Про це повідомив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон на своїй сторінці у Facebook.
Так, понад 4 млрд грн, передбачених в бюджеті на держпідтримку аграріїв, підуть на такі напрямки:
- 1,2 млрд грн — здешевлення кредитів (придбання с/г землі);
- 1,0 млрд грн — здешевлення вітчизняної с/г техніки і обладнання;
- 1,0 млрд грн — підтримка галузі тваринництва;
- 0,4 млрд грн — підтримка розвитку фермерства;
- 0,4 млрд грн — підтримка садівництва, виноградарства та хмелярства.
- 0,24 млрд грн — фонд гарантувння кредитів (придбання с/г землі).
Оновлено 17:10
В Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повідомили, на що саме виділятимуть дотації.
«На підтримку шляхом здешевлення кредитів пропонується виділити суму в розмірі 1,2 млрд грн. Це надасть доступ с/г виробникам до пільгових кредитів та зменшить їхню вартість до 5%. Кредити виділятимуться на придбання землі, поточні та капітальні інвестиції та на розвиток тваринництва. Для оптимізації програми підтримки та забезпечення прозорості буде запроваджене обмеження за кредитами — до 15 млн грн на 1 суб'єкта в тваринництві, до 5 млн грн — на 1 суб'єкта на придбання землі та інші види кредитів; один клієнт — 1 уповноважений банк; компенсація не надаватиметься учасникам програми «Доступні кредити 5, 7, 9%», — уточнили в міністерстві.
На підтримку галузі тваринництва закладено 1 млрд грн. Держава продовжить відшкодовувати вартість об'єктів, профінансованих за рахунок залучених банківських кредитів. Також буде здійснено доплату різниці часткового відшкодування вартості або компенсації, яка не виплачена у 2019 році. Модель підтримки передбачатиме відшкодування вартості племінних (генетичних) ресурсів, тваринницьких об'єктів та надаватиме дотацію за наявні бджолосім'ї. За результатами програми очікується введення в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм та комплексів, створення 1700 додаткових робочих місць, збільшення продуктивності корів на 1,5%, виробництво сільськогосподарськими підприємствами молока — на 0,5% та м'яса — на 0,5%.
«На здешевлення компенсації техніки та обладнання вітчизняного виробництва буде виділено 1 млрд грн. У рамках програми планується відшкодування обсягів підтримки, не виплачених у 2019 році. Очікується збільшення обсягів реалізації вітчизняної техніки щонайменше на 15% у 2020 р. Очікувані надходження податків і зборів у 2020 р. від учасників програми та суміжних виробництв становитимуть близько 2 342,3 млн грн, з яких більше 550 млн грн — це податки на фонд оплати праці», — додали в міністерстві.
На програму розвитку фермерства та кооперативів планується спрямувати 400 млн грн. Держава продовжуватиме частково компенсувати витрати, пов'язані з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами (10 млн грн), та надаватиме фінансову підтримку сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам (30 млн грн) з метою збільшення кількості об'єктів місцевої переробки сільськогосподарської продукції та зростання рівня зайнятості сільського населення. Також буде здійснено доплату за напрямами, які не виплачені у 2019 році.
«На підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства планується спрямувати 400 млн грн. Держава продовжуватиме частково компенсувати вартість закладення плодово-ягідних культур, винограду та хмелю, будівництва холодильників та об'єктів із заморожування плодово-ягідної продукції, придбання ліній товарної обробки плодів, обладнання для висушування фруктів. Також передбачається компенсація вартості насаджень в межах до 90% та об'єктів зі зберігання та переробки — до 30%, розподіл виплат на паритетних засадах 1 раз на рік, обмеження розміру підтримки — до 50 млн грн одному суб'єкту з урахуванням пов'язаних осіб», — підсумували у міністерстві.
Для довідки: раніше заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький заявляв, що міністерство отримало від профільних асоціацій понад 40 звернень з пропозиціями про розподіл державної підтримки галузі на 2020 рік, і остаточний варіант уряд представить на слуханнях аграрного комітету 11 лютого.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.