Про це AgroPortal.ua заявив фермер з Токмацького району Запорізької області Іван Захаренко.
«Державна підтримка стимулює придбання нових саджанців, компенсуючи 80% витрат на них. Замість того, щоби просто допомогти тим, хто з усіх сил продовжує виробництво і не збирається відступати перед складнощами на ринку і природними ризиками», — здивований нелогічністю урядових дій він.
Агровиробник розповідає про досвід своїх колег з Балтії. Їм видають фінансову підтримку одразу після того, як вони посіяли зернові. Гроші фермери мусять тут же вкласти у вирощування культури, її догляд та захист. Готовим урожаєм фермер вже може розпоряджатися сам.
«Нам потрібен лише правильний поштовх, а потім ми все зробимо самі», — наголошує досвідчений виноградар.
Підприємець Станіслав Глущенко з ягідного господарства «Ніка» уточнює, що держпідтримка розповсюджується виключно на саджанці сортів винограду, які входять до держреєстру: «Але він давно не оновлювався. Йдеться лише про два сорти, які нині мають невеликий попит і низьку ціну. Ринок реально потребує нових сортів. А система держстимулювання оновленню не сприяє».
Крім того, держава відмовляється підтримувати виробників, котрі мають й інші види бізнесу, крім аграрного. Хоча часто саме додаткове підприємництво дозволяє їм стартувати, інвестувати у розвиток фермерського напрямку.
«Я, приміром, своїм ягідним бізнесом не дотягую до 75% загального обороту. Не можу претендувати на бонуси від держави, — говорить Станіслав Глущенко. — Тому за підтримкою, порадами звертаюся до досвідченіших колег.
Думаю, щоби зміцнювати свій виноградний бізнес і впливати на ринок, нам потрібно об'єднуватися у профільні асоціації, спілки. Це буде ефективніше».
Ірина Садова, AgroPortal.ua

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

За п’ять воєнних років в українському виноробстві відбулося падіння площ виноградників майже вдвічі, зниження переробки, втрата частини виробничих потужностей. Та попри всі складнощі вже в 2024–2025 роках на теренах України з’явилися перші ознаки відновлення галузі.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

В Україні виноградом засаджено 12,8 тис. га, проте останніми роками площі скорочуються.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Сільгоспвиробники Волинської області цього року залучили понад 3 млрд грн кредитів на весняно-польові роботи.

Міністерство економіки та довкілля перерахувало банкам-учасникам 242,4 млн грн для виплати компенсації за заявками, поданими у травні в межах програми компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.

Мінливі погодні умови агросезону-2026 провокують розвиток грибкових хвороб плодових культур і винограду. У садах набувають поширення парша, борошниста роса, кокомікоз, моніліоз, клястероспоріоз, плодові гнилі. На винограді фіксуються прояви мілдью, оїдіуму, подекуди — чорної гнилі.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Погодні умови другої половини червня були переважно задовільними для розвитку сільськогосподарських культур. Водночас опади у вигляді зливових дощів створили передумови для розповсюдження грибкових хвороб на рослинах та інтенсивного росту бур’янів, деякі з яких піддаються інфікуванню патогенами та є резерватом для їх поширення.