Таку думку висловили представники профільних аграрних асоціацій і народний депутат Іван Мірошніченко в ході сьогоднішньої прес-конференції.
«При збереженні поточних експортних цін на ці культури і аналогічних темпів експорту, аграрний сектор недоотримає 9-10 млрд грн. Правка вплине на погіршення іміджу України як надійного торговельного міжнародного партнера. Очікуються незадоволення та штрафні санкції, оскільки більшість угод вже укладені. Крім того, це вплине на погіршення відносин з нашим стратегічним партнером — Європейським Союзом, оскільки 90% експорту ріпаку йшло в ЄС», — заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.
Він підкреслив, що ця правка «означає винищення ріпаку на українських полях».
«У рамках 2-3 років сівозміни ріпак перетвориться на збиткову культуру. Це ще один доказ того, що довгострокове інвестування в Україну дуже ризиковане», — додав Висоцький.
У свою чергу глава Аграрного союзу України Геннадій Новіков висловив думку, кому саме може бути вигідна така ситуація.
«Скасування повернення ПДВ при експорті олійних вигідна виробникам соняшникової олії. Прізвища вам відомі», — зазначив Новіков.
Народний депутат Іван Мірошниченко заявив, що перед голосуванням цього законопроекту уряд не робив жодних спроб обговорити зміни з агровиробниками. Противники таких змін спробували дати поправки, однак такий крок не мав успіху і в результаті законопроект був внесений в сесійну залу.
«Це було повним сюрпризом. Ми отримали законопроект «гарячим» — буквально з принтера. За 10-15 хвилин почали його розглядати. Нам вдалося «збити» близько 40 поправок... Люди, які були в залі, були шоковані, що так може бути — витягли 10 млрд грн з кишень виробників. Це нонсенс! », — сказав Мірошниченко, зазначивши, що парламентарії намагатимуться змінити таку ситуацію законним способом.
Крім того, у бюджеті на 2018 р. було відмінено квазіакумуляцію ПДВ, яку встановили на заміну спецрежиму ПДВ, який діяв до 2017 року. Це рішення, на думку експертів, також негативно позначиться на аграріях.
«Ми вважаємо відміну квазіакумуляцію ПДВ для аграрних виробників абсолютно неприйнятним. Уряд брав на себе зобов'язання, що після скасування спецрежиму ПДВ у тваринників буде держдопомога у вигляді квазі-акумуляції, але нас обдурили», — заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.
Він зазначив, що спочатку прийняли такий порядок розподілу дотацій, за яким сільгоспвиробники отримували набагато менше, ніж належало, потім у проекті бюджету скоротили фінансування цього виду допомоги в 2 рази, а в підсумку просто повністю знищили цю статтю.
«Це вкрай негативно позначиться на галузі, тому що мова йде про кошти, на які бізнес розраховував, про допомогу без корупційних ризиків, яка сьогодні життєво необхідна тваринництву», — додав Соколов.
Тим часом є і реакція агровиробників. Зокрема, генеральний директор холдингу HarvEast Дмитро Скорняков у соцмережі Facebook написав: «Абсолютно потворна і дискримінаційна норма, яка призведе до падіння закупівельних цін на ріпак і сою всередині країни. Фактично відбудеться перерозподіл прибутку від мільйонів сільгоспвиробників всіх розмірів на користь 2-3 компаній. Потрібно обов'язково боротися за скасування даного положення!»
Для довідки: депутат Іван Мірошниченко (фракція «Самопоміч») оцінив у 10-12 млрд грн втрати для агровиробників в результаті скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних і технічних культур.
Світлана Плішко, AgroPortal.ua

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Україна готова до поступової інтеграції свого аграрного сектору до Європейського Союзу, але шукати рішення важливо вже зараз, щоб дати достатньо часу для адаптації всім сторонам і водночас забезпечити передбачуваний шлях України до повноцінної участі у спільному ринку.

Уряд призупинив бюджетне відшкодування податку на додану вартість бізнесу на загальну суму 18 млрд грн на тлі дефіциту бюджетного фінансування.

Площі під органічними культурами в Україні сьогодні займають приблизно 1,7%, до 2030 року є ціль досягти 3% таких земель. Певне зростання спостерігається, хоча Україна втратила значну кількість гектарів через війну.

Україна не може погодитися на модель членства в Євросоюзі, яка б назавжди обмежувала продаж певних харчових продуктів на територію блоку.

ТОВ «МІНЕРАЛІС», що входить до групи компаній Prometey, у 2022 році заявило до відшкодування 41 млн грн ПДВ. Податкова відмовила, і компанія звернулася до суду.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.