Як говориться у повідомленні асоціації «Укрсадпром», законопроект передбачає зменшення ставки податку на додану вартість з 20% до 7% на плодово-ягідну продукцію, яка вирощується в Україні.
«За даними офіційної статистики, в Україні вирощуванням багаторічних культур (плодів, ягід, горіхів) займаються 1042 підприємства але, за оцінками асоціації, їх фактична кількість перевищує 1500 без врахування приватних фізичних осіб, які не об»єднані у кооперативи чи інші форми спільного господарювання, особливо у поєднанні з існуючою програмою державної підтримки», — говориться у повідомленні.
На думку експертів, лібералізація податкового тиску збільшить обсяги виробництва плодово-ягідної продукції офіційно зареєстрованими сільськогосподарськими товаровиробниками та кількість платників ПДВ.
«На сьогоднішній день, промислові виробники плодово-ягідної продукції офіційно виробляють приблизно 400 тис. т продукції, вартість якої складає 7,7 млрд грн. За оцінками асоціації, за 2-3 роки, після введення в дію закону, промислові виробники, з урахуванням результатів діючої програми державної підтримки закладення молодих садів, офіційно здійснюватимуть виробництво 900 тис. т плодово-ягідної продукції, вартість якої становитиме близько 20 млрд грн, з якої буде сплачено у бюджет України ПДВ у розмірі 7% (виключно платниками цього податку, тобто не з усього обсягу) на суму, що перевищує 554 млн грн», — підрахували в асоціації.
Більше того, як вважають експерти, мають зрости надходження від сплати підприємствами податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, ставки яких не зміняться, надходження до бюджету яких асоціація оцінює близько 280 млн грн.
«Таким чином, за розрахунками асоціації, встановлення ставки ПДВ на рівні 7% для окремих видів плодово-ягідної продукції призведе до збільшення надходжень до державного бюджету приблизно на 155 млн грн», — вважають в «Укрсадпромі».
Зменшення ставки податку, фактично, стане ефективною заміною «спецрежиму ПДВ» та минулорічним дотаціям, що дозволить галузевим виробникам заощадити 13% коштів, які вони повинні були сплатити податком на додану вартість, що становитиме більше 1 млрд грн для використання їх на розвиток виробництва (закупівля саджанців, закладка нових насаджень, витрати на добрива, засоби захисту рослин, технічна і технологічна модернізація виробничого процесу та ін.), знижуючи собівартість і фактично зменшити витрати держави на адміністрування непотрібних реєстрів отримувачів дотацій, вважають спеціалісти.
«Як наслідок, всі ці результати, сприятимуть встановленню українськими виробниками конкурентоспроможних цін на продукцію власного виробництва, а також забезпечить більшу цінову доступність плодово-ягідної продукції для споживачів», — підсумували в асоціації.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Одна з основних діяльностей сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Чиста флора» — це відродження автентичних яблуневих садів. Шляхом закладання в шкілки за системою «теплі грядки» (рови з сумішшю родючого ґрунту, біочару, піску та тирси) вже вдалося відродити більше 10 автентичних сортів яблунь і груш.

Україна вже відома на яблучній арені Європи та світу, але підтримувати постійний інтерес дуже важливо. Для цього найкраще відвідувати виставки. Fruit attraction у Мадриді є ключовою для учасників фруктового ринку. На другому місці Fruit Logistica в Берліні.

Можливість збуту стає визначальною для ринку яблук. За дорогу логістику розплачуються першочергово фермери. Садівники звикли до високих цін, проте сьогодні ринок не на користь виробника.

Звільнення від плати за землю за ділянки, на яких розташовані знищені внаслідок бойових дій об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, продовжено і на 2026 рік.

Агрохолдинг «НІБУЛОН» за дев’ять місяців 2026 року сплатив на Миколаївщині 160,9 млн грн податків — на 13,8% більше, ніж за аналогічний період торік.

Платники у січні – вересні перерахували до місцевих бюджетів 37,9 млрд грн податку за землю. Це на 12,1%, або на 4,1 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Агропідприємство, яке торгує сільськогосподарською продукцією, відшкодувало державному бюджету 10,6 млн грн несплаченого податку на додану вартість. Керівник компанії штучно збільшував податковий кредит завдяки фіктивним закупівлям пшениці та ріпаку.

Уряд призупинив бюджетне відшкодування податку на додану вартість бізнесу на загальну суму 18 млрд грн на тлі дефіциту бюджетного фінансування.

Весняні заморозки суттєво вплинули на українські сади, однак близько 50% врожаю черешні в країні все ж може зберегтися.

Українські виробники яблук після успішної пробної поставки можуть укладати контракти та розпочинати регулярний експорт фруктів до Індії.