносини зі своїми підопічними.

Але поки міністерство лише планує це втілити, на магістерській програмі «Агрокебети» вже майже рік студенти курсу успішно співпрацюють зі своїми наставниками, вони ж ментори.

Менторство є однією з основних переваг програми. На думку команди «Агрокебети», присутність ментора у навчальному процесі студента є однією зі складових успіху його професійного зростання. До складу менторів програми увійшли топ-менеджери успішних аграрних компаній. Кожен ментор має від одного до трьох студентів і допомагає своїм підопічним максимально зануритися в майбутню професію та випробувати себе у справі.

AgroPortal.ua поспілкувався з менторами програми «Агрокебети» і з’ясував, як вони будували відносини зі студентами, що їм рекомендували і з якими проблемами зіштовхнулися.

Юлія Каменєва як ніхто знає, що таке наставництво. З 2011 року вона є тренером Освітньої Платформи PROFI Space, має декілька авторських курсів і лекцій про маркетинг та його практичне використання в бізнесі.

«У моєму житті завжди були наставники і залишаються донині. Без них навряд чи б у мене щось вийшло. Це дуже важливий момент. І тут головне зайняти позицію учня, який би рівень в ієрархії людина не займала. Важливо слухати, приймати свої недопрацювання і рухатися далі, а це не завжди просто», — стверджує Каменєва.

Як ментор, Юлія вже декілька разів зустрічалася із своїми студентами в київському офісі LNZ Group та розповідала, як працює Група компаній загалом. Наразі її підопічні на Черкащині, практикуються в агрономії та механізації. Там і виробничі поля, і флагман компанії — LNZ Hub. Після цього вони знову повернуться до офісу вже для проєктної роботи в маркетингу.

Настанови студентам. Навчатися, слухати, максимально вбирати в себе всю інформацію, знаходити взаємозв'язки між теорією і практикою, а також постійно шукати відповіді на запитання: «Ким я все ж хочу бути?». Відповідь на це запитання може і, швидше за все, буде змінюватися з роками, але напрямок потрібно обрати зараз.

Проблемні аспекти менторства. Нам, менторам, потрібно було звикнути до того, що ми маємо справу із зовсім молодими майбутніми фахівцями та з їхньою студентською невизначеністю.

Правило успішної агрокар’єри. Працювати 24/7 для успішного закладання фундаменту свого майбутнього.

Віталій Штемпель став ментором навчальної програми «Агрокебети» для того, щоб знайти молодих вмотивованих спеціалістів для компанії «Агрейн» та допомогти молоді реалізуватися, направити їх у правильне русло.

«Роль менторів у моєму житті зіграли старші співробітники та керівники. Від них можна було переймати знання, стиль управління або поведінку в нестандартних ситуаціях. Це також стосується і теперішнього мого зростання: є неформальні ментори, які мене підтримують та передають свій досвід», — розповідає Штемпель.  

Зі своїми студентами Віталій кожного разу домовлявся окремо про чергову зустріч. «Ми зустрічалися в залежності від мого робочого навантаження. Також студенти мали дуже насичену програму навчання. Важливо було, щоб вони відвідували всі заняття. Оскільки їх проводили мої колеги по агробізнесу, ці знання будуть вирішальними в їхній кар’єрі, — зазначає він. — Що найголовніше — студенти будь-які запитання могли задавати мені в зручний для себе час».

Настанови студентам. Важко виділите щось конкретне, оскільки в короткий проміжок часу ми намагаємось завантажити студентів великим обсягом нової інформації. Закріплення навичок вже буде під час практики. Із настанов — читати більше книжок для власного розвитку. Деяку літературу вони вже отримали від мене. 

Проблемні аспекти менторства. Єдина проблема — це відсутність вільного часу на більш плодотворну роботу.

Правило успішної агрокар’єри. Планувати, планувати і ще раз планувати своє майбутнє.

Тетяні Колодій із самого початку дуже сподобалася ідея створення програми «Агрокебети».

«Я вірю в те, що небайдужі люди рухають цей світ і роблять його кращим, тому з радістю долучилася до цього проєкту. Партнерство в рамках менторства — це безумовно надзвичайний досвід для обох сторін. Для мене, як ментора, — це можливість самовираження і реалізації бажання ділитися своїм досвідом і знаннями, надавати підтримку і розкривати горизонти для людини, яка тільки розпочинає свій кар’єрний шлях», — констатує Тетяна.

Зі студентами Колодій відразу домовилася, що на перших порах не буде чітких графіків взаємодії, відносини будуть вибудовуватись поступово. Вона переконана, що довіра — це головна передумова ефективної співпраці, а для цього потрібен час. Проте вже зараз, коли настала активна фаза написання дипломного проєкту, і наближається період практики, Тетяна зі студентами погодила щотижневі дзвінки для забезпечення зворотного зв’язку і обговорення планів.

Настанови студентам. Я пропоную студенту обмірковувати ті чи інші події, вчинки та прагнення. Спробувати знайти в собі відповіді на запитання, що виникли, подивитися на ситуацію з іншого боку. Звісно, я ділюся своїм досвідом і думками, але пропоную їх розглядати як одну з можливостей, а не як керівництво до дії. Натомість наголошую на важливості власного шляху та розумінні власних потреб. Все ж таки основна мета будь-якої людини — бути щасливою, і замість того, щоб прагнути уявних критеріїв успішності, важливо віднайти саме «своє» щастя.

