Козаченко: До відкриття ринку землі треба створити іпотечну фінустанову

17 вересня 2018, 11:34 1784

Універсальний іпотечний банк України має стати головним джерелом кредитування сільськогосподарських підприємств під заставу землі сільськогосподарського призначення.

Таку думку у ході круглого столу щодо завершення земельної реформи висловив народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

За його словами, основними цілями створення державної іпотечної установи має стати забезпечення фінансових потреб фермерів у викупі земель сільськогосподарського призначення, надання довгострокових кредитних ресурсів для інвестування конкретного підприємства, а також забезпечення фінансування стратегічних державних інвестиційних проектів.

«При цьому варто також розглядати джерела отримання доступних довгострокових фінансових ресурсів, серед яких — міжнародні фінансові установи, пенсійні фонди розвинутих країн, інвестиційні фонди та інші комерційні фінансові установи. Для цього спочатку необхідно визначити в натурі державні землі та державні інфраструктурні об'єкти, які можна буде передати в заставу під отримання фінансування», — додає він.

Актуалізуючи земельне питання, Леонід Козаченко підкреслив, що з відкриттям ринку землі більше, ніж 7 млн власників земельних паїв зможуть їх вільно продавати або давати під заставу банкам з максимальною для себе вигодою, а у фермерів, нарешті, з'явиться потужний стимул до радикальної зміни свого ставлення до збереження родючості ґрунтів.

Як інформує УАК, із залученням під заставу землі лише $70 млрд, валове виробництво сільськогосподарської продукції в Україні може потроїтись.

Однак, в Українській аграрній конфедерації виділяють п'ять ключових вимог, що мають бути виконані з відкриттям земельного ринку:

- по-перше, протягом 10 років від початку започаткування ринку землі сільськогосподарського призначення іноземним суб'єктам має бути заборонено набувати її у власність. На випадок виникнення ситуації, коли іноземний суб'єкт-бенефіціар отримав право власності на землю, він повинен продати її українському суб'єкту господарювання протягом 6 місяців з дня набуття прав на неї. У разі порушення даного терміну земля переходить у власність місцевої громади;

- по-друге, юридичні особи, які набувають право власності на землю, мають бути зареєстровані в Україні. Коли ж контрольний пакет акцій або мажоритарна частка у статутному фонді юридичної особи, яка зареєстрована в Україні, належить не українському бенефіціару — він втрачає право власності на землю на період запровадження мораторію купівлі для іноземців;

- по-третє, максимальна ціна, запропонована на відкритому аукціоні з продажу землі, пропонується до сплати та набуття пріоритетного права власності у наступному порядку: — фізичній чи юридичній особі, яку визначив сам власник земельної ділянки до початку аукціону; — місцевому жителю; — орендареві даної землі; будь-якому іншому українському суб'єкту;

- по-четверте, максимальна концентрація землі сільськогосподарського призначення одним бенефіціарним суб'єктом господарювання на правах оренди або власності в Україні не може перевищувати 2,5% від її загальної площі в країні, 10% — у межах однієї області і 25% — у межах території даної адміністративної одиниці;

- по-п'яте, запровадження ринку землі в Україні має розпочатися з пілотного проекту в трьох окремо взятих адміністративних областях протягом одного-двох років для відпрацювання оптимальних механізмів купівлі-продажу та внесення відповідних змін в земельне законодавство. Організацію проведення аукціонів з купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення здійснюватимуть органи місцевих громад, або самоврядні професійні громадські об'єднання, які визначатимуть мінімальну стартову вартість виставленої на продаж землі.