Проблемні аспекти менторства. Я б радше сказала — ускладнення: нестача часу і, звісно, карантин. Проблемою було б несприйняття мене як ментора або недовіра. На щастя, цього не сталося. Ми знайшли спільну мову дуже швидко, і відчуваю, що процес взаємодії є приємним і цікавим для обох сторін. При цьому я рада, що в нас є багато відмінностей — це збагачує нашу співпрацю, відкриває більшу перспективу.  

Правило успішної агрокар’єри. Якщо обрати лише одне правило, то, на мій погляд, — це вміння швидко пристосовуватися до ситуації, іншими словами — адаптивність. Мабуть, важко знайти іншу галузь, в якій настільки багато викликів і змін. При цьому адаптивність важлива як на професійному рівні, так і на особистому. Сільське господарство знає багато драматичних історій розчарувань: невиконання запланованих показників, банкрутства, втрати бізнесу, тому тут просто життєво необхідне вміння приймати реальність і впевнено йти далі. Студентам, що обрали цю галузь, варто розуміти, що буде непросто, але надзвичайно цікаво!

Андрій Загорулько разом із колегами працював над створенням блоку «Менеджмент» навчальної частини програми, також викладав 3 курси: «Тайм-менеджмент і особиста продуктивність», «Менеджмент» і «Сучасні технології менеджменту». То ж не дивно, що для повного комплекту йому необхідно було ще додати елемент менторства.

«В моєму житті було два наставника. З життєвих питань я завжди звертався до свого батька, власне він мені привив такі якості, як порядність, цілеспрямованість, системність і наполегливість. У частині діяльності моїм наставником був Андрій Коваль — генеральний директор ПАТ «Азот» в м. Черкаси з 2007 по 2011 роки. Своєму професійному зростанню я завдячую саме цій людині, — розповідає Андрій.

На завод я прийшов після університету, і так склалося, що вже за пів року я працював під безпосереднім керівництвом генерального директора. Це неймовірно круто, коли в тебе є наставник, який тобі підказує, допомагає і розвиває тебе. Вважаю, що в будь-якої людини в будь-якому віці має бути наставник. Знайти його — справа нелегка. Тому студентам програми, можна сказати, пощастило, бо їхніми менторами одразу стали топ-менеджери найкращих агрокомпаній країни».

Загорулько вважає, що в менторства графіку немає. Зустрічі були за потребою. Після знайомства він давав завдання для самоаналізу. «Майбутня робота для студента має бути цікавою та корисною, а також корелюватися зі здібностями. Тому ми працювали над виявленням цікавих напрямків для розвитку студента та можливостей такого розвитку в компанії. 

У період навчання та карантину робота полягала в обговоренні деяких моментів з точки зору практики. А далі ми визначилися з цілями на період практики. З кінця травня студенти поїхали на практику, і тепер ми можемо більш плідно працювати вже на виробництві, а не в аудиторії», — додає Андрій.

Проблемні аспекти менторства. В мене особисто труднощів не було. На моїх лекціях студенти завжди були присутні й завжди працювали. Навіть від колег лунали запитання: «Що ви з ними робите, що вони не спізнюються на ваші пари?»

Правило успішної агрокар’єри. Одне правило визначити дуже важко. Є певні принципи, такі як вміння зорієнтуватися в ситуації, скористатися можливістю, бути готовим до нових викликів, а також бажання розвиватися і постійно рухатися вперед.

Ольгу Петренко на різних життєвих етапах надихали різні люди. «Згадується мені моя перша робота за спеціальністю — рекрутер, ще у студентські роки. Моїм керівником тоді була прекрасна жінка і досвідчений професіонал. Це був період, коли в Україні тільки починалось становлення функції управління персоналом і перехід від формату пострадянського відділу кадрів до HR-менеджменту. Змін було дуже багато. На той момент мій керівник була вже у поважному віці, і тим не менш продовжувала розвиватись, освоювати нові інструменти і розбиратись у трендах управління персоналом. Спостерігаючи за нею, я зробила висновок, що процес навчання і розвитку повинен бути безперервним, якщо хочеш бути професіоналом», — пригадує Петренко.

Під менторською опікою Ольги одна студентка, з якою вони зустрічалися раз на два тижні. А з березня вона вже працює в штаті компанії.

Проблемні аспекти менторства. Не було жодних. Думаю, що нам вдалося побудувати роботу таким чином, що виправданими виявились і мої очікування, і студентки.

Правило успішної агрокар’єри. Думаю, такого правила немає. Як і немає однієї чарівної поради, яка може зробити людину мільйонером, чи універсальної кнопки, натиснувши яку, можна стати щасливим. Та і критерії успіху в кожного свої. Я б сказала, що годі витрачати час на пошук цього одного правила чи універсальної кнопки. Набагато ефективніше — щось робити: думати, вчитися розуміти себе і свої бажання, дивитися на тренди крізь призму критичного мислення, шукати мотивацію всередині себе, а не чекати, поки вона прилетить ззовні. Бути готовим багато працювати й навчатися безперервно.


Якщо ти студент і хочеш навчатися на ось такій модерновій програмі, тоді реєструйся за посиланням


 Іванна Панасюк, AgroPortal.ua